Paediatric surgery.Ukraine.2021.1(70):45-53; doi 10.15574/PS.2021.70.45
Конопліцький В. С., Пасічник О. В., Коробко Ю. Є., Салій Д. Ю., Тарахта А. О.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Конопліцький ВС, Пасічник ОВ, Коробко ЮЄ, Салій ДЮ, Тарахта АО. (2021). Піогенна гранульома в дітей (огляд літератури та дані власних досліджень). Хірургія дитячого віку. 1(70): 45-53; doi 10.15574/PS.2021.70.45
Стаття надійшла до редакції 18.01.2021 р., прийнята до друку 09.03.2021 р.

Піогенна гранульома (granuloma pyogenicum) – доброякісне судинне утворення, що виникає внаслідок порушення загоєння рани в поєднанні з проліферацією судин і може розцінюватися як реактивний процес. Гістологічно піогенна гранульома характеризується розростанням грануляційної тканини з великою кількістю розширених, із набряклим ендотелієм капілярів, набряклою стромою, іноді містить запальний інфільтрат, що складається з лімфоцитів, нейтрофілів, плазматичних клітин і фібробластів серед пухкої сполучної тканини. Екзофітна дольчаста проліферація капілярів добре виражена, епідерміс іноді ерозований з периферійними епідермальними нашаруваннями та ділянками акантозу по периферії.
За останні 5 років (у період 2015–2020 рр.) у клініці дитячої хірургії Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова перебували на стаціонарному лікуванні 18 пацієнтів із діагнозом піогенної гранульоми. Середній вік пацієнтів становив 8,98±0,97 року. За отриманими даними, максимальна кількість пацієнтів припадала на вікову категорію 5–13 років, що співпало з результатами інших дослідників. Серед усіх пацієнтів групи дослідження піогенна гранульома локалізувалася на: голові‑шиї – у 14 пацієнтів, верхній частині тулуба – у 3 випадках, пальці – в 1 дитини. Всім дітям проведено хірургічне видалення піогенної гранульоми в межах здорових тканин. Ускладнень і рецидивів захворювання не виявлено в жодному клінічному випадку.
Лікарі педіатричного профілю мають звертати увагу на пухлиноподібні утворення, особливо виниклі в місцях травм, навіть незначні, для виключення складнішої патології (меланоми).
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: піогенна гранульома, діти, новоутворення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Aggarwal BB, Shishodia S, Sandur SK, Pandey MK, Sethi G. (2006). Inflammation and cancer: how hot is the link? Biochemical pharmacology. 72 (11): 1605-1621. https://doi.org/10.1016/j.bcp.2006.06.029; PMid:16889756

2. Аладин АС, Яйцев СВ, Королев ВН, Кузнецова АБ, Семенов ВА. (2011). Случай пиогенной гранулемы передней поверхности шеи, симулировавшей злокачественную опухоль (клиническое наблюдение). Опухоли головы и шеи. 2: 49–54.

3. Азимов МИ, Садыков РР, Тешаев ОР, Эшонкулов ШБ, Вирховым Р. (2016). Современный взгляд на классификацию гемангиом (обзор литературы). Ўзбекистон Стоматологлар Ассоциацияси. 2–3: 63–64.

4. Barr KL, Vincek V. (2010). Subcutaneous intravascular pyogenic granuloma: a case report and review of the literature. Cutis. 86 (3): 130-132.

5. Богатов ВВ, Землякова ЛИ. (2010). Применение лазерного скальпеля при лечении пиогенных гранулем челюстно-лицевой области. Вестник Смоленской государственной медицинской академии. 2: 30–32.

6. Бородовицина СИ, Савельева НА. (2019). Основные заболевания слизистой оболочки рта. Рязань: Рязанский государственный медицинский университет имени академика И.П. Павлова.

7. Bours PW, Gilheany MF. (2007). Pyogenic granuloma. An atypical appearance in the foot. British Journal of Podiatry. 10 (2): 57-60.

8. Bragado R, Bello E, Requena L, Renedo G, Texeiro E, Victoria Alvarez M, Caramelo C. (1999). Increased expression of vascular endothelial growth factor in pyogenic granulomas. Acta dermato-venereologica. 79 (6): 422-425. https://doi.org/10.1080/000155599750009834; PMid:10598753

9. Бутов ЮС, Скрипкин ЮК, Иванов ОЛ. (2013). Дерматовенерология. Национальное руководство. Краткое издание. Москва: ГЭОТАР-Медиа.

10. Быкова ВП, Бахтин АА. (2018). Морфологические и иммуногистохимические особенности сосудистых образований полости носа. Российская ринология. 26 (4): 8–16. https://doi.org/10.17116/rosrino2018260418

11. Chiller KG, Passaro D, Frieden IJ. (2002). Hemangiomas of infancy: clinical characteristics, morphologic subtypes, and their relationship to race, ethnicity, and sex. Archives of dermatology. 138 (12): 1567-1576. https://doi.org/10.1001/archderm.138.12.1567; PMid:12472344

12. Cohen BA. (2013). Pediatric Dermatology E-Book. Elsevier Health Sciences.

13. Dany M. (2019). Beta-blockers for pyogenic granuloma: A systematic review of case reports, case series, and clinical trials. Journal of drugs in dermatology: JDD. 18 (10): 1006-1010.

