Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 3(95): 6-11; doi 10.15574/PP.2023.95.6
Дудєріна Ю. В.
Інститут післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
КНП «Київський міський пологовий будинок № 5», Україна

Для цитування: Дудєріна ЮВ. (2023). Плацентарні фактори у вагітних з ізольованими вадами серця в плода. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(95): 6-11; doi 10.15574/PP.2023.95.6.
Стаття надійшла до редакції 29.05.2023 р.; прийнята до друку 10.09.2023 р.

Плацента як унікальний і тимчасовий орган у людини забезпечує розвиток і захист плода, експресію ангіогенних та антиангіогенних факторів та їхніх рецепторів. Цілісність фетоплацентарного ендотеліального бар’єру має вирішальне значення для розвитку органів плода, особливо серцево-судинної системи. Фактор росту плаценти (PLGF – placental growth factor) регулює морфофункціональне становлення матково-плацентарної судинної системи і може змінюватися залежно від терміну гестації та за різних патологічних станів вагітної. Оскільки існує диференційна експресія PLGF та розчинної форми fms-подібної тирозинкінази (sFlt-1) у різні терміни вагітності та їхня конкуруюча взаємодія, доцільним є вивчення їхнього вмісту в крові вагітної як індикатора регуляції судинної системи плаценти за патологічних станів жінки та плода.
Мета – визначити вміст плацентарних факторів, зокрема PLGF та sFlt-1, у сироватці крові вагітних з ізольованою вродженою вадою серця (ВВС) у плода для підвищення ефективності діагностики та можливостей прогнозування розвитку вад серця.
Матеріали та методи. Роботу виконано на основі клінічного проспективного дослідження госпітальної вибірки з використанням методу дослідження «випадок-контроль», з оцінкою клінічних і лабораторних даних у 30 вагітних з ізольованою ВВС у плода (досліджувана група) та у 60 вагітних зі здоровим плодом (контрольна група). З метою мінімізації впливу різних факторів ризику виникнення вад серця у плода визначено критерії відбору вагітних із несиндромальними формами ВВС та контрольної групи. Використано клінічні, лабораторний та статистичний методи. Рівень індикаторів ангіогенезу у сироватці крові вагітних обох груп визначено імуноферментним методом в одиницях пг/мл в ІІІ триместрі вагітності. Статистичний аналіз проведено засобами пакету R-програми. Використано ROC-аналіз та AUC (area under ROC curve) для його кількісної інтерпретації. Статистично значущими прийнято розбіжності за р<0,05.
Результати. За результатами дослідження, вік жінок досліджуваної групи коливався у межах 17-39 років і становив у середньому 28,36±5,12 року, а вік жінок контрольної групи – від 17 до 39 років; 29,63±5,39 року (р=0,239). Середній гестаційний термін жінок досліджуваної групи на момент госпіталізації відповідав 28,26±8,45 тижня. У досліджуваній групі середній рівень PLGF варіював у межах 93,73±77,32 пг/мл, тоді як у контрольній групі – 198,63±168,27 пг/мл (р=0,002). Рівень sFlt-1 у сироватці крові жінок досліджуваної групи відповідав у середньому 9779,44±5407,53 пг/мл, натомість у вагітних контрольної групи – 3124,6±1624,53 (р<0,001). Співвідношення sFlt/PlGF у досліджуваній групі дорівнювало 180,9±151,1, у контрольній групі – 15,76±14,7, що вказувало на високий вміст антиангіогенного фактора в крові жінок досліджуваної групи.
Висновки. Отримані результати у вигляді зниження PlGF у крові вагітних із ВВС у плода та підвищення антиангіогенного фактора в цій групі в ІІІ триместрі порівняно зі здоровим плодом свідчать про порушення ангіогенезу у фетоплацентарній системі. Аналіз даних віку вагітних обох груп не виявив статистично значущої різниці між ними. Завдяки застосуванню багатофакторної моделі логістичної регресії був створений “калькулятор ризику” ВВС, який, використовуючи рівні плацентарних факторів вагітної, розраховує ймовірність виникнення серцевої вади плода. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження погоджено Локальним етичним комітетом для всіх, хто брав участь. На проведення дослідження отримано інформовану згоду пацієнток.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, плацентарні фактори, вроджені вади серця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Arroyo J, Price M, Straszewski-Chavez S, Torry RJ, Mor G, Torry DS. (2014). XIAP protein is induced by placenta growth factor (PLGF) and decreased during preeclampsia in trophoblast cells. Syst Biol Reprod Med. 60 (5): 263-273. https://doi.org/10.3109/19396368.2014.927540; PMid:25003840

