Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 4(124): 42-47. doi 10.15574/SP.2022.124.42
Шадрін О. Г., Гайдучик Г. А., Горянська М. Г.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Шадрін ОГ, Гайдучик ГА, Горянська МГ. (2022). Показники цитокінового статусу дітей раннього віку з алергічним ураженням шлунково-кишкового тракту залежно від забезпеченості вітаміном D. Сучасна педіатрія. Україна. 4(124): 42-47. doi 10.15574/SP.2022.124.42.
Стаття надійшла до редакції 19.01.2022 р., прийнята до друку 20.04.2022 р.

Швидке зростання рівня поширеності алергічних захворювань серед дітей у сучасному світі диктує необхідність детального вивчення патогенетичних механізмів, пошуку новітніх  методів діагностики, лікування та профілактики цієї патології. Останні дослідження вагомих імунологічних впливів вітаміну D при алергічній патології робить важливим дослідження його впливу на перебіг гастроінтестинальної харчової алергії (ГІХА) у дітей раннього віку.
Мета – визначити концентрації IL-10 та IL-17 у сироватці крові дітей раннього віку з ГІХА залежно від забезпеченості вітаміном D.
Матеріали та методи. Обстежено 34 дитини віком від 2 місяців до 3 років з ізольованими гастроінтестинальними або поєднанням гастроінтестинальних і шкірного симптомів, пов’язаних із вживанням їжі. Групу порівняння становили 22 дитини аналогічного віку з необтяженим індивідуальним та сімейним алергологічним анамнезом. Усім обстеженим дітям проведено кількісне визначення концентрацій цитокінів (IL-10, IL-17А) у сироватці крові імуноферментним методом та кількісне визначення концентрації гідроксикальциферолу (25(ОН)D) у сироватці крові. Дефіцит вітаміну D в обстежених розглядали при концентрації 25(ОН)D у сироватці крові <20 нг/мл (або <50 нмоль/л), концентрацію від 21 нг/мл до 29 нг/мл (тобто від 50,1 нмоль/л до 74,9 нмоль/л) оцінювали як недостатність вітаміну D. Оптимальною концентрацією вітаміну D вважали показник 25(ОН)D у сироватці крові >30 нг/мл. Данi клінічних і лабораторних досліджень оброблено методами математичної статистики, прийнятої в біології та медицині.
Результати. Встановлено вірогідне підвищення середніх концентрацій IL-17А (180,4±23,0 пг/мл) та IL-10 (113,8±15,0 пг/мл) у дітей з ГІХА та в групі порівняння – 45,7±18,1 пг/мл та 32,1±11,4 пг/мл відповідно, (р<0,05), що відображає інтенсивність алергічного запального процесу в шлунково-кишковому тракті (ШКТ).
У дітей з алергічним запаленням ШКТ, що мали недостатню забезпеченістю вітаміном D, середня концентрація прозапального цитокіну IL-17А та регуляторного цитокіну IL-10 була вірогідно вищою, ніж у дітей із ГІХА та оптимальною забезпеченістю вітаміном D – 244,9±19,7 нг/мл та 49,45±2,14 нг/мл відповідно проти 135,2±33,3 нг/мл та 26,41±1,81 нг/мл відповідно, (p<0,05), що засвідчує більш інтенсивну активність запального процесу в кишечнику при недостатній забезпеченості вітаміном D.
Висновки. Алергічне запалення ШКТ у дітей раннього віку характеризується підвищенням концентрацій сироваткових прозапального та регуляторного цитокінів – IL-10 та IL-17А, що є захисною реакцією імунної системи та які можуть бути використані як маркери алергічного запалення при ГІХА.
Дослідження регуляторного впливу вітаміну D на експресію цитокінів (IL-10 та IL-17А) при алергічному запаленні ШКТ у дітей раннього віку дасть змогу оптимізувати патогенетичне лікування ГІХА.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: цитокіновий статус, діти раннього віку, алергічні ураження шлунково-кишкового тракту, вітамін D.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ, Квашніна ЛВ, Омельченко ЛІ. (2017). Обґрунтування доз вітаміну D₃ для профілактики D-вітамінної недостатності та вітамін D-дефіцитних станів у здорових дітей різного віку. Інформаційний лист № 63. Київ.

