Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 3(79): 49-57; doi 10.15574/PP.2019.79.49

О.А. Ошлянська, Н.М. Музика, Т.М. Арчакова, Т.Г. Надточій, А.О. Дорошенко
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
ДУ «Інститут педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Ошлянська ОА, Музика НМ, Арчакова ТМ, Надточій ТГ та співавт. (2019). До питання про диференційну діагностику лихоманки неуточненого генезу у дітей: особливий випадок. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 3(79): 49-57. doi 10.15574/PP.2019.79.49
Стаття надійшла до редакції 25.06.2019 р., прийнята до друку 15.09.2019 р.

Лихоманка є найпоширенішою скаргою під час огляду педіатричних пацієнтів, найчастіше обумовлена вірусними або бактерійними інфекціями. Проте в деяких клінічних ситуаціях визначення причини лихоманки суттєво утруднене та може потребувати широкого кола диференційної діагностики, яка включає численні лабораторні тести і різноманітні специфічні методи візуалізації різних структур організму дитини. У рідкісних випадках персистуюча лихоманка тривало залишається лихоманкою невідомого походження. Під лихоманкою неуточненого ґенезу розуміють патологічний стан, основним проявом якого є підвищення температури тіла понад 38,3°С із багаторазовими підйомами протягом 3 тижнів і більше, етіологія якого не встановлена, незважаючи на проведений комплекс діагностичних досліджень. Гарячка неуточненого ґенезу є однією з найскладніших клінічних ситуацій для медичних працівників, оскільки не існує жодного діагностичного «золотого» стандарту і дотепер залишається викликом для кожного лікаря і потребує ретельного підходу до кожного конкретного випадку. Основним напрямом діагностичного пошуку в дитини з тривалим підвищенням температури тіла є виключення трьох груп захворювань: автоімунних, онкологічних та інфекційних. Наведено клінічний випадок із дебютом захворювання з лихоманки неуточненого ґенезу в дитини. Особливість цього випадку полягає у відсутності протягом тривалого часу достатньої кількості клінічних діагностичних критеріїв запальних захворювань кишечника. Розглянуто послідовний процес диференційної діагностики.

Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, лихоманка, запальні захворювання кишечника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Дзяк В, Василенко АМ, Потабашний ВА и др. (2015). Лихорадка неясного генеза. Принципы диагностического поиска. Здоров'я України. 2, 3. URL: http://health-ua.com/multimedia/userfiles/files/2015/ZU_4_2015/ZU_04_2015_st22-24.pdf.

2. МОЗ України. (2007). Клінічний протокол надання медичної допомоги хворим з гарячкою невідомого генезу, затверджений наказом МОЗ України № 626 від 08.10.2007. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0626282-07.

3. МОЗ України. (2016). Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. Запальні захворювання кишечника (хвороба крона, виразковий коліт): затверджено наказом МОЗ України № 90 від 11.02.2016 р. URL: http://mtd.dec.gov.ua/images/dodatki/2016_90_Krona/2016_90_YKPMD_Kron.pdf.

4. Островський ММ, Стовбан МП. (2013). Оцінка стану проблеми гарячки неясного ґенезу у клінічній практиці. Галицький лікарський вісник. 20, 2: 158–164. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_2_56.

5. Шлапак ІП, Бондар МВ, Харченко ЛА, Цвик ІМ та ін. (2015). Діагностика причин лихоманок невідомого ґенезу. Медицина неотложных состояний. 3: 20–25. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_3_5.

6. Chow A, Robinson J. (2011). Fever of unknown origin in children: a systematic review. World. J. Pediatr. 7 (1), February 15. URL: https://www.researchgate.net/publication/49715025_Fever_of_unknown_origin_in_children_A_systematic_review. https://doi.org/10.1007/s12519-011-0240-5; PMid:21191771

7. Consensus guidelines of ECCO/ESPGHAN on the medical management of pediatric Crohn's disease. (2014). Journal of Сrohn's Сolitis. 8: 1179–1207. URL: http://www.spgp.pt/media/1068/pdf7.pdf.

8. Horowitz H, Horowitz M. (2013). Fever of unknown origin or fever of too many origins? The new england journal of medicine. January 17: 197–199. URL: http://unmhospitalist.pbworks.com/w/file/fetch/62862208/NEJMp1212725.pdf. https://doi.org/10.1056/NEJMp1212725; PMid:23323894

9. James W. Antoon, Nicholas M. Potisek, Jacob A. Lohr. (2015). 6 Pediatric Fever of Unknown Origin. Pediatrics in Review. 36 (9). URL: https://pedsinreview.aappublications.org/content/36/9/380?sso=1&sso_redirect_count=5&nfstatus=401&nftoken=00000000-0000-0000-0000-000000000000&nfstatusdescription=ERROR%3A%20No%20local%20token&nfstatus=401&nftoken=00000000-0000-0000-0000-000000000000&nfstatusdescription=ERROR%3a+No+local+token.

10. Levine A, Koletzko S, Turner D. (2014). ESPGHAN Revised Porto Criteria for the Diagnosis of Inflammatory Bowel Disease in Children and Adolescents. Society guideline. 58 (6). URL: http://www.espghan.org/fileadmin/user_upload/guidelines_pdf/2014_Revised_PORTO_criteria__JPGN_.pdf.

11. Mamula P. (2017). Pediatric Inflammatory Bowel Disease. Springtr: 754. URL: https://books.google.com.ua/books?id=Au8mDwAAQBAJ&printsec= frontcover&hl=uk&source=gbs_ge_summary_r&cad=0#v=onepage&q&f=false. https://doi.org/10.1007/978-3-319-49215-5

12. Unger M, Karanikas G, Kerschbaumer A et al. (2016). Fever of unknown origin (FUO) revised. Wien Klin Wochenschr. Sep. 26. URL: https://www.researchgate.net/publication/308669585_Fever_of_unknown_origin_FUO_revised. https://doi.org/10.1007/s00508-016-1083-9; PMid:27670857 PMCid:PMC5104815