Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 1(81): 20-26; doi 10.15574/PP.2020.81.20
Гребініченко Г. О.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Гребініченко ГО. (2020). Порівняння даних комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній килі та вадах розвитку передньої черевної стінки у плода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(81): 20–26; doi 10.15574/PP.2020.81.20
Стаття надійшла до редакції 02.12.2019 р.; прийнята до друку 15.03.2020 р.

Мета — порівняти дані комплексного пренатального обстеження і терміни первинного звернення пацієнтів до відділення медицини плода при вродженій діафрагмальній килі, омфалоцеле та гастрошизисі у плода.
Пацієнти та методи. Проведено порівняння клініко-анамнестичних даних, результатів ультразвукових досліджень і каріотипування 200 випадків вродженої діафрагмальної кили у плода, 150 випадків омфалоцеле у плода та 152 випадків гастрошизису у плода, які були обстежені у відділенні медицини плода у 2007–2018 рр.
Результати. Наймолодший вік вагітних визначено при гастрошизисі у плода (22,6±4,35 року); при омфалоцеле та діафрагмальній килі у плода вік жінок достовірно не відрізнявся (28,2±6,2 і 27,5±5,6 року). У групі з омфалоцеле у плода вагітність достовірно частіше була багатоплідною (8,7%). В усіх трьох групах у повторновагітних жінок визначалася висока частота репродуктивних втрат в анамнезі. Частота супутніх вад розвитку та хромосомних аномалій при омфалоцеле, діафрагмальній килі і гастрошизисі у плода достовірно відрізнялась і становила 41,3% і 23,5%, 21,3% і 3,5%, 12,5% і 0% відповідно. При гастрошизисі реєструвалася достовірно більша частота затримки росту плода (40,1%) і маловоддя (18,4%), при діафрагмальній килі — вища частота багатоводдя (27,5%). Середні терміни первинного звернення були найменшими при омфалоцеле (18,46±7,20), а найбільшими — при діафрагмальній килі у плода (27,37±7,20). Під час аналізу динаміки звернень пацієнток за роками визначено тенденцію до збільшення випадків ранніх звернень при гастрошизисі у плода після 2010 р. та при діафрагмальній килі у 2017–2018 рр.
Висновки. Характерними рисами для омфалоцеле були висока частота супутньої структурної і хромосомної патології, а також багатоплодових вагітностей; для гастрошизису — молодший вік вагітних, висока частота затримки росту плода та маловоддя; для діафрагмальної кили — висока частота асоційованих вад розвитку і багатоводдя, помірна частота хромосомних аномалії. Середній термін первинного звернення пацієнток був найменшим, а частка пацієнток, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, — найбільшою при омфалоцеле у плода.
Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вроджена діафрагмальна кила, гастрошизис, омфалоцеле, дефекти передньої черевної стінки, вроджені вади розвитку, хромосомна патологія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Слєпов ОК, Весельський ВЛ, Гордієнко ІЮ, Грасюкова НІ, Авраменко ТВ, Сорока ВП, Слєпова ЛФ, Пономаренко ОП. (2014). Сучасні організаційно-методичні підходи до перинатальної діагностики та хірургічного лікування природжених вітальних вад розвитку у новонароджених дітей в умовах перинатального центру. Журнал Національної академії медичних наук України. 20 (2): 189–199.

2. Гордієнко ІЮ, Гребініченко ГО, Тарапурова ОМ, Величко АВ. (2018). Варіанти пренатальної ультразвукової картини при вродженій діафрагмальній килі у плода. Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. (4): 12–21. URL: http://rdrt.com.ua/index.php/journal/article/view/242.

3. Гордієнко ІЮ, Гребініченко ГО, Тарапурова ОМ., Величко АВ, Носко АО (2019). Варіанти пренатальної ультразвукової картини при гастрошизисі у плода. Radiation Diagnostics, Radiation Therapy. (1): 19–28. URL: http://rdrt.com.ua/index.php/journal/article/view/253.

