• Пологи в пограничні терміни життєздатності: досвід Перинатального центру м. Києва
ua До змісту Повний текст статті

Пологи в пограничні терміни життєздатності: досвід Перинатального центру м. Києва

Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 3(166): 33-38; doi 10.15574/HW.2023.166.33
Біла В. В.1,2, Яроцька Ю. О.1
1КНП «Перинатальний центр м. Києва», Україна
2Інститут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Для цитування: Біла ВВ, Яроцька ЮО. (2023). Пологи в пограничні терміни життєздатності: досвід Перинатального центру м. Києва. Український журнал Здоров’я жінки. 3(166): 33-38; doi 10.15574/HW.2023.166.33.
Стаття надійшла до редакції 25.02.2023 р.; прийнята до друку 23.05.2023 р.

Наведено основні медичні наслідки екстремальної недоношеності, протиріччя медичної та етичної точки зору виходжування таких дітей. Наведено відмінності в терміні віабельності в різних країнах та різних закладах надання акушерської допомоги. Розглянуто заходи реанімаційної допомоги, які надають екстремально недоношеним новонародженим, а також потенційні наслідки виживання народжених у пограничні терміни – моторні та когнітивні розлади, порушення зору та слуху, соціалізації.
Мета – визначити віабельний період в умовах Перинатального центру м. Києва за результатами 2014-2022 рр.; сформулювати принципи надання допомоги роділлям та новонародженим цієї категорії.
Матеріали та методи. Проаналізовано показники неонатальної смертності в Перинатальному центрі м. Києва за 2014-2022 рр. при народженні в терміни 22-26 тижнів, а також поширеність тяжких розладів здоров’я при подальшому спостереженні. Проведено порівняння цих показників зі світовими даними.
Результати. Аналіз показників неонатальної смертності показав, що на початку роботи Перинатального центру термін віабельності становив вище межі 26 тижнів, з 2013 р. змістився на межу 26 тижнів, а з 2014 р. – на 25 тижнів, залишаючись на ньому і нині. Цей термін є меншим, ніж по Україні в цілому, тобто переведення вагітної з невідворотними дуже ранніми передчасними пологами до третинного центру оптимізує результати для дитини. Моніторинг подальшого розвитку таких новонароджених показав, що у 22-23 тижні 10 із 10 новонароджених, у 24 тижні 8 із 10, у 25 тижнів 6 із 10, у 26 тижнів 5 із 10 мають серйозні розлади здоров'я.  Детально описано діяльність клінічної групи з Перинатального менеджменту екстремально передчасно народжених, яка надає пацієнткам із високим ризиком пологів до 27 тижнів консультативну допомогу в прийнятті рішення щодо реанімації новонародженого, а також про реабілітацію після репродуктивних втрат.
Висновки. Гестаційний термін віабельності в Перинатальному центрі становить 25 тижнів. Частота тяжких розладів здоров’я в екстремально недоношених за даними Перинатального центру коливається в межах 100% у терміні 22 тижні до 50% у терміні 26 тижнів. Впровадження політики «Перинатального менеджменту екстремально передчасно народжених» дає змогу дотримуватись етичних принципів автономності та справедливості в наданні допомоги новонародженим. У Перинатальному центрі м. Києва функціонує повний цикл надання допомоги жінкам із дуже ранніми передчасними пологами – від дотримання етичних принципів при наданні допомоги новонародженим до психологічної реабілітації після репродуктивної втрати та планування наступної вагітності.
|Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: дуже ранні передчасні пологи, екстремально недоношені новонароджені, віабельний гестаційний термін, перивіабельний період.

ЛІТЕРАТУРА

1. American College of Obstetricians and Gynecologists, Society for Maternal-Fetal Medicine. (2017). Obstetric Care consensus №6: Periviable Birth. Obstetrics and gynecology. 130 (4): 187-199. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002352; PMid:28937572

2. Anderson JG, Baer RJ, Partridge JC, Kuppermann M, Franck LS, Rand L et al. (2016). Survival and Major Morbidity of Extremely Preterm Infants: A Population-BasedStudy. Pediatrics. 138 (1): 2015-4434. https://doi.org/10.1542/peds.2015-4434; PMid:27302979

3. Bader D, Kugelman A, Boyko V, Levitzki O, Lerner-Geva L, Riskin A et al. (2010). Risk factors and estimation tool for death among extremely premature infants: a national study. Pediatrics. 125 (4): 696-703. https://doi.org/10.1542/peds.2009-1607; PMid:20351002

