Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 7(143): 6-12. doi: 10.15574/SP.2024.7(143).612
Антипкін Ю. Г., Квашніна Л. В., Ігнатова Т. Б., Матвієнко І. М.
ДУ «Всеукраїнський центр материнства та дитинства НАМН України», м. Київ

Для цитування: Антипкін ЮГ, Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ, Матвієнко ІМ. (2024). До питання діагностики ендотеліальної дисфункції, артеріальної ригідності і порушень серцево-судинної системи в дітей, які перенесли інфекцію. Сучасна педіатрія. Україна. 7(143): 6-12. doi: 10.15574/SP.2024.7(143).612.
Стаття надійшла до редакції 25.07.2024 р., прийнята до друку 12.11.2024 р.

Мета – удосконалити інструментальну діагностику ендотеліальної дисфункції шляхом визначення артеріальної ригідності для своєчасної профілактики і корекції порушень серцево-судинної системи у дітей, які перенесли інфекцію COVID-19 в амбулаторних умовах; створити алгоритм діагностики порушень кардіореспіраторної системи.
Матеріали та методи. Групу дослідження становили 70 дітей віком 7-14 років без хронічної патології, які мали безсимптомний, легкий або помірний перебіг інфекції COVID-19 із лабораторним підтвердженням перенесеного захворювання. Групу порівняння  становили 30 дітей аналогічного віку, які не хворіли. Структурні аномалії та порушення функції серцево-судинної системи, а також показники артеріальної ригідності досліджено шляхом проведення ехокардіографії. Функціональний стан ендотелію судин середнього калібру оцінено за допомогою дослідження динаміки кровотоку в плечовій артерії та зміни її діаметра в стані спокою і під час реактивної гіперемії. Статистичну обробку одержаних даних виконано за допомогою прикладного пакету програм «Statistica 10.0 for Windows» методом варіаційної статистики.
Результати. У дітей, які перенесли нетяжку форму інфекції COVID-19 в амбулаторних умовах, виявлено ендотеліальну дисфункцію за гіпоергічним і парадоксальним типами з порушенням еластичності артерій. Визначено показники, які можуть бути маркерами жорсткості судин. Наявність ендотеліальної дисфункції і артеріальна ригідність є причиною розвитку цілого ряду порушень серцево-судинної системи, навіть якщо патологічний процес має легкий або помірний перебіг інфекції.
Висновки. Потік-опосередкована дилатація плечової артерії є неінвазивним методом оцінювання системної ендотеліальної функції та ендотелій-залежної вазодилататорної відповіді судин до підвищення напруги, пов’язаної з кровотоком. Ендотеліальна дисфункція асоціюється з підвищенням жорсткості судин, що доведено в дослідженні. До визначення показників потік-опосередкованої дилатації плечової артерії слід додавати визначення показників артеріальної ригідності (систолічний і діастолічний діаметри аорти, розтяжність та артеріальну напругу). На основі проведеного комплексу досліджень розроблено алгоритм діагностики і супроводу дітей, які перенесли інфекцію COVID-19 в амбулаторних умовах, спрямований на раннє виявлення порушень із боку кардіореспіраторної системи.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: COVID-19, діти, ендотеліальна дисфункція, потік-опосередкована дилатація плечової артерії, артеріальні ригідність, алгоритм діагностики та супроводу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Antypkin Y, Lapshyn V, Umanets T, Kaminska T, Banadyha N, Koloskova О et al. (2023). Analysis of the COVID-19 prevalence among children in Ukraine during the first year of the pandemic. Child's health. 18(1): 1-5. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.1.2023.1551

2. Carfora V, Spiniello G, Ricciolino R, Di Mauro M, Migliaccio MG, Mottola FF et al. (2021, Apr). Anticoagulant treatment in COVID-19: a narrative review. J Thromb Thrombolysis. 51(3): 642-648. https://doi.org/10.1007/s11239-020-02242-0; PMid:32809158 PMCid:PMC7432456

3. Çiftel M, Ertuğ H, Parlak M, Akçurin G, Kardelen F. (2014). Investigation of endothelial dysfunction and arterial stiffness in children with type 1 diabetes mellitus and the association with diastolic dysfunction. Diab Vasc Dis Res. 11: 19-25. https://doi.org/10.1177/1479164113508564; PMid:24169808

4. Colantuoni A, Martini R, Caprari P et al. (2020). COVID-19 Sepsis and Microcirculation Dysfunction. Frontiers in Physiology. 11: 747. https://doi.org/10.3389/fphys.2020.00747; PMid:32676039 PMCid:PMC7333313

5. Fox SE, Lameira FS, Rinker EB, Vander Heide RS. (2020). Cardiac endotheliitis and multisystem inflammatory syndrome after COVID-19. Ann Intern Med. 173: 1025-1027. https://doi.org/10.7326/L20-0882; PMid:32726150 PMCid:PMC7506743

6. Ігнатова ТБ. (2015). Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними триплексного ультразвукового дослідження. Современная педиатрия. 8(72): 54 -56. https://doi.org/10.15574/SP.2015.72.54.