4. Кабінет Міністрів України. (2006). Про реалізацію статті 281 Цивільного кодексу України. Постанова Кабінету Міністрів України від 15.02.2006 №144 (144–2006-п). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/144-2006-%D0%BF.

5. Лучак МВ, Лук'яненко НС, Кіцера НІ, Косминіна НС (2010). Аналіз частоти та спектра соціально вагомих природжених вад розвитку шлунково-кишкового тракту у Львівській області за 2000–2007 роки. Здоровье ребенка. 6 (27). URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/15391.

6. Слєпов ОК, Гордієнко ІЮ, Весельський ВЛ, Тарапурова ОМ, Гребініченко ГО, Сорока ВП, Пономаренко OП, Величко АВ. (2016). Перинатальна діагностика гастрошизису у плодів та новонароджених дітей. Перинатология и педиатрия. 2(66): 70–76. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2016_2_18. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.70

7. Слєпов ОК, Пономаренко ОП, Мигур МЮ, Грасюкова НІ. (2019). Гастрошизис: класифікація. Хірургія дитячого віку. 2(63): 50–56. https://doi.org/10.15574/PS.2019.63.50

8. Ackerman KG, Vargas SO, Wilson JA, Jennings RW, Kozakewich HP, Pober BR. (2012). Congenital diaphragmatic defects: proposal for a new classification based on observations in 234 patients. Pediatr Dev Pathol. 15 (4): 265–274. https://doi.org/10.2350/11-05-1041-OA.1; PMid:22257294 PMCid:PMC3761363

9. Bhat YR, Kumar V, Rao A. (2008). Congenital diaphragmatic hernia in a developing country. Singapore Med J. 49 (9): 715–718.

10. Boyd PA, Devigan C, Khoshnood B, Loane M, Garne E, Dolk H; EUROCAT Working Group. (2008). Survey of prenatal screening policies in Europe for structural malformations and chromosome anomalies, and their impact on detection and termination rates for neural tube defects and Down's syndrome. BJOG. 115 (6): 689–696. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2008.01700.x; PMid:18410651 PMCid:PMC2344123.

11. Brantberg A, Blaas HG, Haugen SE, Eik-Nes SH. (2005). Characteristics and outcome of 90 cases of fetal omphalocele. Ultrasound Obstet Gynecol. 26 (5): 527–537. https://doi.org/10.1002/uog.1978; PMid:16184512

12. Brantberg A, Blaas HG, Salvesen KA, Haugen SE, Eik-Nes SH. (2004). Surveillance and outcome of fetuses with gastroschisis. Ultrasound Obstet Gynecol. 23 (1): 4–13. https://doi.org/10.1002/uog.950; PMid:14970991.

13. Colvin J, Bower C, Dickinson JE, Sokol J. (2005). Outcomes of congenital diaphragmatic hernia: a population-based study in Western Australia. Pediatrics. 116 (3): e356-363. https://doi.org/10.1542/peds.2004-2845; PMid:16140678

14. Feldkamp ML, Botto LD, Byrne JLB, Krikov S, Carey JC. (2016). Clinical presentation and survival in a population-based cohort of infants with gastroschisis in Utah, 1997–2011. Am J Med Genet A. 170A (2): 306–315. https://doi.org/10.1002/ajmg.a.37437; PMid:26473400.

15. Ferguson CC. (1955). Surgical emergencies in the newborn. Can Med Assoc J. 15; 72 (2): 75–82.

16. Fleurke-Rozema H, van de Kamp K, Bakker M, Pajkrt E, Bilardo C, Snijders R. (2017). Prevalence, timing of diagnosis and pregnancy outcome of abdominal wall defects after the introduction of a national prenatal screening program. Prenat Diagn. 37 (4): 383–388. https://doi.org/10.1002/pd.5023; PMid:28219116.

