• Показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі
ua До змісту Повний текст статті

Показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі

Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2020. 3(83): 16-21; doi 10.15574/PP.2020.83.16
Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

 

Для цитування: Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. (2020). Показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(83): 1621; doi 10.15574/PP.2020.83.16
Стаття надійшла до редакції 11.05.2020 р.; прийнята до друку 15.09.2020 р.

Мета — вивчити показники якості життя у вагітних із різними видами безплідності в анамнезі.
Матеріали та методи. Проведено дослідження показників якості життя у 127 вагітних віком від 20 до 49 років, з яких 97 жінок мали безплідність різного ґенезу в анамнезі, а 30 вагітних — не мали. В основі розподілу вагітних на групи лежав фактор безплідності: I група — 35 вагітних, які мали в анамнезі ендокринну безплідність, II група — 37 вагітних, які мали в анамнезі безплідність запального ґенезу, III група — 25 вагітних, які мали в анамнезі поєднану безплідність: запального ґенезу з ендокринним, IV група (контрольна) — 30 здорових вагітних, які не мали в анамнезі безплідності.
Методом оцінки якості життя був короткий опитувальник ВООЗ для оцінки якості життя (WHOQOL-BREF).
Результати. Показники якості життя та загального здоров'я, за суб'єктивною оцінкою пацієнток, були найнижчими в ІІІ групі — 2,5±0,10 бала і 2,1±0,05 бала. У пацієнток І групи оцінка була 3,1±0,15 бала і 3,2±0,20 бала, у ІІ групі — 3,2±0,10 бала і 3,3±0,07 бала відповідно. Слід зазначити, що найбільш позитивна оцінка цих показника була в контрольній групі вагітних — 5,0±0,3 бала. Так, фізичне функціонування пацієнтки ІІІ групи оцінили у 16,7±1,1 бала, а самосприйняття — у 20,5±1,6 бала. Пацієнтки І та ІІ груп із безплідністю в анамнезі оцінили ці показники так — 18,2±1,3 бала; 23,4±1,5 бала і 19,5±1,4 бала; 22,6±1,6 бала відповідно. Жінки контрольної групи мали вищі бали оцінки — 24,7±1,8 бала; 25,7±1,7 бала. Мікросоціальна підтримка у І, ІІ, ІІІ групах мала оцінку відповідно 8,2±0,3 бала; 9,3±0,5 бала; 7,7±0,2 бала, а в контрольній — 13,7±0,1 бала. Показники соціального благополуччя у І, ІІ, ІІІ групах були 22,4±1,8 бала; 23,5±1,9 бала; 20,6±1,5 бала, а в контрольній — 36,4±2,1 бала.
Висновки. У жінок, які завагітніли після тривалого лікування безплідності в анамнезі, спостерігалося суттєве погіршення показників якості життя, порівняно зі здоровими жінками. Це пояснюється високою частотою розвитку в них акушерських ускладнень. Визначення показників якості життя в жінок із безплідністю в анамнезі є невід'ємною складовою нагляду в період вагітності, що дає змогу адекватно оцінювати і своєчасно коригувати фізичну, соціальну і психоемоційну функції в інтересах матері та плода.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: короткий опитувальник ВООЗ, оцінка якості життя, вагітність після безплідності.
ЛІТЕРАТУРА

1. Хазова СА, Шипова Н.С. (2017). Качество жизни взрослых инвалидов с детства. Вестник Костромского государственного университета. Серия Педагогика. Психология. Социокинетика. 3: 96–100.

2. Karimi M, Brazier J. (2016). Health, Health-Related Quality of Life, and Quality of Life: What is the Difference? Pharmaco Economics. 34 (7): 645–649. https://doi.org/10.1007/s40273-016-0389-9; PMid:26892973

3. Лебедева АА. (2012). Теоретические подходы и методологические проблемы изучения качества жизни в науках о человеке. Психология. Журнал Высшей школы экономики. 9 (2): 3–19.

4. Murphy B, Herrman H, Hawthorne G, Pinzone T, Evert H. (2000). Australian WHOQoL instruments: User's manual and interpretation guide. Australian WHOQoL Field Study Centre. Melbourne, Australia. URL: https://manualzz.com/doc/4197876/australian-whoqol-user-s-manual-and-interpretation-guide.

5. Новик АА, Ионова ТИ. (2002). Руководство по исследованию качества жизни в медицине. С-Петербург: 15–40.

6. Новик АА, Ионова ТИ. (2004). Исследование качества жизни в медицине. Под редакцией акад РАМН ЮЛ Шевченко. М: Гэотар-Мед: 12–13.

7. Parolin MB, Lazzaretti CT, Lima JH, Freitas AC, Matias JE, Coelho JC. (2004). Donor quality of life after living donor liver transplantation. Transplant Proc. 36 (4): 912–913. https://doi.org/10.1016/j.transproceed.2004.03.098; PMid:15194313

8. Рассказова ЕИ. (2012). Методика оценки качества жизни и удовлетворенности: психометрические характеристики русскоязычной версии. Психология. Журнал Высшей школы экономики. 9 (4): 81–90.

9. Рассказова ЕИ. (2012). Методы диагностики качества жизни в науках о человеке. Вестник Московского университета. Психология. 14 (3): 95–107.

10. Ventegodt S, Madsen TF, Andersen NJ, Merrick J. (2008). Which factors determine our quality of life, health and ability? Results from a Danish population sample and the Copenhagen Perinatal Cohort. J Coll Physicians Surg Pak. 18: 445–450.

11. Ventegodt S, Madsen TF, Anderson NJ, Merrick J. (2005). Factors during pregnancy, delivery and birth affecting global quality of life of the adult child at long-term follow-up. Results from the prospective Copenhagen Perinatal Birth Cohort 1959–1. Scientific World J. 5: 933–941. https://doi.org/10.1100/tsw.2005.112; PMid:16327937 PMCid:PMC5936498

12. Всемирная организация здравоохранения. (2018). Опросник качества жизни Всемирной организации здравоохранения (ядерный модуль). http://psylab.info.