7. Jung F, Krüger-Genge A, Franke RP et al. (2020). COVID-19 and the endothelium. Clin. Hemorheol. Microcirc. 75(1): 7-11. https://doi.org/10.3233/CH-209007; PMid:32568187 PMCid:PMC7458498

8. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2016). Профілактика порушень ендотеліальної дисфункції у дітей у період переходу від здоров'я до синдрому вегетативної дисфункції. Современная педиатрия. 5(77): 16-24. https://doi.org/10.15574/SP.2016.77.16.

9. Квашніна ЛВ, Ігнатова ТБ. (2016). Стан ендотеліальної функції у здорових дітей молодшого шкільного віку за даними біохімічного методу дослідження. Перинатология и педиатрия. 4(68): 86-88. https://doi.org/10.15574/PP.2016.68.86.

10. Квашнина ЛВ, Игнатова ТБ, Родионов ВП, Маковкина ЮА. (2013). Подходы к лечению вегетативных дисфункций у детей, протекающих с нарушением липидного обмена и эндотелиальной дисфункцией. Современная педиатрия. 8(56): 102-108. doi: 10.15574/SP.2013.56.102.

11. Leisman DE, Deutschman CS, Legrand M. (2020). Facing COVID-19 in the ICU: vascular dysfunction, thrombosis, and dysregulated inflammation. Intens. Care Med. 46(6): 1105-1108. https://doi.org/10.1007/s00134-020-06059-6; PMid:32347323 PMCid:PMC7186535

12. Лишневская ВЮ. (2014). Эндотелиальная дисфункция: что необходимо знать практическому врачу. Medicine. 10: 27-30.

13. Matsubara D, Kauffman HL, Wang Y, Calderon-Anyosa R, Nadaraj S, Elias MD et al. (2020). Echocardiographic findings in pediatric multisystem inflammatory syndrome associated with COVID-19 in the United States. J Am Coll Cardiol. 76: 1947-1961. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.056; PMid:32890666 PMCid:PMC7467656

14. Мінцер ОП, Потяженко ММ, Невойт ГВ. (2022). Короткий запис варіабельности рітму серця в клінічному обстеженні пацієнтів. Навчальний посібник. Київ – Полтава: 151.

15. Муквіч ОМ, Омельченко ЛІ, Матвієнко ІМ, Ігнатова ТБ, Вдовіна НМ. (2023). Розлади ендотеліальної функції в дітей, які перехворіли на інфекцію COVID-19. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 106-112. https://doi.org/10.15574/PP.2023.94.106.

16. Ніконова ВВ. (2012). Стан ендотеліальної функції у підлітків із артеріальною гіпертензією. Здоровье ребенка. 2: 31-34.

17. Sagaydachniy АА. (2018, Sep). Reactive hyperemia test: methods of analysis, mechanisms of reaction and prospects. Regional Blood Circulation and Microcirculation. 17(3): 5-22. https://doi.org/10.24884/1682-6655-2018-17-3-5-22

18. Tezer H, Bedir DT. (2020). Novel coronavirus disease (COVID-19) in children. Turk J Med Sci. 50: 592-603. https://doi.org/10.3906/sag-2004-174; PMid:32304191 PMCid:PMC7195991

19. Varga Z, Flammer AJ, Steiger P et al. (2020). Endothelial cell infection and endotheliitis in COVID-19. The Lancet. 395(10234): 1417-1418. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(20)30937-5; PMid:32325026

20. Євтушенко ВВ, Серякова ІЮ, Крамарьов СО, Кириця НС, Шадрін ВО, Воронов ОО та інш. (2023). Кардіоваскулярні порушення у дітей з COVID-19. Child`s Health. 18(5): 352-361. https://doi.org/10.22141/2224-0551.18.5.2023.1613.