Ukrainian Journal Health of Woman. 2025. 4(179): 55-63. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).5563
Камінський В. В.¹, Лакатош П. В.², Лакатош А. М.⁴ , Антонюк М. І.³, Мельник Ю. М.¹, Костенко О. Ю.³, Лакатош В. П.^3
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
³Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
⁴КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини», Україна

Для цитування: Камінський ВВ, Лакатош ПВ, Лакатош АМ, Антонюк МІ, Мельник ЮМ, Костенко ОЮ, Лакатош ВП. (2025). Порівняльний аналіз стану новонароджених при передлежанні плаценти та його поєднанні зі спектром аномального прикріплення плаценти в жінок із рубцем на матці після попереднього кесаревого розтину. Український журнал Здоров'я жінки. 4(179): 55-63. doi: 10.15574/HW.2025.4(179).5563.
Стаття надійшла до редакції 23.06.2025 р.; прийнята до друку 16.09.2025 р.

Зростання частоти кесаревого розтину (КР) підвищує ризик патологічної плацентації. Передлежання плаценти (PP) і його поєднання зі спектром аномального прикріплення плаценти (PP+PAS) у жінок із рубцем на матці після попереднього КР істотно впливають на неонатальні результати.
Мета – порівняти стан новонароджених при PP і PP+PAS у жінок із рубцем на матці після КР.
Матеріали і методи. У 2022-2025 рр. обстежено 205 вагітних: І група – PP без PAS (n=66), ІІ група – PP+PAS (n=79), ІІІ група – без PP і PAS, контрольна (n=60). Оцінено неонатальні показники, ускладнення, госпіталізацію до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, перебування на сумісному догляді та причини неонатальної летальності. Статистичний аналіз виконано за допомогою t-критерію Стьюдента та χ²; p<0,05.
Результати. Частота екстреного КР при PP+PAS становила 32,9%. Середня маса тіла новонароджених була нижчою при PP+PAS (2610 г) порівняно з PP (2890 г) і в жінок без PP і PAS (3310 г) з нижчими оцінками Апґар. Частота ускладнень при PP порівняно з PP+PAS становила: дистрес плода – 27,3% проти 43,0%; асфіксія – 18,2% проти 36,7%; респіраторний дистрес-синдром – 21,2% проти 40,5%; гіпоксично-ішемічна енцефалопатія – 12,1% проти 26,6%; анемія – 15,2% проти 31,6%; інфекційні ускладнення – 10,6% проти 22,8%. Транзиторні порушення за сумісного перебування новонародженого з породіллю (низька маса тіла, гіпоглікемія) при PP становили 9,1% і 15,1%, а при PP+PAS – 15,2% і 22,8%. PP+PAS асоціювався з п’ятикратним зростанням рівня неонатальної летальності й тяжкими ураженнями.
Висновки. Порівняльний аналіз неонатальних наслідків при PP та PP+PAS є клінічно значущим, оскільки дозволяє окреслити групи підвищеного ризику, оптимізувати пренатальне спостереження, планування терміну й способу розродження, а також прогнозувати стан новонародженого та завчасно готувати інтенсивну неонатальну допомогу.
Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Ключові слова: передлежання плаценти, аномальне прикріплення плаценти, кесарів розтин, рубець на матці, неонатальні наслідки.

ЛІТЕРАТУРА

1. Afshar Y, Kashani Ligumsky L, Bartels HC, Krakow D. (2025, Jun 1). Biology and Pathophysiology of Placenta Accreta Spectrum Disorder. Obstet Gynecol. 145(6): 611-620. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005903; PMid:40209229 PMCid:PMC12068549

2. Alhubaishi F, Mahmood N. (2022, Aug 11). Prevalence and Fetomaternal Outcome of Placenta Previa at Salmaniya Medical Complex, Bahrain. Cureus. 14(8): e27873. https://doi.org/10.7759/cureus.27873; PMid:36110476 PMCid:PMC9463607

3. Al Qasem MH, Shaamash AH, Ghamdi DSA et al. (2023, Sep). Incidence, risk factors, and maternal outcomes of major degree placenta previa: A 10-year retrospective analysis. Saudi Med J. 44(9): 912-920. https://doi.org/10.15537/smj.2023.44.9.20230112; PMid:37717966 PMCid:PMC10505290

4. American College of Obstetricians and Gynecologists; Society for Maternal-Fetal Medicine. (2018, Dec). Obstetric Care Consensus No. 7: Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 132(6): e259-e275. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002983

5. Angolile CM, Max BL, Mushemba J, Mashauri HL. (2023, May 18). Global increased cesarean section rates and public health implications: A call to action. Health Sci Rep. 6(5): e1274. https://doi.org/10.1002/hsr2.1274; PMid:37216058 PMCid:PMC10196217

6. Arakaza A, Zou L, Zhu J. (2023, Apr 20). Placenta Accreta Spectrum Diagnosis Challenges and Controversies in Current Obstetrics: A Review. Int J Womens Health. 15: 635-654. https://doi.org/10.2147/IJWH.S395271; PMid:37101719 PMCid:PMC10124567

7. Bai GQ, Chen WL, Huang XH et al. Risk factor assessment and adverse outcome prediction of placenta accreta in pregnant women after cesarean section complicated with placenta previa: a national multicenter retrospective study.