2. Battaglia M, Gianfrani C, Gregori S, Roncarolo MG. (2004). IL-10-producing T regulatory type 1 cells and oral tolerance. Ann N Y Acad Sci. 1029: 142-153. https://doi.org/10.1196/annals.1309.031; PMid:15681753

3. Caubet JC, Bencharitiwong R, Ross A, Sampson HA, Berin MC, Nowak-Węgrzyn A. (2017). Humoral and cellular responses to casein in patients with food protein-induced enterocolitis to cow's milk. J Allergy Clin Immunol. 139 (2): 572-583. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.02.047; PMid:27545065

4. Caubet JC, Szajewska H, Shamir R, Nowak-Węgrzyn A. (2017). Non-IgE-mediated gastrointestinal food allergies in children. Pediatr Allergy Immunol. 28 (1): 6-17. https://doi.org/10.1111/pai.12659; PMid:27637372

5. Chambers ES, Nanzer AM, Pfeffer PE, Richards DF, Timms PM, Martineau AR, Hawrylowicz CM. (2015). Distinct endotypes of steroid-resistant asthma characterized by IL-17A and IFN-gamma immunophenotypes: potential benefits of calcitriol. J Allergy Clin Immunol. 136 (3): 628-637. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2015.01.026; PMid:25772594 PMCid:PMC4559139

6. Crittenden RG, Bennett LE. (2005). Cow's milk allergy: a complex disorder. J Am Coll Nutr. 24: 582S-91S. https://doi.org/10.1080/07315724.2005.10719507; PMid:16373958

7. EAACI. (2014). Food Allergy and Anaphylaxis Guidelines: 278. URL: http://www.еaaci.оrg/resources/guidelines/faa-guidelines.html.

8. Holick MF, Binkley NC, Bischoff-Ferrari HA et al. (2011). Evaluation, treatment, and prevention of vitamin D deficiency: an Endocrine Society clinical practice guideline. J Clin Endocrinol Metab. 96: 1911-1930. https://doi.org/10.1210/jc.2011-0385; PMid:21646368

9. Joshi S, Pantalena LC, Liu XK, Gaffen SL, Liu H, Rohowsky-Kochan C, Ichiyama K, Yoshimura A, Steinman L, Christakos S, Youssef S. (2011). 1,25-dihydroxyvitamin D3 ameliorates Th17 autoimmunity via transcriptional modulation of Interleukin-17A. Mol Cell Biol. 31 (17): 3653-3669. https://doi.org/10.1128/MCB.05020-11; PMid:21746882 PMCid:PMC3165548

10. Jutel M, Solarewicz-Madejek K, Smolińska S. (2012). Limfocyty Th 17 w alergii i astmie. Alergia Astma Immunologia. 4: 165-171.

11. Koletzko S, Heine RG, Grimshaw KE et al. (2015). Non-IgE mediated cow's milk allergy in Euro Prevall. Allergy. 70 (12): 1679-1680. https://doi.org/10.1111/all.12681; PMid:26769086

12. Kolokotroni O, Middleton N, Kouta C, Raftopoulos V, Yiallouros PK. (2015). Association of Serum Vitamin D with Asthma and Atopy in Childhood: Review of Epidemiological Observational Studies. Mini Rev Med Chem. 15 (11): 881-899. https://doi.org/10.2174/1389557515666150519105541; PMid:25985951

13. Квашніна ЛВ. (2017). Вітамін D в різні періоди дитинства: що ми знаємо, що необхідно пам`ятати і що забули? Здоров’я України. 43 (4): 29-31.

14. Lang PO, Aspinall R. (2017). Vitamin d status and the host resistance to infections: what it is currently (Not) understood. Clin Ther. 39 (5): 930-945. https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2017.04.004; PMid:28457494

15. Майданник ВГ. (2015). Современные подходы к профилактике и лечению витамин-D-дефицитного рахита с позиции доказательной медицины. Міжнар журн педіатрії, акушерства та гінекології. 1: 133-143.

