Ukrainian Journal Health of Woman. 2022. 2(159): 9-13; doi 10.15574/HW.2022.159.9
Туманова Л. Є., Коломієць О. В.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Туманова ЛЄ, Коломієць ОВ. (2022). Показники деяких статевих гормонів та кортизолу в динаміці вагітності в жінок, які мали різні види безплідності в анамнезі. Український журнал Здоров’я жінки. 2(159): 9-13; doi 10.15574/HW.2022.159.9.
Стаття надійшла до редакції 11.02.2022 р.; прийнята до друку 27.04.2022 р.

Зміни ендокринно-метаболічного балансу в жінок із різними видами безплідності в анамнезі є настільки вагомими, що визначають не тільки характер порушень менструальної та репродуктивної функцій, але в подальшому значно спотворюють перебіг гестаційного періоду.
Мета – вивчити деякі показники статевих гормонів та стресового гормона кортизолу в жінок у динаміці вагітності, які мали різні види безплідності в анамнезі.
Матеріали та методи. Вивчено деякі показники гормонального профілю: індекс вільного тестостерону (ІВТ), дигідротестостерон (ДГТ) і кортизол у жінок із різними видами безплідності в анамнезі в 11-12 тижнів і 36-38 тижнів вагітності. Обстежено 84 жінки віком від 20 до 49 років. Із цих жінок до І групи увійшло 26 вагітних, які мали ендокринну безплідність в анамнезі; до ІІ групи – 25 вагітних, які мали в анамнезі трубно-перитонеальну безплідність; до ІІІ групи – 13 вагітних, які мали в анамнезі поєднання ендокринного та трубно-перитонеального факторів; до ІV (контрольної) групи – 20 пацієнток, які самостійно завагітніли без безплідності.
Результати. Відмічалося підвищення концентрації кортизолу вже на початку вагітності у першому триместрі у І (80,8%), ІІ (80%) та ІІІ (76,9%) групах жінок, тоді як у контрольній групі цей показник був достовірно нижчим і знаходився у 90% пацієнток на рівні фізіологічної норми. У третьому триместрі спостерігалося подальше підвищення кортизолу, як у жінок із безплідністю в анамнезі (І-ІІІ групи), так і в тих, які не мали безплідності в минулому (ІV група).
ІВТ у вагітних І та ІІІ груп, як у першому (65,4% і 76,9%), так і в третьому триместрах (69,2% і 84,6%), був значно підвищений порівняно з показниками жінок ІІ та ІV груп.
ДГТ у вагітних І та ІІІ груп, як у першому (61,5% і 84,6%), так і в третьому триместрах (65,4% і  92,3%) перевищував норму порівняно з показниками жінок ІІ та ІV груп.
Висновки. Виявлені відхилення в концентрації стрес-асоційованого гормона кортизолу з великою долею вірогідності можуть свідчити про підвищене стресове навантаження, яке у вагітних після застосування лікувальних циклів і допоміжних репродуктивних технологій маніфестує вже від початку вагітності.
ІВТ та ДГТ у вагітних І та ІІІ груп були значно підвищені порівняно з показниками жінок ІІ та ІV груп.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітні з різними видами безплідності в анамнезі, дигідротестостерон, індекс вільного тестостерону, кортизол.
ЛІТЕРАТУРА

1. Древаль АВ. (2016). Эндокринология. Руководство для врачей. Москва: ГЭОТАР-Медиа: 148-157.

2. ESHRE. (2019). Guideline on the management of recurrent pregnancy loss). Early Pregnancy Guideline Development Group: 2.

3. Калугіна ЛВ, Татарчук ТФ. (2018). Нові можливості корекції метаболічних порушень у жінок з СПКЯ. Репродуктивна ендокринологія. 39: 27-32. https://doi.org/10.7748/ns.32.27.39.s34

4. Международные рекомендации по оцениванию и управлению СПКЯ-2018. (2018). Новые рекомендации по менеджменту пациенток с синдромом поликистозных яичников (СПКЯ). Слово о здоровье: 16.

5. Молчанова ЕВ. (2015). Профилактика акушерских и перинатальных осложнений у женщин после экстракорпорального оплодотворения методом интрацитоплазматического введения сперматозоидов в яйцеклетку: автореф. дис. канд. мед. наук. Киев: 18.

6. Национальный консенсус по ведению пациентов с гиперандрогенией. (2016). Репродуктивная эндокринология. Киев. 4 (30): 15.

7. Пирогова ВИ. (2019). Современные тренды в лечении синдрома поликистозных яичников. Здоровье Украины. 2 (34): 28-29.