8. Berestovyi VO, Zelinska OV, Gerevich NV, Govsieiev DO. (2023). Risk factors for placenta previa among pregnant women of Kyiv, Ukraine: a retrospective cohort study. Modern Pediatrics. Ukraine. 5(133): 65-71. https://doi.org/10.15574/SP.2023.133.65

9. Bestel M, Alpay Türk V, Ekiz A, Bestel A et al. (2024). Placenta previa and adverse neonatal outcomes in a tertiary center. Bagcilar Med Bull. 9(2): 106-113. https://doi.org/10.4274/BMB.galenos.2024.2024-03-029

10. Birendra R, Jigyasa S. (2023, Sep 5). A Retrospective Study of Maternal and Neonatal Outcome in Placenta Accreta Spectrum After Planned or Emergency Delivery From a Tertiary Care Centre in North India. Cureus. 15(9): e44725. https://doi.org/10.7759/cureus.44725; PMid:37809253 PMCid:PMC10552932

11. Ganeriwal SA, Ryan GA, Purandare NC, Purandare CN. (2021, Jan). Examining the role and relevance of the critical analysis and comparison of cesarean section rates in a changing world. Taiwan J Obstet Gynecol. 60(1): 20-23. https://doi.org/10.1016/j.tjog.2020.11.004; PMid:33495002

12. Im DH, Kim YN, Cho EH et al. (2023). Risk factors and pregnancy outcomes of antepartum hemorrhage in women with placenta previa. Reprod Sci. 30: 2728-2735. https://doi.org/10.1007/s43032-023-01191-2; PMid:36940086 PMCid:PMC10480293

13. Jauniaux E, Kingdom JC, Silver RM. (2021, Apr). A comparison of recent guidelines in the diagnosis and management of placenta accreta spectrum disorders. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 72: 102-116. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.06.007; PMid:32698993

14. Kestler N, Mittermayer C, Reinstadler M et al. (2023). Neonatal outcomes in pregnancies complicated by placenta accreta – a matched cohort study. Arch Gynecol Obstet. 308(3): 857-864. https://doi.org/10.1007/s00404-023-07353-6; PMid:38260996 PMCid:PMC11169059

15. Лакатош В, Лакатош П, Бондаренко Н та інші. (2024). Синдром надмірної інвазії плаценти (placenta accreta spectrum): сучасний шлях до органозбереження. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 14; 4(54): 120-125. https://doi.org/10.24061/2413-4260.XIV.4.54.2024.16.

16. Lee SU, Jo JH, Lee H et al. (2024, Jan 24). A multicenter, retrospective comparison study of pregnancy outcomes according to placental location in placenta previa. J Clin Med. 13(3): 675. https://doi.org/10.3390/jcm13030675; PMid:38337369 PMCid:PMC10856070

17. Levin G, Rottenstreich A, Ilan H et al. (2021, Jan 15). Predictors of adverse neonatal outcome in pregnancies complicated by placenta previa. Placenta. 104: 119-123. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.12.005; PMid:33316721

18. Lucidi A, Janiaux E, Hussein AM et al. (2024, Oct). Emergency delivery in pregnancies at high probability of placenta accreta spectrum on prenatal imaging: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol MFM. 6(10): 101432. https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2024.101432; PMid:39069207

19. Matsuzaki S, Mandelbaum RS, Sangara RN et al. (2021, Nov). Trends, characteristics, and outcomes of placenta accreta spectrum: a national study in the United States. Am J Obstet Gynecol. 225(5): 534.e1-534.e38. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.04.233; PMid:33894149

20. Mkama SB, Lugata J, Mangi S et al. (2024). Adverse maternal and fetal outcomes among pregnant women with placenta previa and a uterine scar: tertiary hospital experience. Pan Afr Med J. 15: 13. https://doi.org/10.11604/pamj-oh.2024.15.13.43813

21. Mulhall JC, Ireland KE, Byrne JJ et al. (2024, Apr 22). Association between antenatal vaginal bleeding and adverse perinatal outcomes in placenta accreta spectrum. Medicina (Kaunas). 60(4): 677. https://doi.org/10.3390/medicina60040677; PMid:38674323 PMCid:PMC11052054

22. Munoz JL, Kimura AM, Julia J et al. (2022, Dec). Impact of placenta accreta spectrum (PAS) pathology on neonatal respiratory outcomes in cesarean hysterectomies. J Matern Fetal Neonatal Med. 35(26): 10692-10697. https://doi.org/10.1080/14767058.2022.2157716; PMid:36521848