16. Medrano M, Carrillo-Cruz E, Montero I, Perez-Simon JA. (2018). Vitamin D: effect on haematopoiesis and immune system and clinical applications. Int J Mol Sci. 19 (9): 2663. https://doi.org/10.3390/ijms19092663; PMid:30205552 PMCid:PMC6164750

17. Mori F, Barni S, Cianferoni A, Pucci N, de Martino M, Novembre E. (2009). Cytokine expression in CD31 cells in an infant with food protein-induced enterocolitis syndrome (FPIES): case report. Clin Dev Immunol: 679381. https://doi.org/10.1155/2009/679381; PMid:20011655 PMCid:PMC2786190

18. Nowak-Węgrzyn A, Chehade M, Groetch ME, Spergel JM, Wood RA, Allen K et al. (2017). International consensus guidelines for the diagnosis and management of food protein-induced enterocolitis syndrome: Executive summary-Workgroup Report of the Adverse Reactions to Foods Committee, American Academy of Allergy Asthma & Immunology. J Allergy Clin Immunol. 139 (4): 1111-1126. https://doi.org/10.1016/j.jaci.2016.12.966; PMid:28167094

19. Pludowski P, Takacs I, Boyanov M, Belaya Z, Diaconu CC, Mokhort T, Zherdova N, Rasa I, Payer J, Pilz S. (2022). Clinical Practice in the Prevention, Diagnosis and Treatment of Vitamin D Deficiency: A Central and Eastern European Expert Consensus Statement. Nutrients. 14: 1483. https://doi.org/10.3390/nu14071483; PMid:35406098 PMCid:PMC9002638

20. Poole A, Song Y, Brown H, Hart PH, Zhang GB. (2018). Cellular and molecular mechanisms of vitamin D in food allergy. Journal of Cellular and Molecular Medicine. 22 (7): 3270-3277. https://doi.org/10.1111/jcmm.13607; PMid:29577619 PMCid:PMC6010899

21. Поворознюк ВВ. (2012). Дефіцит вітаміну D у населення України та фактори ризику його розвитку. Біль. Суглоби. Хребет. 4: 5-11.

22. Renz H, Allen KJ, Sicherer SH et al. (2018). Food allergy. Nat Rev Dis Primers. 4: 17098. https://doi.org/10.1038/nrdp.2017.98; PMid:29300005

23. Ring J, Behrendt H. (2022). Allergy and Civilization. Strategies for Sustainability of the Earth System. Strategies for Sustainability. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-74458-8_18

24. Schleithoff SS, Zittermann A, Tenderich G, Berthold HK, Stehle P, Koerfer R. (2006). Vitamin D supplementation improves cytokine profiles in patients with congestive heart failure: a double-blind, randomized, placebo-controlled trial. Am J Clin Nutr. 83 (4): 754-759. https://doi.org/10.1093/ajcn/83.4.754; PMid:16600924

25. Shabana MA, Esawy MM, Ismail NA, Said AM. (2019). Predictive role of IL-17A / IL-10 ratio in persistent asthmatic patients on vitamin D supplement. Immunobiology. https://doi.org/10.1016/j.imbio.2019.09.005; PMid:31570180

26. Шадрін ОГ, Гайдучик ГА, Горянська МГ. (2021). Стан забезпеченості вітаміном D дітей раннього віку з гастроінтестинальними проявами харчової алергії. Сучасна педіатрія. 1 (113): 74-80. https://doi.org/10.15574/SP.2021.113.74.

27. Stelmach I, Jerzynska J, Podlecka D. (2017). Immunomodulatory Effect of Vitamin D in Children with Allergic Diseases. A Critical Evaluation of Vitamin D – Basic Overview. https://doi.org/10.5772/65072

28. Tadech Boonpiyathada, Pattraporn Satitsuksanoaa, Mübeccel Akdisa, Cezmi A Akdisa. (2019). Il-10 producing T and B cells in allergy. Seminars in Immunology. 48: 101326. https://doi.org/10.1016/j.smim.2019.101326; PMid:31711770

29. Тяжка ОВ, Починок ТВ, Балацька НІ, Кінча СД, Гіленко ГІ. (2012). Вітамін D-cтатус у дітей 10-18 років у м. Києва. Медицина транспорту України. 4: 76-78.

30. Wei J, Dong D. (2013). IL-17 cytokines in immunity and inflammation. Emerging Microbes & Infections 2: e60. https://doi.org/10.1038/emi.2013.58; PMid:26038490 PMCid:PMC3820987