Paediatric Surgery (Ukraine). 2024. 4(85): 111-122. doi: 10.15574/PS.2024.4(85).111122
Ткач О. Ф., Конопліцький В. С., Коробко Ю. Є.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Ткач ОФ, Конопліцький ВС, Коробко ЮЄ. (2024). Порушення постави в дітей. Сучасні погляди на класифікацію, діагностування, лікування та реабілітацію. Хірургія дитячого віку (Україна). 4(85): 111-122. doi: 10.15574/PS.2024.4(85).111122.
Стаття надійшла до редакції 30.08.2024 р., прийнята до друку 10.12.2024 р.

Зростання рівня захворюваності на порушення постави серед сучасної педіатричної популяції зумовлене соціально-економічними, екологічними проблемами, дефіцитом рухової активності, відсутністю навичок здорового способу життя та емоційним перевантаженням у процесі повсякденного життя. Зміни постави призводять до зниження фізичної та функціональної спроможності дитини, а це негативно впливає на її фізичний розвиток і можливість прояву індивідуальних фізичних якостей життя.
Мета – висвітлити сучасні погляди на класифікацію, діагностування, лікування та реабілітацію порушень постави в дітей.
Порушення постави призводять до формування структурних деформацій хребта і больових синдромів із реалізацією патологічних рухового і статичного стереотипів. На цьому тлі розвиваються функціональні суглобові блокади і міофасціальний больовий синдром, які змінюють біомеханіку хребта, що призводить до розвитку дегенеративно-дистрофічних змін у міжхребцевих дисках і зв’язково-суглобовому апараті. У подальшому розвивається остеохондроз, стійкий больовий синдром, формування гриж міжхребцевих дисків, які трапляються в 60-80% дорослого працездатного населення і можуть спричинити інвалідизацію. Крім того, порушення постави призводять до змін топографії органів грудної клітки, черевної порожнини, недостатньої екскурсії діафрагми і зменшення градієнта внутрішньогрудного та внутрішньочеревного тисків, що негативно позначається на функціонуванні органів дихання, серцево-судинної, нервової та центральної нервової систем. Постава не буває вродженою, а формується протягом усього дошкільного періоду та остаточно закріплюється в шкільному віці. Тому очевидною та актуальною стає проблема максимально раннього корегування її можливих відхилень та порушень. Існуюча стадійність перебігу патології постави свідчить, що чим раніше будуть виявлені її дефекти та усунені причини, що викликають різні відхилення, тим легше їх виправити.

1. Вроджені вади розвитку хребта і диспластичні сколіози є важливою проблемою сучасної педіатрії та ортопедії дитячого віку у зв’язку з високим ризиком інвалідизації і порушенням якості життя у віддаленому періоді, що підкреслює актуальність і невирішеність тематики дослідження та потребує подальшого пошуку сучасних методів діагностування, корегування, профілактики і реабілітації патології.

Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: порушення постави, сколіоз, діти, діагностика, консервативне лікування, фізична терапія, деформація хребта, реабілітація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Baker C, Morris N, Tsirikos A, Fotakopoulou O, Parrott F. (2024). Adolescent idiopathic scoliosis: interdisciplinary creative art practice and nature connections. Medical Humanities. 50(1): 41J51. https://doi.org/10.1136/medhum-2023-012796; PMid:38164581

2. Berdishevsky H, Lebel VA, Bettany-Saltikov J, Rigo M, Lebel A, Hennes A et al. (2016). Physiotherapy scoliosis-specific exercises – a comprehensive review of seven major schools. Scoliosis and spinal disorders. 11: 1-52. https://doi.org/10.1186/s13013-016-0076-9; PMid:27525315 PMCid:PMC4973373

3. Betts T. (2014). The development of a classification system for the treatment of scoliosis by the side shift. Scoliosis. 9; Suppl 1: 66. https://doi.org/10.1186/1748-7161-9-S1-O66; PMCid:PMC4290502

