Modern Pediatrics. Ukraine. (2026).1(153): 75-81. doi: 10.15574/SP.2026.1(153).7581
Волянська Л. А., Федорців О. Є., Романюк Л. Б., Бурбела Е. І., Рогальська Я. В.
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Україна

Для цитування: Волянська ЛА, Федорців ОЄ, Романюк ЛБ, Бурбела ЕІ, Рогальська ЯВ. (2025). Порівняльний аналіз мікробіоценозу ротоглотки в дітей з атопічним дерматитом і бронхіальною астмою. Сучасна педіатрія. Україна. 1(153): 75-81. doi: 10.15574/SP.2026.1(153).7581.
Стаття надійшла до редакції 03.10.2025 р., прийнята до друку 08.02.2026 р.

Важко переоцінити роль мікробіоти для здоров’я людини. Мікробіота впливає на розвиток імунних клітин та імунні відповіді, а склад мікробіоти ротової порожнини може спричиняти сенсибілізацію та розвиток алергічних реакцій.
-якісно і кількісно охарактеризувати мікрофлору біотопу ротоглотки в дітей, хворих на бронхіальну астму (БА) та атопічний дерматит (АД)
Матеріали і методи. Обстежено 11 пацієнтів з АД і 15 дітей із частково контрольованою БА в періоді загострення легкого і середнього ступеня тяжкості віком 9-17 років. Для оцінювання біоти ротоглотки використано посів харкотиння на поживні середовища. Визначено кількісний і якісний склад мікрофлори ротоглотки, ступінь домінування мікроорганізмів, оцінено показник зустрічальності популяцій різних мікроорганізмів.
Результати. Діти, хворі на АД, були носіями стафілококів (α-гемолітичних – 54,54%, β-гемолітичних – 45,45%, а також S. аureus – 36,36%). У 80% хворих на БА домінували α-гемолітичні стрептококи в поєднанні з більшою ваговою часткою автохтонних мікроорганізмів: Corynebacterium spp., Branhamella spp., Moraxella spp. Константними для біотопів ротоглотки дітей із АД і БА були стафілококи і гемолітичні стрептококи. Групи дослідження різнилися за складом другорядних за значенням мікроорганізмів: при АД – Streptococcus spp. з β-гемолізом, E. coli, Candida spp., при БА – представники автохтонної мікрофлори (Streptococcus spp. з β-гемолізом, Moraxella spp., Corynebacterium spp.). Варіабельність видового складу біоти ротоглотки у хворих на АД майже вдвічі перевищувала аналогічну біоту пацієнтів із БА.
Висновки. Визначення мікробних асоціацій ротоглотки у хворих на АД і БА, встановлення їхньої тригерної ролі та впливу на перебіг цих захворювань у дітей є новим напрямом у розумінні чинників ризику розвитку алергії та хронічного легеневого запалення, а також можливих терапевтичних цілей. При цій патології константними для біотопів ротоглотки дітей визначено стафілококи та α-гемолітичні стрептококи. Варіабельність видового складу біоти ротоглотки у хворих на АД майже вдвічі перевищує аналогічну біоту пацієнтів із БА.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: бронхіальна астма, атопічний дерматит, мікрофлора ротоглотки, діти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Alnahas S, Hagner S, Raifer H, Kilic A, Gasteiger G, Mutters R et al. (2017, Nov 14). IL-17 and TNF-α Are Key Mediators of Moraxella catarrhalis Triggered Exacerbation of Allergic Airway Inflammation. Front Immunol. 8: 1562. https://doi.org/10.3389/fimmu.2017.01562; PMid:29184554 PMCid:PMC5694487

2. Baker JL, Mark Welch JL, Kauffman KM, McLean JS, He X. (2024, Feb). The oral microbiome: diversity, biogeography and human health. Nat Rev Microbiol. 22(2): 89-104. Epub 2023 Sep 12. https://doi.org/10.1038/s41579-023-00963-6; PMid:37700024 PMCid:PMC11084736

3. Deo PN, Deshmukh R. (2019, Jan-Apr). Oral microbiome: Unveiling the fundamentals. J Oral Maxillofac Pathol. 23(1): 122-128. https://doi.org/10.4103/jomfp.JOMFP_304_18; PMid:31110428 PMCid:PMC6503789

4. Durack J, Christian LS, Nariya S, Gonzalez J, Bhakta NR, Ansel KM et al. (2020, Nov). Distinct associations of sputum and oral microbiota with atopic, immunologic, and clinical features in mild asthma. J Allergy Clin Immunol. 146(5): 1016-1026. Epub 2020 Apr 13. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2020.03.028; PMid:32298699 PMCid:PMC7554083

