Ukrainian Journal Health of Woman. 2026. 1(182): 25-31. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).2531
Камінський В. В.¹, Бондарук В. П.², Процепко О. О.³, Шамрай В. А.³, Мазур Г. М.³, Бевз Г. В.^3
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²КНП «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини», Україна
³Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Камінський ВВ, Бондарук ВП, Процепко ОО, Шамрай ВА, Мазур ГМ, Бевз ГВ. (2026). Порівняльна оцінка післяопераційного відновлення та ускладнень після різних методів хірургічного лікування генітального пролапсу у жінок. Український журнал Здоров'я жінки. 1(182): 25-31. doi: 10.15574/HW.2026.1(182).2531.
Стаття надійшла до редакції 28.11.2025 р.; прийнята до друку 28.01.2026 р.

Оцінка післяопераційних ускладнень та якості відновлення жінок після хірургічної корекції генітального пролапсу є важливим критерієм реалізації мультимодальних, доказових протоколів покращеної/прискореної реабілітації після хірургічних втручань.
Мета – оцінити якість післяопераційного відновлення та частоту ускладнень після різних варіантів хірургічного лікування генітального пролапсу у жінок для порівняння ефективності та безпеки цих методів лікування.
Матеріали та методи. Проаналізовано тривалість операції, об’єм інтраопераційної крововтрати, інтенсивність післяопераційного болю, час перебування у стаціонарі, час та якість відновлення після операції, ускладнення й частоту рецидивів захворювання в 389 жінок. Із них 239 пацієнткам виконано вагінальні операції (І група), 150 жінкам – лапароскопічні хірургічні втручання (ІІ група). Післяопераційне відновлення оцінювали за допомогою опитувальника якості відновлення пацієнта після операції (Quality of recovery 15-item questionnaire – QoR-15). Статистичну обробку даних проведено за допомогою програми «SPSS 21».
Результати. Виконання лапароскопічних хірургічних втручань для корекції генітального пролапсу асоціювалося з меншим об’ємом інтраопераційної крововтрати, зниженням інтенсивності больового синдрому та скороченням терміну перебування в стаціонарі, але супроводжувалося подовженням загальної тривалості хірургічного втручання. З’ясовано достовірно нижчу частоту післяопераційних гематом, ерозій слизової оболонки піхви, диспареунії та рецидивів захворювання після лапароскопічних хірургічних втручань порівняно з вагінальними операціями для корекції генітального пролапсу в жінок.
Лапароскопічні реконструкції при пролапсі тазових органів позитивно впливають на якість післяопераційного відновлення пацієнток.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнток.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: генітальний пролапс, вагінальна хірургія, лапароскопія, тазова хірургія, рецидив.

ЛІТЕРАТУРА

1. Azadi A, Ulibarri H, Arroyo A, Gonzalez Herrera D, Hamilton B et al. (2025). Meta-Analysis of Laparoscopic Versus Vaginal Uterosacral Ligament Suspension. J Minim Invasive Gynecol. 32(10): 877-888. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2025.07.001; PMid:40617284

2. Barber MD. (2024). Measuring Pelvic Organ Prolapse: An Evolution. Int Urogynecol J. 35(5): 967-976. https://doi.org/10.1007/s00192-024-05798-0; PMid:38727752

3. Баришнікова ОП, Чайка КВ, Титаренко НВ, Вознюк АВ, Рудь ВО. (2023). Якість життя як критерій ефективності хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 49-54. doi: 10.15574/PP.2023.95.49.

4. Collins S, Lewicky-Gaupp C. (2022). Pelvic Organ Prolapse. Gastroenterol Clin North Am. 51(1): 177-193. https://doi.org/10.1016/j.gtc.2021.10.011; PMid:35135661

5. Douligeris A, Kathopoulis N, Zachariou E, Mortaki A, Zacharakis D, Kypriotis K et al. (2024). Laparoscopic Versus Vaginal Uterosacral Ligament Suspension in Women With Pelvic Organ Prolapse: A Systematic Review and Meta-Analysis of the Literature. J Minim Invasive Gynecol. 31(6): 477-487. https://doi.org/10.1016/j.jmig.2024.03.007; PMid:38493827

6. Geoffrion R, Larouche M. (2021). Guideline No. 413: Surgical Management of Apical Pelvic Organ Prolapse in Women. J Obstet Gynaecol Can. 43(4): 511-523.e1. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2021.02.001; PMid:33548503

7. Maher C, Feiner B, Baessler K, Christmann-Schmid C, Haya N, Marjoribanks J. (2016). Transvaginal mesh or grafts compared with native tissue repair for vaginal prolapse. Cochrane Database Syst Rev. 2(2): CD012079. https://doi.org/10.1002/14651858.CD012079; PMid:26858090 PMCid:PMC6489145

8. Pitsillidi A, Protopapas A, Gkrozou F, Daniilidis A. (2025). Laparoscopic pectopexy for the treatment of pelvic organ prolapse (POP): how, why, when: a narrative review of the literature. Facts Views Vis Obgyn. 17(1): 30-38. https://doi.org/10.52054/FVVO.2024.13381; PMid:40297932 PMCid:PMC12042141

9. Pizzoferrato AC, Sallée C, Thubert T, Fauconnier A, Deffieux X. (2024). Value of pelvic examination in women with pelvic organ prolapse: A systematic review. Int J Gynaecol Obstet. 167(2): 573-597. https://doi.org/10.1002/ijgo.15697; PMid:38778697

10. Pizzoferrato AC, Thuillier C, Vénara A, Bornsztein N, Bouquet S, Cayrac M et al. (2023). Management of female pelvic organ prolapse-Summary of the 2021 HAS guidelines. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 52(3): 102535. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2023.102535; PMid:36657614

11. Stark PA, Myles PS, Burke JA. (2013). Development and psychometric evaluation of a postoperative quality of recovery score: the QoR-15. Anesthesiology. 118(6): 1332-1340. https://doi.org/10.1097/ALN.0b013e318289b84b; PMid:23411725

12. Swift S, Woodman P, O'Boyle A, Kahn M, Valley M, Bland D et al. (2005). Pelvic Organ Support Study (POSST): the distribution, clinical definition, and epidemiologic condition of pelvic organ support defects. Am J Obstet Gynecol. 192(3): 795-806. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.10.602; PMid:15746674

13. Tunn R, Baessler K, Knüpfer S, Hampel C. (2023). Urinary Incontinence and Pelvic Organ Prolapse in Women. Dtsch Arztebl Int. 120(5): 71-80. https://doi.org/10.3238/arztebl.m2022.0406

14. Tvarožek S, Szypulová M, Šteflová A, Huser M, Rušavý Z. (2025). Sexual function in women with pelvic organ prolapse. Ceska Gynekol. 90(1): 64-70. https://doi.org/10.48095/cccg202564; PMid:40117261

15. Weintraub AY, Glinter H, Marcus-Braun N. (2020). Narrative review of the epidemiology, diagnosis and pathophysiology of pelvic organ prolapse. Int Braz J Urol. 46(1): 5-14. https://doi.org/10.1590/s1677-5538.ibju.2018.0581; PMid:31851453 PMCid:PMC6968909

16. Wu JM, Matthews CA, Conover MM, Pate V, Funk MJ. (2014). Lifetime risk of surgery for pelvic organ prolapse or urinary incontinence. Int Urogynecol J. 25(11): 1559-1566.

17. Жук СІ, Будченко ЄА. (2018). Профілактика генітального пролапсу у жінок у пізній післяпологовий період. Здоровье женщины. 3 (129): 31-33. https://doi.org/10.15574/HW.2018.129.31