Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2026.1(105): 47-54. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).4754
Parvana A. J.
Азербайджанський медичний університет, м. Баку

Для цитування: Parvana AJ. (2026). Endometrial polyps: impact on reproductive function and clinical aspects. Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 1(105): 47-54. doi: 10.15574/PP.2026.1(105).4754.
Стаття надійшла до редакції 22.12.2025 р.; прийнята до друку 16.02.2026 р.

Поліпи ендометрію (ПЕ) є одними з найпоширеніших доброякісних внутрішньоматкових уражень і можуть суттєво впливати на репродуктивну функцію жінок. Попри їхню поширеність, клінічні особливості, вплив на фертильність та оптимальні стратегії лікування залишаються недостатньо вивченими, особливо в жінок у постменопаузі.
Мета – оцінити вплив ПЕ на репродуктивну функцію та оцінити їхні клінічні характеристики, локалізацію та лікування в жінок репродуктивного та постменопаузального віку.
Матеріали та методи. Проспективне порівняльне клінічне дослідження було проведено за участю 114 жінок віком 20-70 років із гістологічно підтвердженими ПЕ. Контрольну групу становили 54 здорові жінки репродуктивного віку. Діагностичні методи охоплювали трансвагінальне ультразвукове дослідження (ТВУЗД), соногістерографію та офісну гістероскопію з цілеспрямованою біопсією. Поліпектомію проводили за допомогою механічних або електромеханічних методів резекції.
Результати. Офісна гістероскопія продемонструвала високу діагностичну та терапевтичну ефективність, даючи змогу видаляти малі ПЕ (<20 мм) в амбулаторних умовах, тоді як більші ПЕ вимагали електромеханічної резекції в лікарні. Більшість ПЕ були поодинокими (76,8%), малими та середніми (≤2 см, 79,3%) та локалізувалися переважно на задній та бічних стінках матки. Гістологічно ПЕ були переважно залозисто-фіброзними (59,8%) або залозистими (37,8%), причому 2,4% були аденоматозними (атиповими). Більшість ПЕ в постменопаузі були безсимптомними (67,1%). Про значні інтраопераційні ускладнення не було повідомлено. Органозберігаючі хірургічні методи були ефективними та безпечними, а рівень успішності поліпектомії перевищував 96%.
Висновки. ПЕ в жінок у постменопаузі часто протікають безсимптомно, що підкреслює важливість раннього виявлення за допомогою ТВУЗД та гістероскопії. Офісна гістероскопія дає змогу проводити мінімально інвазивне, ефективне лікування малих ПЕ, тоді як більші ПЕ вимагають електромеханічної резекції. Комбіноване дослідження візуалізації та гістологічного дослідження оптимізує ведення пацієнтів, знижує ризик рецидиву та сприяє збереженню репродуктивного та гінекологічного здоров'я.
Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації. Для проведення досліджень було отримано інформовану згоду пацієнток.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: поліпи ендометрію, безпліддя, репродуктивна функція, гістероскопія, гормональна терапія, жінки репродуктивного віку.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bensouda S, Cromack SC, Komorowski AS. (2025, Feb). Uterine pathology and microbiome among patients with endometrial EP and fibroids. F S Sci. 6(1): 107-116. https://doi.org/10.1016/j.xfss.2024.12.002; PMid:39710357

2. Cetin F, Kayar İ, Birge G. (2024, Oct 21). Malignancy risk factors based on endometrial polyp. BMC Womens Health. 24(1): 567. https://doi.org/10.1186/s12905-024-03406-3; PMid:39434154 PMCid:PMC11492711

3. Ciscato A, Zare SY, Fadare O. (2020, Jun). The significance of recurrence in endometrial EP: a clinicopathologic analysis. Hum Pathol. 100: 38-44. https://doi.org/10.1016/j.humpath.2020.03.005; PMid:32334830

4. Hu Y, Xiang Y, Huang W. (2023, Dec). Endometrial EP effect on pregnancy outcomes in infertile women with minimal/mild endometriosis: A retrospective study. J Obstet Gynaecol Res. 49(12): 2946-2951. https://doi.org/10.1111/jog.15794; PMid:37723936

5. Khalafli KhN, Taghieva FSh, Ragimov DzhA et al. (2024). Main tendencies in the dynamics of the population of Azerbaijan. Azerbaijan Medical Journal. 2: 116-122. https//doi.org/10.34921/amj. 2024.4.018.

6. Koç N, Ertürk Coşkun AD. (2024, Sep). Glandular Crowdings in Endometrial EP: Clinical Follow-Up and Possible Worrisome Features. Int J Surg Pathol. 32(6): 1074-1081. https://doi.org/10.1177/10668969231213395; PMid:38062647

7. Koduru P, Sahoo SS, Aguilar M et al. (2023, Feb). Endometrial EP-Are They Characterized by HMGA Rearrangements or Not? Reply to Bullerdiek et al. Mod Pathol. 36(2): 100058. https://doi.org/10.1016/j.modpat.2022.100058; PMid:36853779

8. Nazari L, Vahdat M, Rokhgireh S et al. (2024, Nov 8). HPV infection and endometrial EP: insights from a case-control study. BMC Womens Health. 24(1): 598. https://doi.org/10.1186/s12905-024-03412-5; PMid:39516769 PMCid:PMC11546288

9. Ozyurt R, Turktekin N. (2022, May). Endometrial EP prevent embryo implantation via creatine and lactate pathways. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 26(9): 3278-3281. doi: 10.26355/eurrev_202205_28746.

10. Raz N, Feinmesser L, Moore O, Haimovich S. (2021, Oct). Endometrial EP: diagnosis and treatment options – a review of literature // J. Minimally Invasive Therapy & Allied Technologies. 30(5): 278-287. https://doi.org/10.1080/13645706.2021.1948867; PMid:34355659

11. Tekin S, Ocal A, Sisman E, Bilginer C, Cetin A. (2024, Apr). Histological assessment of endometrial EP resected by hysteroscopy. Eur Rev Med Pharmacol Sci. 28(8): 3241-3250. doi: 10.26355/eurrev_202404_36052.

12. Vitale SG, Haimovich S, Laganà A et al. (2021, May). From the Global Community of Hysteroscopy Guidelines Committee. Endometrial EP. An evidence-based diagnosis and management guide. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 260: 70-77. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2021.03.017; PMid:33756339