PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA. 2014. 3(59):16-20; doi 10.15574/PP.2014.59.16

Порівняльна характеристика анатомічних особливостей та стану евентрованих органів при гастрошизисі в дітей, народжених природним шляхом та за допомогою кесаревого розтину

Слєпов О. К., Грасюкова Н. І., Сорока В. П., Пономаренко О. П. 

Мета — дослідити анатомічні особливості та стан евентрованих органів при гастрошизисі в дітей, народжених природним шляхом і за допомогою кесаревого розтину; а також провести їх порівняльну характеристику.

Пацієнти та методи. Проведено аналіз історій хвороби (n=87) і протоколів автопсій (n=43) у 87 дітей з гастрошизисом, народжених природним шляхом або за допомогою кесаревого розтину за 1987–2013 рр. Використано такі методи дослідження: пренатальне і постнатальне ультразвукове дослідження, загальноклінічний, рентгенологічний, дані інтраопераційної ревізії, морфологічний, гістологічний (при автопсії в померлих дітей), статистичний.

Результати. Виявлено, що спосіб родорозрішення (кесарський розтин або природний) впливає на анатомічні особливості і стан евентрованих органів при гастрошизисі. У дітей із гастрошизисом, народжених природним шляхом, величина дефекту передньої черевної стінки достовірно більша, ніж у пацієнтів, народжених за допомогою кесаревого розтину, а частота евентрації органів заочеревинного простору (дванадцятипала кишка, підшлункова залоза) — вища. Після кесаревого розтину новонароджені з гастрошизисом мають менш виражені патологічні зміни евентрованих органів, ніж після природного родорозрішення: більш часто мають фізіологічний рожевий колір, значно меншу частоту фібринозних нашарувань, а також ущільнення і потовщення стінки кишечнику.

Висновки. Таким чином, спосіб родорозрішення (кесарів розтин або природний шлях) впливає на анатомічні особливості та стан евентрованих органів при гастрошизисі.

Ключові слова: гастрошизис, новонароджені діти, анатомічні особливості, кесарський розтин. 

Література: 

1. Бисалиев БН. 2011. Оптимизация лечения гастрошизиса. Автореф. дис. к.мед.н. 14.01.19. М: 120.

2. Караваєва СА, Баиров ВГ, Немилова ТК. 1998. Лечение гастрошизиса. Детская хирургия 3: 4—7.

3. Веселый СВ, Грона ВН, Перунский ВП и др. 2006. Методы диагностики и лечения гастрошизиса и омфалоцеле у детей (обзор литературы). Перинатология и педиатрия 3: 137—143.

4. Грона ВН, Перунский ВП, Веселый СВ и др. 2008. Оптимизация лечения врожденных расщелин передней брюшной стенки у детей. Укр журнал хірургії 1: 105—112.

5. Паламарчук ЮП. 2010. Хірургічна корекція вісцероабдомінальної диспропорції в новонароджених дітей із природженими дефектами передньої черевної стінки. Автореф. дис. … к.мед.н. Вінниця: 20.

6. Перунский ВП. 2008. Повышение ефективности хирургического лечения детей с гастрошизисом и омфалоцеле. Дис. … к.мед.н. Донецк: 149.

7. Плохих ДА. 2007. Хирургическое лечение гастрошизиса с висцероабдоминальной диспропорцией. Автореф. дис. … к.мед.н. Кемерово: 22.

8. Фофанов ОД. 2011. Лікування новонароджених та дітей раннього віку з вродженою обструктивною патологією травного тракту. Автореф. д.мед.н. Вінниця: 36.

9. Bernstein P. 1940. Gastroschisis, rare teratological condition in the newborn. Arch Pediatr 57: 505—513.

10. Chen CP. 2007. Ruptured omphalocele with extracorporeal intestines mimicking gastroschisis in a fetus with Turner syndrome. Prenat Diagn 27: 1067—1068. http://dx.doi.org/10.1002/pd.1823 ; PMid:17694577

11. Molik KA, Giangalewski CA, Grosfeld JL et al. 2001. Gastroschisis: a plea for risk categorization. J Pediatr Surg 36: 51—55.

12. Gibbin C, Touch S, Broth RE. 2003. Abdominal wall defects and congenital heart disease. Semin Pediatr Surg 21: 334—337.

13. Holland AJA, Walker K, Badawi N. 2010. Gastroschisis: an update. Pediatr Surg Int 26: 871—878. http://dx.doi.org/10.1007/s00383-010-2679-1; PMid:20686898

14. Gow KW, Bhatia A, Saad DF et al. 2006. Left-sided gastroschisis. Am Surg 72: 637—640. PMid:16875088

15. Suver D, Lee SL, Shekherdimian S et al. 2008. Left-sided gastroschisis: higher incidence of extraintestinal congenital anomalies. Am J Surg 195: 633—666. http://dx.doi.org/10.1016/j.amjsurg.2007.12.042;PMid:18424285

16. Nichol PF, Hayman A, Pryde PG et al. 2004. Meconium staining of amniotic fluid correlates with intestinal peel formation in gastroschisis. Pediatr Surg Int 20(3): 211—214.

17. Lao AB, Larison C, Garrison MM et al. 2010. Outcomes in neonates with gastroschisis in U.S. Children's Hospitals Am J Perinatol 27: 97—101. http://dx.doi.org/10.1055/s-0029-1241729; PMid:19866404 PMCid:PMC2854024

18. Hagberg S, Hokegard KH, Rubenson A et al. 1988. Prenatally diagnosed gastroschisis — a preliminary report advocating the use of elective caesarean section. Z Kinderchir 43: 419—421.

19. Moore TC, Collins DL, Catanzarite V et al. 1999. Pre-term and particularly pre-labor cesarean section to avoid complications of gastroschisis. Pediatr Surg Int 15: 97—104.

20. Minkes RK, Langer JC, Mazziotti MV et al. 2000. Routine insertion of a silastic spring-loaded silo for infants with gastroschisis. J Pediatr Surg 35: 843—846.

21. Sekabira J, Hadley GP. 2009. Gastroschisis: a third world perspective. Pediatr Surg Int 25: 327—329. http://dx.doi.org/10.1007/s00383-009-2348-4 ; PMid:19288118

22. Driver CP, Bruce J, Bianchi A et al. 2000. The contemporary outcome of gastroschisis. J Pediat Surg 35: 1719—1723.