- Пироговська «Ice Anatomy» («Льодяна анатомія») – попередниця сучасної променевої візуалізації
Пироговська «Ice Anatomy» («Льодяна анатомія») – попередниця сучасної променевої візуалізації
Paediatric Surgery (Ukraine). 2026. 2(91): 9-23. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).923
Берестовий Г. О.1, Турський О. Ф.2, Мартинова З. С.2, Вінниченко О. Е.2, Берестовий О. О.3
1ПВНЗ «Київський медичний університет», Україна
2Національний музей-садиба М.І. Пирогова, м. Вінниця, Україна
3Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
Для цитування: Берестовий ГО, Турський ОФ, Мартинова ЗС, Вінниченко ОЕ, Берестовий ОО. (2026). Пироговська «Ice Anatomy» («Льодяна анатомія») – попередниця сучасної променевої візуалізації. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(91): 9–23. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).923.
Стаття надійшла до редакції 09.03.2026 р., прийнята до друку 15.06.2026 р.
Висвітлено історичний розвиток анатомічних досліджень та їхній зв’язок із сучасною медичною візуалізацією. Протягом тисячоліть спроби лікарів «побачити» патологічний осередок до початку лікування залишалися суб’єктивними й залежали від уяви та досвіду.
Мета – концептуально й історично обґрунтувати метод «льодяної анатомії» М.І. Пирогова як предтечу сучасної медичної візуалізації; описати її актуальність для інтерпретації променевих зображень.
Матеріали і методи. Проведено ретроспективно-порівняльне якісне описово-аналітичне дослідження. Опрацьовано матеріали постійної експозиції та фондів Національного музею-садиби М.І. Пирогова, оригінальні й факсимільні анатомічні атласи, авторські рисунки, архівні документи й цифрові копії видання «Anatome topographica» (1852-1859). Історичні анатомічні зрізи зіставлено із сучасними зображеннями комп’ютерної томографії (КТ) і магнітно-резонансної томографії (МРТ) в аксіальній, фронтальній і сагітальній площинах. Оцінено просторові орієнтири, взаємовідношення органів, лінії зрізів і деталізацію анатомічних структур.
Результати. Встановлено виразну морфологічну і проєкційну відповідність між серійними розпилами замороженого людського тіла за М.І. Пироговим і сучасними КТ- і МРТ-зображеннями. Метод заморожування, послідовного розпилювання в трьох взаємно перпендикулярних площинах і точного графічного відтворення структур забезпечував збереження природних просторових співвідношень органів. За результатами порівняння зрізів голови, грудної та черевної порожнин, кінцівок і суглобів описано концептуальну спорідненість пироговського пошарового підходу з принципами сучасної томографії, багатоплощинної реконструкції та тривимірної візуалізації.
Висновки. «Льодяна анатомія» М.І. Пирогова є важливою методологічною передумовою сучасної медичної візуалізації. Серійне відтворення анатомічних структур у трьох площинах вказує на принцип просторового клініко-анатомічного мислення, що залишається актуальним для інтерпретації КТ і МРТ, підготовки радіологів і хірургів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: М.І. Пирогов, льодяна анатомія, топографічна анатомія, комп'ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, патологічна анатомія.
ЛІТЕРАТУРА
1. Bieliaieva OM, Skrypnikova TP, Lysanets YuV. Morokhovets HYu, Slipchenko LB, Efendiieva SM. (2021). Nikolai Ivanovich Pirogov – amicus humani generis Wiadomości Lekarskie. 74(2): 362-366. https://doi.org/10.36740/WLek202102134; PMid:33813501
2. Da Mota Gomes M. (2020). From the wax cast of brain ventricles (1508-1509) by Leonardo da Vinci to air cast ventriculography (1918) by Walter E. Dandy. Rev Neurol (Paris). 176(5): 393-396. https://doi.org/10.1016/j.neurol.2019.11.005; PMid:32169327
3. De Barros N, Rodrigues CJ, de Negri Germano MA, Cerri GG, Elias J Jr. (2001). The value of teaching sectional anatomy to improve CT scan interpretation. Clin Anat. 14(1): 36-41. https://doi.org/10.1002/1098-2353(200101)14:1<36::AID-CA1006>3.0.CO;2-G; PMid:11135396
4. Fominykh TA, Kutia SA, Saenko AG, Zvereva YeYe. (2024). Outstanding anatomist Felix Vicq-d'Azyr (1748-1794). Zh Nevrol Psikhiatr im SS Korsakova. 124(8): 103-107. https://doi.org/10.17116/jnevro2024124081103; PMid:39269303
5. Ganseman Y, Broos P. (2008). Leonardo da Vinci and Andreas Vesalius; the shoulder girdle and the spine, a comparison. Acta Chirurgica Belgica. 108(4): 477-483. https://doi.org/10.1080/00015458.2008.11680270; PMid:18807610
6. Gerrits PO, Veening JG. (2013, May). Leonardo da Vinci's "A Skull Sectioned": Skull and dental formula revisited. Clinical Anatomy. 26(4): 430-435. https://doi.org/10.1002/ca.22060; PMid:22431331
7. Ghosh S, Sharma S, Biswas S, Chakraborty S. (2014, Oct). Adriaan van den Spiegel (1578-1625): anatomist, physician, and botanist. Clin Anat. 27(7): 952-957. https://doi.org/10.1002/ca.22414; PMid:24811238
8. Gulya AJ. (1995). Anatomy of the temporal bone with surgical implications. 3rd ed. Ed.: A. Julianna Gulya, Harold F. Schuknecht. 2nd ed.: 358-359.