23. Naser A, Praveen V, Kurian S, S A. (2023). Investigation of maternal and neonatal results on the spectrum of placental growth in tertiary medicines. Asian Journal of Medical Sciences. 14(5): 108-114. URL: https://www.nepjol.info/index.php/AJMS/article/view/51370. https://doi.org/10.71152/ajms.v14i5.3729

24. Nguyen PN, Vuong ADB, Pham XTT. (2024, Apr 2). Neonatal outcomes in the surgical management of placenta accreta spectrum disorders: a retrospective single-center observational study from 468 Vietnamese pregnancies beyond 28 weeks of gestation. BMC Pregnancy Childbirth. 24(1): 228. https://doi.org/10.1186/s12884-024-06349-7; PMid:38566074 PMCid:PMC10986094

25. Paping A, Bluth A, Al Naimi A et al. IS-PAS. (2025, Apr). Opportunities for, and barriers to, uterus-preserving surgical techniques for placenta accreta spectrum. Acta Obstet Gynecol Scand. 104; Suppl 1: 8-19. https://doi.org/10.1111/aogs.14855; PMid:38695676 PMCid:PMC12087390

26. Pateisky P, Oberaigner W, Schiessl B et al. (2024). Incidence, risk factors and maternal outcomes of unsuspected placenta accreta spectrum disorders: a retrospective cohort study. BMC Pregnancy Childbirth. 24: 6254. https://doi.org/10.1186/s12884-024-06254-z; PMid:38262978 PMCid:PMC10804779

27. Saaqib S, Naheed M, Iqbal A et al. (2025, Jul 16). Evaluating a novel approach to placenta accreta spectrum management: the modified Triple-P technique with cystoinflation (a randomized controlled trial). Sci Rep. 15(1): 25870. https://doi.org/10.1038/s41598-025-07582-6; PMid:40670452 PMCid:PMC12267617

28. Selby Chacko K, AlSubeaei RS, Sunil Nair S et al. (2025, Jun 18). Maternal and clinical outcomes of placenta accreta spectrum: insights from a retrospective study in Bahrain. Life (Basel). 15(6): 978. https://doi.org/10.3390/life15060978; PMid:40566629 PMCid:PMC12194568

29. Sertel E, Demir M, Üçüzler Ş et al. (2024, Dec 12). Comparison of obstetric, neonatal, and surgical outcomes of emergency and planned deliveries in pregnancies complicated by placenta previa and in subgroups with and without placenta accreta spectrum. Turk J Obstet Gynecol. 21(4): 286-295. https://doi.org/10.4274/tjod.galenos.2024.58291; PMid:39663788 PMCid:PMC11635728

30. Shaamash AH, AlQasem MH, Mahfouz AA et al. (2024, May). Major placenta previa among patients with and without previous cesarean section: maternal characteristics, outcomes and risk factors. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 296: 280-285. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2024.03.012; PMid:38493552

31. Tang L, Shi H, Chen D. (2025). Risk factors and maternal-neonatal outcomes of placenta accreta spectrum: A case control study. Medicine (Baltimore). 104(41): e44906. https://doi.org/10.1097/MD.0000000000044906; PMid:41088690 PMCid:PMC12517907

32. Toussia-Cohen S, Castel E, Friedrich L et al. (2024, Jul). Neonatal outcomes in pregnancies complicated by placenta accreta- a matched cohort study. Arch Gynecol Obstet. 310(1): 269-275. https://doi.org/10.1007/s00404-023-07353-6; PMid:38260996 PMCid:PMC11169059

33. Wei X, Cheng W. (2024, Nov 18). Impact of prior cesarean delivery on pregnancy outcomes and hemorrhage risks in complete placenta previa: a decade-long retrospective analysis. Med Sci Monit. 30: e944432. https://doi.org/10.12659/MSM.944432

34. Yang X, Zhang Y, Li Z et al. (2025). Risk of placenta accreta spectrum disorder after prior non-cesarean delivery uterine surgery: a systematic review and meta-analysis. Obstet Gynecol. 145(6): 628-638. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000005869; PMid:40014865

35. Zheng H, Zhang Y, Guo H et al. (2022). Effect of placenta previa attached to cesarean scar on adverse pregnancy outcomes in patients with placenta accreta spectrum disorders. Chin Med J (Engl). 135(2): 175-182. https://doi.org/10.1097/CM9.0000000000001839; PMid:34759224 PMCid:PMC9276213

36. Zhong W, Zhu F, Li S et al. (2021, Sep 28). Maternal and neonatal outcomes after planned or emergency delivery for placenta accreta spectrum: a systematic review and meta-analysis. Front Med (Lausanne). 8: 731412. https://doi.org/10.3389/fmed.2021.731412; PMid:34650996 PMCid:PMC8505704