17. Gallot D, Boda C, Ughetto S, Perthus I, Robert-Gnansia E, Francannet C, Laurichesse-Delmas H, Jani J, Coste K, Deprest J, Labbe A, Sapin V, Lemery D (2007). Prenatal detection and outcome of congenital diaphragmatic hernia: a French registry-based study. Ultrasound Obstet Gynecol. 29 (3): 276–283. https://doi.org/10.1002/uog.3863; PMid:17177265.

18. Gallot D, Coste K, Francannet C, Laurichesse H, Boda C, Ughetto S, Vanlieferinghen P, Scheye T, Vendittelli F, Labbe A, Dechelotte PJ, Sapin V, Lemery D. (2006). Antenatal detection and impact on outcome of congenital diaphragmatic hernia: a 12-year experience in Auvergne, France. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 1; 125 (2): 202–205. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2005.06.030; PMid:16099579.

19. Garne E, Haeusler M, Barisic I, Gjergja R, Stoll C, Clementi M; Euroscan Study Group (2002, Apr). Congenital diaphragmatic hernia: evaluation of prenatal diagnosis in 20 European regions. Ultrasound Obstet Gynecol. 19 (4): 329–333. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2002.00635.x; PMid:11952959

20. Gordienko IY, Slepov OK, Tarapurova OM, Grebinichenko GO, Velichko AV. (2016). Impact of prenatal evaluation of congenital malformations in fetus on postoperative mortality. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 29 (1): 19.

21. Hijkoop A, Peters NCJ, Lechner RL, van Bever Y, van Gils-Frijters APJM, Tibboel D, Wijnen RMH, Cohen-Overbeek TE, IJsselstijn H. (2019, Jan). Omphalocele: from diagnosis to growth and development at 2 years of age. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 104 (1): F18-F23. https://doi.org/10.1136/archdischild-2017-314700; PMid:29563149.

22. Hwang PJ, Kousseff BG. (2004). Omphalocele and gastroschisis: an 18-year review study. Genet Med. 6 (4): 232–236. https://doi.org/10.1097/01.GIM.0000133919.68912.A3; PMid:15266212

23. Ionescu S, Mocanu M, Andrei B, Bunea B, Carstoveanu C, Gurita A, Tabacaru R, Licsandru E, Stanescu D, Selleh M. (2014). Differential diagnosis of abdominal wall defects — omphalocele versus gastroschisis. Chirurgia (Bucur). 109 (1): 7–14.

24. Kamil D, Tepelmann J, Berg C, Heep A, Axt-Fliedner R, Gembruch U, Geipel A. (2008, Mar). Spectrum and outcome of prenatally diagnosed fetal tumors. Ultrasound Obstet Gynecol. 31 (3): 296–302. https://doi.org/10.1002/uog.5260; PMid:18307207.

25. Langer JC, Bell JG, Castillo RO, Crombleholme TM, Longaker MT, Duncan BW, Bradley SM, Finkbeiner WE, Verrier ED, Harrison MR. (1990, Nov). Etiology of intestinal damage in gastroschisis, II. Timing and reversibility of histological changes, mucosal function, and contractility. J Pediatr Surg. 25 (11): 1122–1126. https://doi.org/10.1016/0022-3468(90)90745-U

26. Nelson DB, Martin R, Twickler DM, Santiago-Munoz PC, McIntire DD, Dashe JS. (2015, Dec). Sonographic Detection and Clinical Importance of Growth Restriction in Pregnancies With Gastroschisis. J Ultrasound Med. 34 (12): 2217–2223. https://doi.org/10.7863/ultra.15.01026; PMid:26518276.

27. Raboei EH. (2008). The role of the pediatric surgeon in the perinatal multidisciplinary team. Eur J Pediatr Surg. 18 (5): 313–317. https://doi.org/10.1055/s-2008-1038641; PMid:18855315.