9. Hendriks IF. (2022, Nov 28). Nikolay Ivanovich Pirogov and his contribution to medicine in 19th Century Imperial Russia [Internet]. URL: https://hdl.handle.net/1887/3491451.
10. Hendriks IF, Zhuravlev DA, Bovill JG, Boer F, Gaivoronskii IV, Hogendoorn PC et al. (2020). Nikolay Ivanovich Pirogov (1810-1881): Anatomical research to develop surgery. Clinical Anatomy. 33; 5: 714-730. https://doi.org/10.1002/ca.23493; PMid:31581348 PMCid:PMC7317451
11. Hildebrand R. (2005, Dec). Soemmerring's work on the nervous system: a view on brain structure and function from the late eighteenth century. Anat Embryol (Berl). 210(5-6): 337-342. https://doi.org/10.1007/s00429-005-0027-3; PMid:16180021
12. Hofer M. (2005). CT Teaching Manual: A Systematic Approach to CT Reading. Stuttgart-New York: Thieme: 260.
13. Lichterman B. (2008, Mar 29). Ice Anatomy. BMJ. 336(7646): 725. https://doi.org/10.1136/bmj.39372.653981.13; PMCid:PMC2276305
14. Markatos K, Arkoudi K, Androutsos G. (2017, Dec). Juan Valverde de Amusco (1525-1588): an eminent anatomist of the Renaissance or a plagiarist of Vesalius? His work and its impact in Renaissance anatomy. Acta Chir Belg. 117(6): 407-411. https://doi.org/10.1080/00015458.2017.1383734; PMid:28956497
15. Невмержицька НМ, Лахтадир ТВ. (2020). Творчий і життєвий шлях Бартоломео Еустахіо (до 500-річчя від дня народження). Вестник проблем биологии и медицины. 2(156): 10-13. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-2-156-10-13.
16. O'Connor JPB. (2003). Thomas Willis and the background to Cerebri Anatome. J R Soc Med. 96(3): 139-143. https://doi.org/10.1258/jrsm.96.3.139; PMid:12612118 PMCid:PMC539424
17. Packard FR. (1921). Life and times of Ambroise Paré (1510-1590): with a new translation of his Apology and an account of his journeys in divers places. New York: Paul B. Hoeber: 297.
18. Persaud TVN, Loukas M, Tubbs RS. (2014). A history of human anatomy. 2nd ed. Springfield, Illinois : Charles C Thomas, Publisher, Ltd.
19. Pevsner J. (2019). Leonardo da Vinci's studies of the brain. The Lancet. 393: 1465-1472. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(19)30213-2; PMid:31204682
20. Pirogov NI. (1852). Anatome topographica sectionibus per corpus humanum congelatum tripli21. ci directione ductis illustrata. St. Petersburg: Typis Jacobi Trey.
21. Pirogov NI. (1859). Anatome topographica sectionibus per corpus humanum congelatum triplici directione ductis illustrata. Санкт-Петербург: Typis Jacobi Trey. Перше видання. Pars I, II, III, IV.
22. Пономаренко ЛО, Стельмах НА, Пєєва СП та інш. (2011). Микола Іванович Пирогов – видатний хірург, педагог і громадський діяч : до 200-річчя від дня народження. Біобібліогр. покажч. Нац. акад. пед. наук України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В.О. Сухомлинського. Упоряд.: Пономаренко Л.О., Стельмах Н.А., Пєєва С.П. Київ: Пед. думка: 124.
23. Project Gutenberg. (2011). Encyclopaedia Britannica. 11th ed. Vol. 12, Slice 8. "Haller, Albrecht" to "Harmonium". URL: https://www.gutenberg.org/ebooks/38454.
24. Schulz RA, Feser M, Morgan K et al. (2021). How CT happened: the early development of medical computed tomography. Phys Med Biol. 66(18): 18TR01. doi: 10.1088/1361-6560/ac1c43.
25. Shevchenko YuL, Kitayev VM. (2010). Pirogov's "Ice Anatomy" – a prototype of modern radiological imaging. Khirurgiia (Mosk). 9:4.
26. Шевченко ЮТ, Фомін ВС, Данько ЮС, Ячмєньова ЕС, Сухоносов РО. (2023). Революційний підхід Везалія до анатомії людини в «De Humani Corporis Fabrica Libri Septem». Modern problems of science, education and society. Proceedings of the 2nd International scientific and practical conference, Kyiv, Ukraine, 24-26 April 2023. SPC “Sci-conf.com.ua”. Kyiv: 232-236. URL: https://repo.knmu.edu.ua/handle/123456789/33236.
27. Toledo-Pereyra LH (ed.). (2005). Vignettes on surgery, history and humanities. Georgetown, TX: Landes Bioscience: 169. https://doi.org/10.1201/9781498713870
28. Турський ОФ, Коваленко ЛГ, Вінниченко ОЕ. (2023). М.І. Пирогов і Національний музей-садиба М.І. Пирогова у міжнародному просторі. Reports of Vinnytsia National Medical University. 27; 3: 30. https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(3)-30.
29. Vesalius A. (1682). Andreae Vesalii Bruxellensis, Scholae Medicorum Patavinae Professoris, De humani corporis fabrica librorum epitome. Editio hæc posterior, accommodatius et correctius. Witebergae: Typis Zachariae Lehmanni.
30. Wadham J. (2016, Apr). The Philosophy of Perception: Phenomenology and Image Theory, The British Journal of Aesthetics. 56; 2: 206-209. https://doi.org/10.1093/aesthj/ayv011