4. Bohl MA, McBryan S, Nakaji P, Chang SW, Turner JD, Kakarla UK. (2019). Development and first clinical use of a novel anatomical and biomechanical testing platform for scoliosis. Journal of Spine Surgery. 5(3): 329-336. https://doi.org/10.21037/jss.2019.09.04; PMid:31663044 PMCid:PMC6787359

5. Cao J, Sun W, Zheng Y, Shan S, Liu Y, Huang X et al. (2024). Variations in the prevalence of scoliosis by age, sex, geographic region, and subtype among Chinese children: A systematic review and modelling study. Journal of Global Health. 14. https://doi.org/10.7189/jogh.14.04062; PMCid:PMC11009895

6. Chan WWY, Fu SN, Zheng YP, Parent EC, Cheung JP et al. (2024). A Systematic Review of Machine Learning Models for Predicting Curve Progression in Teenagers With Idiopathic Scoliosis. JOSPT Open. 2(3): 202-224. https://doi.org/10.2519/josptopen.2024.0718

7. Day JM, Fletcher J, Coghlan M, Ravine T. (2019). Review of scoliosis-specific exercise methods used to correct adolescent idiopathic scoliosis. Archives of physiotherapy. 9: 1-11. https://doi.org/10.1186/s40945-019-0060-9; PMid:31463082 PMCid:PMC6708126

8. De Mauroy JC, Journe A, Gagaliano F, Lecante C, Barral F, Pourret S. (2015). The new Lyon ARTbrace versus the historical Lyon brace: a prospective case series of 148 consecutive scoliosis with short time results after 1 year compared with a historical retrospective case series of 100 consecutive scoliosis SOSORT award 2015 winner. Scoliosis. 10(1): 26. https://doi.org/10.1186/s40945-019-0060-9; PMid:31463082 PMCid:PMC6708126

9. Del Prete CM, Tarantino D, Viva MG, Murgia M, Vergati D, Barassi G et al. (2023). Spinal orthosis in adolescent idiopathic scoliosis: an overview of the braces provided by the National Health Service in Italy. Medicina. 60(1): 3. https://doi.org/10.3390/medicina60010003; PMid:38276037 PMCid:PMC10818494

10. Fainardi V, Nora M, Salghetti A, Petraglia F, Fanzaghi P, Anelli G et al. (2024). Prevalence of Scoliosis in Children and Adolescents with Cystic Fibrosis. Children. 11(3): 321. https://doi.org/10.3390/children11030321; PMid:38539357 PMCid:PMC10969412

11. Fernandes P, Flores I, Soares do Brito J. (2023). Complications associated with surgical treatment for pediatric spine deformities: A single center 10-years experience. ARP rheumatology. 2(1): 22-29. Epub 2022 Jul 26. PMID: 37042844.

12. Glowka P, Grabala P, Gupta MC, Pereira DE, Latalski M, Danielewicz A et al. (2024). Complications and Health-Related Quality of Life in Children with Various Etiologies of Early-Onset Scoliosis Treated with Magnetically Controlled Growing Rods – A Multicenter Study. Journal of Clinical Medicine. 13(14): 4068. https://doi.org/10.3390/jcm13144068; PMid:39064107 PMCid:PMC11277853

13. Grivas TB, Dadakaridou D, Fokidi SA, Kastrinis A, Kosti M, Mihas C et al. (2024). A Questionnaire of Physiotherapeutic Specific Exercises of Scoliosis – QPSSE. Journal of Clinical Medicine. 13(2): 318. https://doi.org/10.3390/jcm13020318; PMid:38256452 PMCid:PMC10816487

14. Günther F, Schober F, Hunger S, Schellnock J, Derlien S, Schleifenbaum S et al. (2023). Improving Home-Based Scoliosis Therapy: Findings From a Web-Based Survey. JMIR Rehabilitation and Assistive Technologies. 10: e46217. https://doi.org/10.2196/preprints.46217

15. Горошко ВІ, Шкаберіна ВС. (2023). Ефективність кінезіотейпування при ідеопатичному сколіозі у дітей. Докторська дисертація. Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка».

