Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 3(139): 27-31. doi: 10.15574/SP.2024.139.27
Буряк О. Г., Нечитайло Ю. М.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Буряк ОГ, Нечитайло ЮМ. (2024). Показники варіабельності ритму серця в дітей з гострими бронхолегеневими захворюваннями. Сучасна педіатрія. Україна. 3(139): 27-31. doi: 10.15574/SP.2024.139.27.
Стаття надійшла до редакції 15.01.2024 р., прийнята до друку 09.04.2024 р.

Холтерівський моніторинг (ХМ) електрокардіограми (ЕКГ) є сучасним методом діагностики стану серцево-судинної системи і дає змогу глибше вивчити ризики коморбідності з її боку при респіраторних захворюваннях. Серед значної кількості показників методу виділяється варіабельність ритму серця – як маркер балансу між активністю симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи. У дітей з гострими респіраторними захворюваннями важливою і недостатньо вивченою є оцінювання вегетативного балансу та ступеня впливу цієї патології на автономні функції серця.
Мета – проаналізувати особливості варіабельності ритму серця та його зв’язок із вегетативною іннервацією в дітей з гострими респіраторними захворюваннями.
Матеріали та методи. У роботі обстежено 50 дітей (18 дітей з гострим бронхітом, 12 дітей з пневмонією, 20 клінічно здорових осіб контрольної групи). Функціональний стан серцево-судинної систем визначено за допомогою офісного вимірювання артеріального тиску та ХМ ЕКГ. Запис ЕКГ виконано впродовж 5 хвилин із подальшим оцінюванням показників варіабельність ритму серця.
Результати. Проаналізовано показники варіабельності ритму серця, які мають чітке фізіологічне підґрунтя – ступінь центральної тенденції інтервалу RR, показники дисперсії, концентрації ритму серця, рівень парасимпатичних впливів на ритм серця. Встановлено вірогідну різницю між даними, отриманими в дослідних групах відносно контрольної; виявлено зрушення вегетативного балансу в бік симпатичного тонусу, причому в дітей з гострим бронхітом ці зміни є більшими, ніж у пацієнтів із пневмонією.
Висновки. Оцінювання балансу вегетативної нервової системи за допомогою ХМ ЕКГ з коротким записом є сучасним методом діагностики його порушень. При респіраторних захворюваннях для встановлення характеру змін варіабельності ритму серця найбільш чутливими є показники концентрації ритму серця, рівня парасимпатичних впливів на ритм серця та спектральні показники варіабельності ритму серця.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, респіраторні захворювання, моніторування ЕКГ, варіабельність ритму серця, вегетативний баланс.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бабік ІВ, Няньковський СЛ. (2014). Особливості варіабельності серцевого ритму у дітей шкільного віку з позашпитальною пневмонією. Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Медицина». 2 (50): 176-179. http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_2_42. 

2. Baumert M, Porta A, Vos MA et al. (2016). QT interval variability in body surface ECG: measurement, physiological basis, and clinical value: position statement and consensus guidance endorsed by the European Heart Rhythm Association jointly with the ESC working group on cardiac cellular electrophysiology. Europace. 18(6): 925-944. https://doi.org/10.1093/europace/euv405; PMid:26823389 PMCid:PMC4905605

3. Begic Z, Begic E, Mesihovic-Dinarevic S et al. (2016). The use of continuous electrocardiographic Holter monitoring in pediatric cardiology. Acta Inform Med. 24(4): 253-256. https://doi.org/10.5455/aim.2016.24.253-256; PMid:27708487 PMCid:PMC5037995

4. Blanc E, Chaize G, Fievez S et al. (2021). The impact of comorbidities and their stacking on short- and long-term prognosis of patients with community-acquired pneumonia. BMC Infect Dis. 21: 949. https://doi.org/10.1186/s12879-021-06669-5; PMid:34521380 PMCid:PMC8442401

5. Bobkowski W, Stefaniak ME, Krauze T et al. (2017). Measures of heart rate variability in 24-h ECGs depend on age but not gender of healthy children. Front Physiol. 8: 311. https://doi.org/10.3389/fphys.2017.00311; PMid:28572771 PMCid:PMC5435822

6. Cruz-Ávila H, Vallejo M, Martínez-García M et al. (2020). Comorbidity Networks in cardiovascular diseases. Front Physiol. 11: 1009. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.01009; PMid:32982776 PMCid:PMC7485389

7. De Freitas Coelho P, Barbosa RRB, Dos Santos Lugao R et al. (2022). Heart rate variability, exercise capacity and levels of daily physical activity in children and adolescents with mild-to-moderate cystic fibrosis. Hong Kong Physiother J. 42(1): 5-14. https://doi.org/10.1142/S1013702522500019; PMid:35782696 PMCid:PMC9244599