4. Garfinkle J, Yoon EW, Alvaro R, Nwaesei C, Claveau M, Lee SK, Shah PS. (2020). Canadian Neonatal Network Investigators, compilers. Trends in sex-specific differences in outcomes in extreme preterms: progress or natural barriers? Archives of disease in childhood. Fetal and neonatal edition. 105 (2): 158-163. https://doi.org/10.1136/archdischild-2018-316399; PMid:31186268

5. Macedo M, Faria C. (2000). A Laqueação Tubária no Espaço Psicológico. Arquivos da Maternidade Dr Alfredo da Costa. 10. 54-58.

6. Mactier H, Bates SE, Johnston T, Lee-Davey C, Marlow N, Mulley K et al. (2020). Perinatal management of extreme preterm birth before 27 weeks of gestation: a framework for practice. Archives of disease in childhood. Fetal and neonatal edition. 105 (3): 232-239. https://doi.org/10.1136/archdischild-2019-318402; PMid:31980443

7. McDonnell S, Yan K, Kim UO, Flynn KE, Liegl MN, Leuthner SR et al. (2021). Information Order for Periviable Counseling: Does It Make a Difference? The Journal of Pediatrics. 235: 100-106. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2021.03.058; PMid:33811868 PMCid:PMC8316277

8. Mercurio MR, Carter BS. (2020). Resuscitation policies for extremely preterm newborns: finally moving beyond gestational age. Journal of perinatology: official journal of the California Perinatal Association. 40 (12): 731-1733. https://doi.org/10.1038/s41372-020-00843-4; PMid:33009493

9. Mokuolu OA, Suleiman B, Adesiyun O, Adeniyi A. (2010). Prevalence and determinants of pre-term deliveries in the University of Ilorin Teaching Hospital, Ilorin, Nigeria. Pediatr Rep. 2 (1): 56-67. https://doi.org/10.4081/pr.2010.e3; PMid:21589839 PMCid:PMC3094003

10. Morgan MA, Goldenberg RL, Schulkin J. (2008). Obstetrician-gynecologists' practices regarding preterm birth at the limit of viability. Journal Matern-Fetal Neonatal Med. 21 (I2): 115-121. https://doi.org/10.1080/14767050701866971; PMid:18240080

11. МОЗ України. (2014). Уніфікований клінічний протокол «Початкова, реанімаційна і післяреанімаційна допомога новонародженим в Україні». Наказ від 29 березня 2014 р. № 225.

12. National Institute for Health and Care Excellence. (2015). Clinical Guidelines. Preterm Labour and Birth. ISBN: 978-1-4731-1529-3 https://www.nice.org.uk/guidance/ng25.

13. Piriyapokin N, Chuthapisith J, Emrat K, Nuntnarumit P. (2020). Outcomes of preterm infants born with marginal viability in a University Hospital in Thailand. Journal of paediatrics child Health. 56 (6): 943-949. https://doi.org/10.1111/jpc.14782; PMid:31971316

14. Rent S, Bakari A, Aynalem Haimanot S, Jebessa Deribessa S, Plange-Rhule G, Bockarie Y, Moyer CA, Kukora SK. (2022). Perspectives on Resuscitation Decisions at the Margin of Viability among Specialist Newborn Care Providers in Ghana and Ethiopia: A Qualitative Analysis. BMC Pediatrics. 22 (1): 31-46. https://doi.org/10.1186/s12887-022-03146-z; PMid:35177012 PMCid:PMC8851801

15. Sehgal A, Telang S, Passah S, Jyothi M. (2004). Maternal and neonatal profile and immediate outcome in extremely low birth weight babies in Delhi. Tropical doctor. 34 (I3): 165-168. https://doi.org/10.1177/004947550403400315; PMid:15267050

16. Загородня ОС. (2015). Етика в акушерстві та гінекології (частина 2). З турботою про жінку. 7 (64): 14-19.

17. Загородня ОС, Біла ВВ, Яроцька ЮО, Клюшанова ОІ, Акімова ОВ. (2020). Перинатальний центр м. Київ: нехай вагітність стане материнством. Здоровье женщины. 5-6 (151-152): 48-53. https://doi.org/10.15574/HW.2020.151-152.48.