• Порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при двійнях з монохоріальним типом плацентації
ua До змісту

Порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при двійнях з монохоріальним типом плацентації

HEALTH OF WOMAN. 2019.4(140): 46–49; doi 10.15574/HW.2019.140.46

Ткаченко А. В.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених при двійнях з монохоріальним типом плацентації.
Матеріали та методи. Проведений порівняльний аналіз перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків у 110 пацієнток з монохоріальною (МХ) двійнею. До I групи увійшли 92 пацієнтки, у яких протягом вагітності не спостерігалось специфічних для багатоплідної вагітності акушерських ускладнень: до II групи увійшли 18 вагітних зі специфічними ускладненнями при багатоплідній вагітності. Крім загальноприйнятих, були використані такі методи дослідження, як ультразвукова фетометрія, плацентографія, допплерометрія, кардіотокографія.
Результати. Вагітність при двійнях з МХ-типом плацентації є фактором високого ризику розвитку ускладнень вагітності, а специфічні ускладнення за даного типу плацентації є вкрай несприятливими щодо перинатальних наслідків. Навіть під час проведення патогенетичного лікування відзначається високий ризик втрати вагітності, передчасних пологів, розвитку патології у новонароджених.
Аналіз перинатальних наслідків продемонстрував, що за відсутності специфічних ускладнень при МХ-типі плацентації у 49,0% випадків вагітність завершилася народженням нормотрофних дітей, що не перевищує відсотка пацієнток, діти яких народилися з гіпотрофією різного ступеня тяжкості – 51,0% відповідно.
В обох підгрупах спостереження перебіг вагітності характеризувався: високою частотою розвитку загрози її переривання (61,4% і 67,1% відповідно), прееклампсією різного ступеня – 33,3% і 44,6%, гестаційною анемією, що спостерігалась у 43,4% і 39,8%, передчасними пологами, що відбулись у 66,7% і 46,8% відповідно. Це виправдало високу частоту оперативного розродження – 44,4% і 52,1% відповідно, при цьому кількість випадків планового абдомінального розродження у Іб підгрупі в 3,3 разу перевищувала цей показник у Іа підгрупі.
Перинатальні втрати у пацієнток з МХ двійнями у підгрупах становили 4,4% і 5,3% відповідно.
Заключення. Перебіг вагітності та пологів при монохоріальних двійнях із специфічними ускладненнями вирізняється вищим ризиком для плода та новонародженого, про що свідчать високі показники перинатальної смертності та захворюваності у цій групі новонароджених. Це, у свою чергу, вимагає подальшого пошуку ефективних методів профілактики та лікування даних ускладнень. А отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму діагностичних та лікувально-профілактичних заходів при багатоплідній вагітності.
Ключові слова: багатоплідна вагітність, монохоріальна двійня, пологи, перинатальні наслідки.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Калашников С.А., Сичинава Л.Г., Савинова A.A. Перинатальные исходы при монохориальной двойне/ С.А. Калашников, Л.Г. Сичинава, A.A. Савинова // Вопросы гинекологии, акушерства и перинатологии. – 2008. – № 6. – С. 41–45.

Brackley K.J., Kilby M.D. Twin-twin transfusion syndrome. / K.J. Brackley, M.D. Kilby // Hosp Med. 2015; 60 (6): Р. 419-424. https://doi.org/10.12968/hosp.1999.60.6.1134; PMid:10492713

Management of monochorionic twin pregnancy/ The Royal Australian and New Zealand College of Obstetricians and Gynaecologists. – 2012;

Голяновський В. Ведення монохоріальної вагітності двійнею // ЗТЖ. – 2017 р. – № 8 (83).

Leduc L, Takser L, Rinfret D. Persistence of adverse obstetric and neonatal outcomes in monochorionic twins after exclusion of disorders unique to monochorionic placentation/ L. Leduc, L. Takser, D. Rinfret // Am J Obstet Gynecol. – 2013. Nov; 193 (5): Р. 1670-1675. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2005.04.007; PMid:16260208

Жарова A.A., Новикова C.B., Туманова В.А.. Климова И.В., Цивцивадзе Е.Б. Оптимизация тактики ведения многоплодной беременности на амбулаторном этапе/ A.A. Жарова, C.B. Новикова, В.А. Туманова, И.В. Климова, Е.Б. Цивцивадзе // Матер. Всероссийского конгресса «Амбулаторно-поликлиническая практика – новые горизонты». – М., 2010. – С. 105.

Краснопольский В.И. Современные проблемы многоплодной беременности / В.И. Краснопольский, С.В. Новикова, М.В. Капустина, Л.И. Титченко, А.Н. Аксенов, А.А. Жарова // Российский вестник акушера гинеколога. – 2009. – Т. 9, № 2. – С. 79–81.

Baxi L.V. Monoamniotic twins in contemporary practice: a single4center study of perinatal outcomes / L.V. Baxi, C.A. Walsh // J. Matern. Fetal Neonatal Med. – 2009. – Vol. 27. – P. 1–5. https://doi.org/10.1080/14767050903214590

Management of monochorionic twin pregnancy // Royal College of Obstetricians and Gynaecologist Green4top Guidline. – 2008. – № 51.

Новикова C.B., Жарова A.A., Климова И.В., Цивцивадзе Е.Б. Особенности течения и перинатальные исходы у беременных с двойней / C.B. Новикова, A.A. Жарова, И.В. Климова, Е.Б. Цивцивадзе // Мать и дитя в Кузбассе. — Спецвыпуск. – 2010. – № 1. – С. 145–147.

Сичинава Л.Г., Калашников С.А., Панина О.Б. и др. Монохориальная двойня: особенности течения беременности и родов, перинатальные исходы. / Л.Г. Сичинава, С.А. Калашников, О.Б. Панина и др. // Акушерство и гинекология. – 2003. – Т. 2. – С. 8–12.

Фето-фетальний трансфузійний синдром: етіопатогенез, діагностика, лікування та розродження / С.І. Жук, В.І. Ошовський, І.О. Ошовська, О.В. Мельник // Здоровье женщины. – 2011. – № 3 (59). – С. 193–197.

Economic analysis of use of pessary to prevent preterm birth in women with multiple pregnancy (ProTWIN trial) / S.M.S. Liem, G.J. van Baaren, F.M.C. Delemarre [et al.] // Ultrasound Obstet. Gynecol. – 2014. – Vol. 44. – P. 338–345. https://doi.org/10.1002/uog.13432; PMid:24898103

Гусева О.И. Фето-фетальный трансфузионный синдром: современные представления о патогенезе, диагностике и лечении / О.И. Гусева // Ультразвуковая диагностика в акуш., гинекол. и педиатрии. – 2000. – № 1. – С. 7–17.