16. Івасик НО. (2023). Компонент обстеження, як складова фізичної терапії, для дітей з бронхолегеневими захворюваннями з погляду міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Клінічна та профілактична медицина. (1): 93-99.

17. Katrin L, Sandra G. (2022). An Analysis of National and International Clinical Practice Guidelines of Conservative Scoliosis Treatment using the AGREE II Instrument. Jönköping University, School of Health and Welfare, HHJ.

18. Kluszczyński M, Pilis A, Czaprowski D. (2022). The importance of the size of the trunk inclination angle in the early detection of scoliosis in children. BMC Musculoskeletal Disorders. 23: 1-9. https://doi.org/10.1186/s12891-021-04965-4; PMid:34980063 PMCid:PMC8725290

19. Круцевич ТЮ. (2012). Теорія і методика фізичного виховання. Навчальний посібник в 2-х томах. Видавництво Національного університету фізичного виховання і спорту України “Олімпійська література”.

20. Li X, Shen J, Liang J, Zhou X, Yang Y, Wang D et al. (2021). Effect of core-based exercise in people with scoliosis: A systematic review and meta-analysis. Clinical rehabilitation. 35(5): 669-680. https://doi.org/10.1177/0269215520975105; PMid:33356498 PMCid:PMC8076838

21. Liu D, Yang Y, Yu X, Yang J, Xuan X et al. (2020). Effects of specific exercise therapy on adolescent patients with idiopathic scoliosis: A prospective controlled cohort study. Spine. 45(15): 1039-1046. https://doi.org/10.1177/0269215520975105; PMid:33356498 PMCid:PMC8076838

22. Лопацький СВ, Михайленко РІ, Морська ЛВ, Коровайний ВІ. (2018). Реабілітаційні технології корекції порушень біогеометричного профілю постави студентів у процесі фізичного виховання. Art of medicine. (3): 190-195.

23. Лук’янчук СМ, Челпанова ІВ, Адамович ОО, Чалий ІТ, Масна ЗЗ, Дудок ОВ та інш. (2024). Аналіз частоти маніфестації деяких ізольованих та поєднаних вад розвитку опорно-рухового апарату в дітей молодшого шкільного віку. Сучасна педіатрія. Україна. 1(137): 52-57. https://doi.org/10.15574/SP.2024.137.52.

24. Marin L, Lovecchio N, Pedrotti L, Manzoni F, Febbi M, Albanese I et al. (2022). Acute effects of self-correction on spine deviation and balance in adolescent girls with idiopathic scoliosis. Sensors. 22(5): 1883. https://doi.org/10.3390/s22051883; PMid:35271030 PMCid:PMC8914676

25. Motyer GS, Kiely PJ, Fitzgerald A. (2022). Adolescents' experiences of idiopathic scoliosis in the presurgical period: a qualitative study. Journal of pediatric psychology. 47(2): 225-235. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsab095; PMid:34524430 PMCid:PMC8841985

26. Moubarak EES, Aly SM, Seyam MK, El-Hakim AM, Abdulrahman RS, Awad A. (2022). Efficacy of core stabilization versus active self-correction exercises in the treatment of adolescents with idiopathic scoliosis. Current Pediatric Research. 26(5): 1371.

27. Михайленко ПМ, Скалецький ЮМ, Протас СВ. (2021). Інформаційні та інституційні ресурси формування державної політики у сфері охорони здоров’я в Україні. Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. (2): 62-68. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2021.2.12383.