2. Draker N, Torry DS, Torry RJ. (2019). Placenta growth factor and sFlt-1 as biomarkers in ischemic heart disease and heart failure: a review. Biomarkers in Medicine. 13 (9): 785-799. https://doi.org/10.2217/bmm-2018-0492; PMid:31157982

3. Дудєріна ЮВ, Келихевич СМ, Говсєєв ДО, Галаган ВО. (2022). Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. XII; 3 (45).

4. Fantasia I, Andrade W, Syngelaki A, Akolekar R, Nicolaides KH. (2019). Impaired placental perfusion and major fetal cardiac defects. Ultrasound Obstet Gynecol. 53 (1): 68-72. https://doi.org/10.1002/uog.20149; PMid:30334326

5. Hoeller A, Ehrlich L, Golic M, Herse F, Perschel FH, Siwetz M et al. (2017). Placental expression of sFlt-1 and PlGF in early preeclampsia vs. early IUGR vs. age-matched healthy pregnancies. Hypertens Pregnancy. 36 (2): 151-160. https://doi.org/10.1080/10641955.2016.1273363; PMid:28609172

6. Jääskeläinen T, Heinonen S, Hämäläinen E, Pulkki K, Romppanen J, Laivuori H. (2018, Oct). Angiogenic profile in the Finish genetics of pre-eclampsia consortium (FINNPEC) cohort. Pregnancy Hypertens. 14: 252-259. Epub 2018 Mar 10. https://doi.org/10.1016/j.preghy.2018.03.004; PMid:29803331

7. Pang V, Bates DO, Leach L. (2017). Regulation of human feto-placental endothelial barrier integrity by vascular endothelial growth factors: competitive interplay between VEGF-A165a, VEGF-A165b, PIGF and VE-cadherin. Clin Sci (Lond). 131: 2763-2775. https://doi.org/10.1042/CS20171252; PMid:29054861 PMCid:PMC5869853

8. Шаргородська ЄБ, Макух ГВ, Гайбонюк ІЄ, Малахова АЙ, Бобич ОБ. (2009). Рівень фактору росту ендотелію судин під час вагітності та алельний поліморфізм rs2010963 гена VEGF у жінок з вродженими вадами серця у плода. Вісник проблем біології медицини. 3 (152).

9. Smithmyer ME, Mabula-Bwalya CM, Mwape H, Chipili G, Spelke BM, Kasaro MP et al. (2021, Jul 28). Circulating angiogenic factors and HIV among pregnant women in Zambia: a nested case-control study. BMC Pregnancy Childbirth. 21 (1): 534. https://doi.org/10.1186/s12884-021-03965-5; PMid:34320947 PMCid:PMC8317322

10. Snoep MC, Aliasi M, van der Meeren LE, Jongbloed MRM, DeRuiter MC, Haak MC. (2021). Placenta morphology and biomarkers in pregnancies with congenital heart disease – a systematic review. Placenta. 112: 189-196. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2021.07.297; PMid:34388551

11. Stanek J. (2015). Placental hypoxic overlap lesions: a clinicoplacental correlation. J Obstet Gynaecol Res. 41: 358-369. https://doi.org/10.1111/jog.12539; PMid:25762365

12. Yoo SA, Kim M, Kang MC, Kong JS, Kim KM, Lee S. (2019). Placental growth factor regulates the generation of T(H)17 cells to link angiogenesis with autoimmunity. Nature Immunology. 20: 1348-1359. https://doi.org/10.1038/s41590-019-0456-4; PMid:31406382