8. Dikecligil GN, Mujica-Parodi LR. (2010). Ambulatory and challenge-associated heart rate variability measures predict cardiac responses to real-world acute emotional stress. Biol Psychiatry. 67(12): 1185-90. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2010.02.001; PMid:20299007 PMCid:PMC2882500

9. Фещенко ЮІ, Яшина ЛО, Полянська МО та ін. (2022). Коморбідність у хворих на бронхіальну астму та ризики тяжкого перебігу COVID-19: огляд літератури. Астма та алергія. 3: 41-49. https://doi.org/10.31655/2307-3373-2022-3-41-49

10. Gąsior JS, Młyńczak M, Rosoł M et al. (2023). Validity of the Pneumonitor for RR intervals acquisition for short-term heart rate variability analysis extended with respiratory data in pediatric cardiac patients. Kardiol Pol. 81(5): 491-500. https://doi.org/10.33963/KP.a2023.0070; PMid:36929303

11. Haakana P, Holopainen K, Nätkynmäki A et al. (2023). The effect of paired associative stimulation with a high-intensity cortical component and a high-frequency peripheral component on heart rate and heart rate variability in healthy subjects. Front Rehabil Sci. 4: 1200958. https://doi.org/10.3389/fresc.2023.1200958; PMid:37565182 PMCid:PMC10410150

12. Hegazy RA, Lotfy WN. (2007). The value of Holter monitoring in the assessment of pediatric patients. Indian Pacing Electrophysiol J. 7(4): 204-214. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/17957268/; PMCID: PMC2018732.

13. Izhaki N, Perek S, Agbaria M. (2022). Ultrashort heart rate variability for early risk stratification in pneumonia patients: preliminary analysis. Isr Med Assoc J. 24(11): 741-746. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36436042/.

14. Jarrin DC, McGrath JJ, Poirier P et al. (2015). Short-term heart rate variability in a population-based sample of 10-year-old children. Pediatr Cardiol. 36(1): 41-48. https://doi.org/10.1007/s00246-014-0962-y; PMid:25056158 PMCid:PMC4457514

15. Kokkinaki T, Markodimitraki M, Giannakakis G et al. (2023). Comparing full and pre-term neonates' heart rate variability in rest condition and during spontaneous interactions with their parents at home. Healthcare (Basel). 11(5): 672. https://doi.org/10.3390/healthcare11050672; PMid:36900677 PMCid:PMC10000654

16. Laborde S, Mosley E, Thayer J. (2017). Heart rate variability and cardiac vagal tone in psychophysiological research – recommendations for experiment planning, data analysis, and data reporting. Front Psychol. 8: 213. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.00213; PMid:28265249 PMCid:PMC5316555

17. Lackner HK, Eglmaier MTW, Hackl-Wimmer S et al. (2020). How to use heart rate variability: quantification of vagal activity in toddlers and adults in long-term ECG. Sensors (Basel). 20(20): 5959. https://doi.org/10.3390/s20205959; PMid:33096844 PMCid:PMC7589813

18. Мітюряева ІО, Кривонос ЮМ, Лабунька ОВ. (2016). Особливості показників варіабельності ритму серця у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу в залежності від тривалості захворювання. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 9(2): 46-49. URL: http://ijpog.org/downloads/22/7.pdf.

19. Mooren FC, Böckelmann I, Waranski M et al. (2023). Autonomic dysregulation in long-term patients suffering from Post-COVID-19 Syndrome assessed by heart rate variability. Sci Rep. 13(1): 15814. https://doi.org/10.1038/s41598-023-42615-y; PMid:37739977 PMCid:PMC10516975

20. Richter J, Pietzner A, Koenig J et al. (2021). Vagal control of the heart decreases during increasing imminence of interoceptive threat in patients with panic disorder and agoraphobia. Sci Rep. 11(1): 7960. https://doi.org/10.1038/s41598-021-86867-y; PMid:33846417 PMCid:PMC8041829

21. Schiwe D, Vendrusculo FM, Becker NA et al. (2023). Impact of asthma on heart rate variability in children and adolescents: Systematic review and meta-analysis. Pediatr Pulmonol. 58(5): 1310-1321. https://doi.org/10.1002/ppul.26340; PMid:36719098

22. Shaffer F, Ginsberg JP. (2017). An overview of heart rate variability metrics and norms. Front Public Health. 5: 258. https://doi.org/10.3389/fpubh.2017.00258; PMid:29034226 PMCid:PMC5624990

23. Sookan T, Mckune AJ. (2012). Heart rate variability in physically active individuals: reliability and gender characteristics. Cardiovasc J Afr. 23(2): 67-72. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/22447474/; PMCID: PMC3721889.

24. Zalas D, Bobkowski W, Piskorski J et al. (2023). Heart rate asymmetry in healthy children. J Clin Med. 12(3): 1194. https://doi.org/10.3390/jcm12031194; PMid:36769841 PMCid:PMC9918166