5. Dzidic M, Abrahamsson TR, Artacho A, Collado MC, Mira A, Jenmalm MC. Oral microbiota maturation during the first 7 years of life in relation to allergy development. Allergy. 2018 Oct;73(10):2000-2011. Epub 2018 Sep 28. https://doi.org/10.1111/all.13449; PMid:29602225

6. Essilfie AT, Simpson JL, Dunkley ML, Morgan LC, Oliver BG, Gibson PG et al. (2012, Jul). Combined Haemophilus influenzae respiratory infection and allergic airways disease drives chronic infection and features of neutrophilic asthma. Thorax. 67(7): 588-599. Epub 2012 Mar 3. https://doi.org/10.1136/thoraxjnl-2011-200160; PMid:22387445

7. Garcia-Nuñez M, Millares L, Pomares X, Ferrari R, Pérez-Brocal V, Gallego M et al. (2014, Dec). Severity-related changes of bronchial microbiome in chronic obstructive pulmonary disease. J Clin Microbiol. 52(12): 4217-4223. Epub 2014 Sep 24. https://doi.org/10.1128/JCM.01967-14; PMid:25253795 PMCid:PMC4313290

8. Hou K, Wu ZX, Chen XY, Wang JQ, Zhang D, Xiao C et al. (2022). Microbiota in health and diseases. Sig Transduct Target Ther. 7: 135. https://doi.org/10.1038/s41392-022-00974-4; PMid:35461318 PMCid:PMC9034083

9. Huang YJ, Nelson CE, Brodie EL, Desantis TZ, Baek MS, Liu J et al. (2011, Feb). Airway microbiota and bronchial hyperresponsiveness in patients with suboptimally controlled asthma. J Allergy Clin Immunol. 127(2): 372-381.e1-3. Epub 2010 Dec 30. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2010.10.048; PMid:21194740 PMCid:PMC3037020

10. Idris A, Hasnain S, Huat L, Koh D. (2017). Human diseases, immunity and the oral microbiota-Insights gained, from metagenomic studies. Oral. Sci. Int. 14: 27-32. https://doi.org/10.1016/S1348-8643(16)30024-6

11. Moreno CM, Boeree E, Freitas CMT, Weber KS. (2023). Immunomodulatory role of oral microbiota in inflammatory diseases and allergic conditions. Front. Allergy. 4: 1067483. https://doi.org/10.3389/falgy.2023.1067483; PMid:36873050 PMCid:PMC9981797

12. Peng X, Cheng L, You Y, Tang C, Ren B, Li Y et al. (2022, Mar 2). Oral microbiota in human systematic diseases. Int J Oral Sci. 14(1): 14. https://doi.org/10.1038/s41368-022-00163-7; PMid:35236828 PMCid:PMC8891310

13. Segata N, Haake SK, Mannon P, Lemon KP, Waldron L, Gevers D et al. (2012, Jun 14). Composition of the adult digestive tract bacterial microbiome based on seven mouth surfaces, tonsils, throat and stool samples. Genome Biol. 13(6): R42. https://doi.org/10.1186/gb-2012-13-6-r42; PMid:22698087 PMCid:PMC3446314

14. Tierney BT, Yang Z, Luber JM, Beaudin M, Wibowo MC, Baek C et al. (2019, Aug 14). The Landscape of Genetic Content in the Gut and Oral Human Microbiome. Cell Host Microbe. 26(2): 283-295.e8. https://doi.org/10.1016/j.chom.2019.07.008; PMid:31415755 PMCid:PMC6716383

15. Toskala E, Kennedy DW. (2015, Sep). Asthma risk factors. Int Forum Allergy Rhinol. 5 Suppl 1 (Suppl 1): S11-S16. https://doi.org/10.1002/alr.21557; PMid:26335830 PMCid:PMC7159773

16. Xiao J, Fiscella KA, Gill SR. (2020, Apr 30). Oral microbiome: possible harbinger for children's health. Int J Oral Sci. 12(1): 12. https://doi.org/10.1038/s41368-020-0082-x; PMid:32350240 PMCid:PMC7190716

17. Гороховський ВВ, Дєньга ОВ. (2024). Вплив моделювання порушення термінів прорізування зубів на показники мікробіоценозу в слизовій оболонці порожнини рота експериментальних тварин. Клінічна Стоматологія. (1): 50-55. https://doi.org/10.11603/2311-9624.2024.1.13918.

18. Климнюк СІ. (1995). Мікробна екологія шкіри людини в різні вікові періоди в нормі та при патології. Автореф. дис. … доктора мед. наук: спец. 03.00.07 «Мікробіологія». К.: 23.