28. Russo FM, Cordier AG, De Catte L, Saada J, Benachi A, Deprest J; Workstream Prenatal Management, ERNICA European reference network. (2018). Proposal for standardized prenatal ultrasound assessment of the fetus with congenital diaphragmatic hernia by the European reference network on rare inherited and congenital anomalies (ERNICA). Prenat Diagn. 38 (9): 629-637. https://doi.org/10.1002/pd.5297; PMid:29924391.

29. Smith LK, Manktelow BN, Draper ES, Boyle EM, Johnson SJ, Field DJ. (2014). Trends in the incidence and mortality of multiple births by socioeconomic deprivation and maternal age in England: population-based cohort study. BMJ Open. 3; 4 (4): e004514. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2013-004514; PMid:24699461 PMCid:PMC3987713.

30. Snoek KG, Peters NCJ, van Rosmalen J, van Heijst AFJ, Eggink AJ, Sikkel E, Wijnen RM, IJsselstijn H, Cohen-Overbeek TE, Tibboel D. (2017, Jul). The validity of the observed-to-expected lung-to-head ratio in congenital diaphragmatic hernia in an era of standardized neonatal treatment; a multicenter study. Prenat Diagn. 37 (7): 658–665. https://doi.org/10.1002/pd.5062; PMid:28453882 PMCid:PMC5518227.

31. Sweed Y, Puri P. (1993). Congenital diaphragmatic hernia: influence of associated malformations on survival. Arch Dis Child. 69 (1 Spec No): 68–70. https://doi.org/10.1136/adc.69.1_Spec_No.68; PMid:8192736 PMCid:PMC1029403

32. Melov SJ, Tsang I, Cohen R, Badawi N, Walker K, Soundappan SSV, Alahakoon TI. (2018). Complexity of gastroschisis predicts outcome: epidemiology and experience in an Australian tertiary centre. BMC Pregnancy Childbirth. Vol. 18(1): 222. https://doi.org/10.1186/s12884-018-1867-1; PMid:29890949 PMCid:PMC5996507.

33. Salomon LJ., Alfirevic Z, Berghella V, Bilardo C, Hernandez-Andrade E, Johnsen SL, Kalache K, Leung K-Y, Malinger G, Munoz H, Prefumo F, Toi A, Lee W on behalf of ISUOG Clinical Standards Committee. (2011). Practice guidelines for performance of the routine mid-trimester fetal ultrasound scan. Ultrasound Obstet Gynecol. 37 (1): 116–126. https://doi.org/10.1002/uog.8831; PMid:20842655.

34. Sawicka E, Wieprzowski L, Jaczynska R, Maciejewski T. (2013). Wplyw wybranych czynnikow na przebieg leczenia i rokowanie u noworodkow z wrodzonym wytrzewieniem na podstawie doswiadczen wlasnych Developmental Period Medicine. XVII3, 17: 37–46.

35. Shanmugam H, Brunelli L, Botto LD, Krikov S, Feldkamp ML. (2017). Epidemiology and Prognosis of Congenital Diaphragmatic Hernia: A Population-Based Cohort Study in Utah. Birth Defects Res. 1; 109 (18): 1451—1459. https://doi.org/10.1002/bdr2.1106; PMid:28925604.

36. Vedmedovska N, Rezeberga D, Teibe U, Zodzika J, Donders GG. (2012, Feb). Adaptive changes in the splenic artery and left portal vein in fetal growth restriction. J Ultrasound Med. 31 (2): 223—229. https://doi.org/10.7863/jum.2012.31.2.223; PMid:22298865

37. Zhang S, Lei C, Wu J, Sun H, Yang Y, Zhang Y, Sun X. (2017, Sep). A Retrospective Study of Cytogenetic Results From Amniotic Fluid in 5328 Fetuses With Abnormal Obstetric Sonographic Findings. J Ultrasound Med. 36 (9): 1809—1817. https://doi.org/10.1002/jum.14215; PMid:28523762.