• Порівняння ефективності лікування гострого флегмонозного апендициту та його ускладнень у дітей лапароскопічним устаткуванням різного покоління
ua До змісту Повний текст статті

Порівняння ефективності лікування гострого флегмонозного апендициту та його ускладнень у дітей лапароскопічним устаткуванням різного покоління

Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).5(149): 49-53. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).4953
Лозицький О. О.1,2,3, Гончар В. В.1,2,3
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
2КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня № 1», Україна
3КНП «Броварська багатопрофільна клінічна лікарня», Україна

Для цитування: Лозицький ОО, Гончар ВВ. (2025). Порівняння ефективності лікування гострого флегмонозного апендициту та його ускладнень у дітей лапароскопічним устаткуванням різного покоління. Сучасна педіатрія. Україна. 5(149): 49-53. doi: 10.15574/SP.2025.5(149).4953.
Стаття надійшла до редакції 26.05.2025 р., прийнята до друку 10.09.2025 р.

Гострий апендицит був і залишається найактуальнішою патологією в ургентній дитячій хірургії. Технології лікування постійно вдосконалюються, але забезпеченість медичних закладів лапароскопічним обладнанням різного покоління потребує розроблення рекомендацій для застосування.
Мета – оцінити ефективність і безпечність лапароскопічних втручань у дітей із гострим флегмонозним апендицитом та його ускладненнями, проведених із застосуванням лапароскопічного обладнання різних технологічних поколінь (І і ІІ покоління мініінвазивного обладнання) шляхом аналізу ключових клінічних, інтраопераційних і післяопераційних показників.
Матеріали і методи. Проаналізовано 61 історію дітей із діагнозом гострого флегмонозного апендициту, яким проведено лапароскопічну апендектомію, за 2015-2023 рр. Пацієнтів поділено на дві групи: І – 33 дитини, прооперовані за допомогою лапароскопічного обладнання першого покоління (з аналоговим зображенням та інструментарієм з обмеженим обсягом функціональності) (архівні дані історій хвороб за 2015-2017 рр.); ІІ – 29 дітей, прооперованих за допомогою лапароскопічного обладнання другого покоління (з цифровим зображенням та інструментарієм із розширеним спектром можливостей) (архівні дані історій хвороб за 2022-2023 рр.). Для оцінювання ефективності лікування проаналізовано клініко-лабораторні показники; термін оперативного втручання; термін перебування в стаціонарі; кількість медикаментів для інфузійної, симптоматичної терапії; кількість і тривалість антибіотикотерапії.
Результати. Порівнявши результати лікування, можна зазначити, що в ІІ групі час оперативного втручання був меншим; пацієнти потребували меншої інфузійної терапії; термін перебування в стаціонарі був коротшим; лабораторні показники крові нормалізувалися швидше, незважаючи на менший термін перебування в стаціонарі.
Висновки. Результати хірургічного лікування прямо залежать від технічного покоління обладнання. Враховуючи неоднорідність забезпечення медичних закладів України обладнанням, питання обрання методу і тактики лікування залежно від технічного покоління обладнання залишається актуальним.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: мініінвазивна хірургія, ендоскопія, лапароскопія, гострий апендицит, дитяча хірургія, покоління обладнання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біляєва ОО, Крижевський ВВ, Біляєв ВВ, Кароль ІВ. (2022). Діагностика і лікування гострого розповсюдженого перитоніту. Методичні рекомендації. Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика. Київ: 48.

2. Боднар БМ, Рибальченко ВФ, Боднар ОБ, Мельниченко МГ та інші. Вікові аспекти гострого апендициту у дітей та ключ до його розпізнавання. Навчальний посібник. Чернівці: БДМУ: 48.

3. Демиденко Ю Г. (2015). Профілактика, діагностика, лікування абсцесів та інфільтратів черевної порожнини у дітей. Современная педиатрия. 5(69): 64-68. https://doi.org/10.15574/SP.2015.69.64.

4. Коробко ЮЄ, Конопліцький ВС. (2023). Особливості диференціювання хірургічної патології органів черевної порожнини і тазових органів у дівчат за допомогою ультразвукового дослідження. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(78): 96-102. https://doi.org/10.15574/PS.2023.78.96.

5. Лозицький ОО, Гончар ВВ, Притула ВП, Кароль ІВ. (2025). Переваги використання сучасних мініінвазивних технологій при гострій хірургічній патології черевної порожнини. Хірургія дитячого віку (Україна). 1(86): 105-109. https://doi.org/10.15574/PS.2025.1(86).105109.

6. Лук'янчук ВД, Шейман БС, Житіна ІО, Міщенко КМ. (2013). Стан динаміки лейкоцитарних індексів за умов ендотоксикозу на тлі ішемії головного мозку та фармакокорекції ОК-7. Український журнал сучасних проблем токсикології. 1-2/2013: 68-71.

7. Русак ПС, Толстанов ОК, Рибальченко ВФ, Стахов ВВ, Волошин ЮЛ. (2020). Проблемні питання діагностики та лікування гострого апендициту у дітей. Хірургія дитячого віку. 3(68): 28-36. https://doi.org/10.15574/PS.2020.68.28.