28. Özden CB, Çolak TK. (2023). Are clinical pilates exercises an effective treatment for scoliosis? A randomized clinical trial. Journal of Health and Allied Sciences NU. 13(03): 365-372. https://doi.org/10.1055/s-0042-1755584

29. Ozipek M, Arikan H, Calik‐Kutukcu E, Kerem‐Gunel M, Saglam M, Inal‐Ince D et al. (2020). Deviations of body functions and structure, activity limitations, and participation restrictions of the International Classification of Functioning, Disability, and Health model in children with cystic fibrosis and non-cystic fibrosis bronchiectasis. Pediatric Pulmonology. 55(5): 1207-1216. https://doi.org/10.1002/ppul.24708; PMid:32109001

30. Rrecaj-Malaj S, Beqaj S, Krasniqi V, Qorolli M, Tufekcievski A. (2020). Outcome of 24 weeks of combined schroth and pilates exercises on cobb angle, angle of trunk rotation, chest expansion, flexibility and quality of life in adolescents with idiopathic scoliosis. Medical science monitor basic research. 26: e920449-1. https://doi.org/10.12659/MSMBR.920449; PMid:32280133 PMCid:PMC7175951

31. Seleviciene V, Cesnaviciute A, Strukcinskiene B, Marcinowicz L, Strazdiene N, Genowska A. (2022). Physiotherapeutic scoliosis-specific exercise methodologies used for conservative treatment of adolescent idiopathic scoliosis, and their effectiveness: an extended literature review of current research and practice. International journal of environmental research and public health. 19(15): 9240. https://doi.org/10.3390/ijerph19159240; PMid:35954620 PMCid:PMC9368145

32. Su X, Dong R, Wen Z, Liu Y. (2022). Reliability and validity of scoliosis measurements obtained with surface topography techniques: A systematic review. Journal of Clinical Medicine. 11(23): 6998. https://doi.org/10.3390/jcm11236998; PMid:36498575 PMCid:PMC9737929

33. Тимошенко НВ. (2017). Поняття і види постави у підлітків. Медсестринство. (1): 62-64. https://doi.org/10.11603/2411-1597.2017.1.8495; PMid:29786576.

34. Vinje S, Terjesen T, Kibsgård T. (2023). Scoliosis in children with severe cerebral palsy: a population-based study of 206 children at GMFCS levels III-V. European Spine Journal. 32(11): 4030-4036. https://doi.org/10.1007/s00586-023-07868-1; PMid:37532910

35. Wang H, Liu X, Li Y, Ren J, Sun Z, Sun N, Li R. (2024). The selection of a surgical strategy for the treatment of adult degenerative scoliosis with" pear-shaped" decompression under open spinal endoscopy. Scientific Reports. 14(1): 16019. https://doi.org/10.1038/s41598-024-67003-y; PMid:38992132 PMCid:PMC11239948

36. White R, Ginzburg M. (2024). Implications of Pediatric Chest Wall Surgery on the Risk of Developing of Scoliosis. Open Journal of Pediatrics. 14(3): 623-629. https://doi.org/10.4236/ojped.2024.143060

37. Yağcı G, Bek N. (2022). A Historical Perspective of the Management of Scoliosis. Erciyes Medical Journal. 44(4): 439-446. https://doi.org/10.1093/obo/9780195399301-0517

38. Yu H, Khanshour AM, Ushiki A, Otomo N, Koike Y, Einarsdottir E et al. (2024). Association of genetic variation in COL11A1 with adolescent idiopathic scoliosis. Elife. 12: RP89762. https://doi.org/10.7554/eLife.89762; PMid:38277211 PMCid:PMC10945706

39. Zapata KA, Clem KM, Stevens RH, Sharma C, McIntosh AL. (2022). Supervised Deep Breathing Exercises Improve Functional Aerobic Capacity in Patients with Severe Spinal Deformity. Journal of the Pediatric Orthopaedic Society of North America. 4(2): 420. https://doi.org/10.55275/JPOSNA-2022-0029

40. Zou Y, Lin Y, Meng J, Li J, Gu F, Zhang R. (2022). The prevalence of scoliosis screening positive and its influencing factors: a school-based cross-sectional study in Zhejiang Province, China. Frontiers in public health. 10: 773594. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-900481/v1