• Порівняльна ефективність методів хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки
ua До змісту Повний текст статті

Порівняльна ефективність методів хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки

Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 2(165): 10-15; doi 10.15574/HW.2023.165.10
Баришнікова О. П.1, Чайка К. В.1, Титаренко Н. В.2, Вознюк А. В.2, Сидорчук Т. М.2

1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

2Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Баришнікова ОП, Чайка КВ, Титаренко НВ, Вознюк АВ, Сидорчук ТМ. (2023). Порівняльна ефективність методів хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки. Український журнал Здоров’я жінки. 2(165): 10-15; doi 10.15574/HW.2023.165.10.
Стаття надійшла до редакції 19.02.2023 р.; прийнята до друку 18.04.2023 р.

Лейоміома матки поєднується з пролапсом геніталій у приблизно 20% випадків та, імовірно, виступає фактором ризику останнього. Дотепер не розроблено диференційованого підходу до вибору методу хірургічного втручання за генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки, залежно від виду опущення та випадання внутрішніх статевих органів.
Мета оцінити ефективність двох методів хірургічного лікування генітальних пролапсів, поєднаних із лейоміомою матки, залежно від виду опущення та випадання внутрішніх статевих органів.
Матеріали та методи. Обстежено 80 пацієнток із генітальним пролапсом, поєднаним із лейоміомою матки, віком від 34 до 67 років (у середньому – 50,34±9,46 року). З урахуванням варіанта проведеного оперативного втручання, жінок поділено на дві групи, у кожній з яких виділено дві підгрупи залежно від виду пролапса геніталій. І групу становили 40 жінок, яким виконано ампутацію або екстирпацію матки та корекцію генітального пролапса з використанням сітчастого імпланта методом пектопексії, ІІ групу – 40 жінок, яким проведено аналогічні операції з корекцією пролапса методом латеральної фіксації. До Іа (n=19) та ІІа (n=20) підгрупи увійшли пацієнтки з цистоцеле, до Іb (n=21) та ІІb (n=20) – з цистоцеле і/або апікальним пролапсом. Для оцінювання якості результатів лікування використано бімануальний огляд із проведенням кашльової проби і проби Вальсальви, 2-годинний прокладковий тест, а також анкетування за допомогою опитувальників «PFDI-20» і «PISQ». Аналіз даних виконано за допомогою статистичних пакетів для медичних і біологічних досліджень («SPSS», версія 20).
За даними опитувальника «PEDI-20», частота поліпшення тазових функцій (збільшення в середньому на ≥60 балів) через 6 місяців після операції була достовірно більшою серед жінок Іb, ніж Іа підгрупи (СШ=4,4; 95% ДІ: 1,13-17,07), та в жінок ІІа, ніж ІІb підгрупи (СШ=10,52; 95% ДІ: 2,27-48,75). Поліпшення стану сексуальної функції (оцінка за «PISQ» – від 21 до 30 балів) та добрий/відмінний результат (оцінка за «PISQ» – понад 30 балів) через 6 місяців після операції мала достовірно більша кількість пацієнток у Іb, ніж у Іа підгрупі (СШ=7,5; 95% ДІ: 1,28-44,08) та у ІІа, ніж у ІІb підгрупі (СШ=31,2; 95% ДІ: 3,29-295,3).

  1. Найбільший відсоток позитивних результатів корекції генітального пролапса методом пектопексії був у пацієнток із цистоцеле і/або апікальним пролапсом, а в групі корекції пролапса методом латеральної фіксації – у хворих із цистоцеле.

Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: лейоміома матки, генітальний пролапс, тазова хірургія, сітчастий імплант.

ЛІТЕРАТУРА

1. Barber MD, Kuchibhatla MN, Pieper CF, Bump RC. (2001). Psychometric evaluation of 2 comprehensive condition-specific quality of life instruments for women with pelvic floor disorders. Am J Obstet Gynecol. 185 (6): 1388-1395. https://doi.org/10.1067/mob.2001.118659; PMid:11744914

2. Barber MD, Walters MD, Bump RC. (2005). Short forms of two condition-specific quality-of-life questionnaires for women with pelvic floor disorders (PFDI-20 and PFIQ-7). Am J Obstet Gynecol. 193 (1): 103-113. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.12.025; PMid:16021067

3. Brown RA, Ellis CN. (2014). The role of synthetic and biologic materials in the treatment of pelvic organ prolapse. Clin Colon Rectal Surg. 27 (4): 182-190. https://doi.org/10.1055/s-0034-1394157; PMid:25435827 PMCid:PMC4226752

4. Bump RC, Mattiasson A, Bø K, Brubaker LP, DeLancey JO, Klarskov P, et al. (1996). The standardization of terminology of female pelvic organ prolapse and pelvic floor dysfunction. Am J Obstet Gynecol. 175 (1): 10-17. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(96)70243-0; PMid:8694033

5. Hendrix SL, Clark A, Nygaard I, Aragaki A, Barnabei V, McTiernan A. (2002). Pelvic organ prolapse in the Women»s Health Initiative: gravity and gravidity. Am J Obstet Gynecol. 186 (6): 1160-1166. https://doi.org/10.1067/mob.2002.123819; PMid:12066091

6. Коршунов МЮ, Сазыкина ЕИ. (2008). Опросник ПД-КЖ – валидированный способ оценки симптомов дисфункций тазового дна и качества жизни у пациенток с пролапсом тазовых органов. Журнал акушерства и женских болезней. 7 (3): 86-93.

7. Кузьоменська МЛ, Гладенко СЄ. (2015). Тактика оперативного лікування поєднаної патології матки без та з генітальним пролапсом. Здоровье женщины. 4 (100): 78-79.

8. Rogers RG, Kammerer-Doak D, Darrow A, Murray K, Olsen A, Barber M et al. (2004). Sexual function after surgery for stress urinary incontinence and/or pelvic organ prolapse: A multicenter prospective study. Am J Obstet Gynecol. 191 (1): 206-210. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2004.03.087; PMid:15295367

9. Samuelsson EU, Victor FT, Tibblin G, Svärdsudd KF. (1999). Signs of genital prolapse in a Swedish population of women 20 to 59 years of age and possible related factors. Am J Obstet Gynecol. 180; 2 Pt 1: 299-305. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(99)70203-6; PMid:9988790

10. Татарчук ТФ, Косей ДМ. (2012). Современные принципы лечения лейомиомы матки. Здоров’я України: мед. газета. 4 (Гінекологія. Акушерство. Репродуктологія): 10-13.

11. Wu JM, Matthews CA, Conover MM, Pate V, Jonsson Funk M. (2014). Lifetime risk ofstress urinar incontinence or pelvic organ prolapse surgery. Obstet Gynecol. 123 (6): 1201-1206. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000000286; PMid:24807341 PMCid:PMC4174312

12. Железов ДМ. (2021). Особливості МРТ-візуалізації міом матки на передопераційному етапі. Вісник медичних і біологічних досліджень. 1 (7): 62-65.