14. Доманин АА, Соловьева ОН. (2011). Расчет диагностической значимости морфологических признаков пиогенной гранулемы и капиллярной гемангиомы. Лечебно-диагностические, морфофункциональные и гуманитарные аспекты медицины. Тверь: 57–59.

15. Дрегалкина АА, Шимова МЕ, Шнейдер ОЛ. (2020). Воспалительные заболевания челюстно-лицевой области. Современные особенности клинического течения, принципы диагностики и лечения. Екатеринбург: Уральский государственный медицинский университет.

16. Fekrazad R, Nokhbatolfoghahaei H, Khoei F, Kalhori KA. (2014). Pyogenic granuloma: surgical treatment with Er: YAG laser. Journal of lasers in medical sciences. 5 (4): 199-205.

17. Freitas TM, Miguel MC, Silveira EJ, Freitas RA, Galvao HC. (2005). Assessment of angiogenic markers in oral hemangiomas and pyogenic granulomas. Experimental and molecular pathology. 79 (1): 79-85. https://doi.org/10.1016/j.yexmp.2005.02.006; PMid:16005715

18. Godfraind C, Calicchio ML, Kozakewich H. (2013). Pyogenic granuloma, an impaired wound healing process, linked to vascular growth driven by FLT4 and the nitric oxide pathway. Modern Pathology. 26 (2): 247-255. https://doi.org/10.1038/modpathol.2012.148; PMid:22955520

19. Горбатова НЕ, Юшина ТЕ, Саруханян ОО, Дорофеев АГ, Брянцев АВ. (2019). Неотложная лазерная фотодеструкция доброкачественных, осложненных кровотечением, сосудистых образований кожного покрова у детей. Журнал им. Н.В. Склифосовского Неотложная медицинская помощь. 8 (1): 35–44.

20. Гуськова ОН, Скарякина ОН. (2015). Детекция маркеров ангиогенеза в ткани пиогенной гранулемы. Евразийский Союз Ученых. 6–4 (15): 28–30.

21. Гуськова ОН, Скарякина ОН. (2018). Особенности ангиогенеза в пиогенной гранулеме. Вестник новых медицинских технологий. 25 (3): 127–130.

22. Isaza‑Guzman DM, Teller‑Carrero CB, Laberry‑Bermudez M‑P, Gonzalez‑Perez LV, Tobon‑Arroyave SI. (2012). Assessment of clinicopathological characteristics and  immunoexpression of COX-2 and IL-10 in oral pyogenic granuloma. Archives of oral biology. 57 (5): 503-512. https://doi.org/10.1016/j.archoralbio.2011.11.004; PMid:22153609

23. Ивина АА, Семкин ВА, Бабиченко ИИ. (2017). Иммуногистохимические критерии дифференциальной диагностики плоского эпителия при пиогенной гранулеме и плоскоклеточном раке слизистой оболочки рта. Стоматология. 96 (2): 33–35. https://doi.org/10.17116/stomat201796233-35; PMid:28514345

24. Jafarzadeh H, Sanatkhani M, Mohtasham N. (2006). Oral pyogenic granuloma: a review. Journal of oral science. 48 (4): 167-175. https://doi.org/10.2334/josnusd.48.167; PMid:17220613

25. Кемпф В, Ханчке М, Кутцнер Х, Бургдорф В. (2015). Дерматопатология. М: Медицинская литература: 258–261.

26. Козлов ВИ. (2015). Капилляроскопия в клинической практике. Тихоокеанский медицинский журнал. 4: 98–98.

27. Lin RL, Janniger CK. (2004). Pyogenic granuloma. CUTIS-NEW YORK. 74: 229-236.

28. Motegi SI, Fujiwara C, Yamazaki S, Sekiguchi A, Ishikawa O. (2018). Possible contribution of autophagy in pyogenic granuloma. The Journal of dermatology. 45 (9): 1145-1146. https://doi.org/10.1111/1346-8138.14515; PMid:30173418

29. Nedev P. (2008). Lobular capillary haemangioma of the nasal cavity in children. Trakia journal of sciences. 6 (1): 63-67.

30. Nirmala SVSG, Vallepu R, Babu M, Dasarraju RK. (2016). Pyogenic granuloma in an 8 year old boy-a rare case report. J Pediat Neonat Care. 4 (2): 00135. https://doi.org/10.15406/jpnc.2016.04.00135

31. Павлов КА, Дубова ЕА, Щёголев АИ, Мишнёв ОД. (2009). Экспрессия факторов роста в эндотелиоцитах при сосудистых мальформациях. Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 147 (3): 341–345.

32. Poveshhenko OV, Poveshhenko AF, Konenkov VI. (2012). E`ndotelial`ny`e progenitorny`e kletki i neovaskulogenez. Uspekhi sovremennoj biologii. 132 (1): 69–76.

33. Qadir SNR, Manzur A, Raza N. (2013). Multiple disseminated pyogenic granulomas. Journal of the College of Physicians and Surgeons Pakistan. 23 (8): 588–589.

34. Сергеева ИГ, Таганов АВ, Редько НИ, Касихина ЕИ, Якубович АИ. (2015). Дерматология детского возраста. Москва: Издание Российской академии естественных наук.

35. Шахно ЕА. (2012). Физические основы применения лазеров в медицине. СПб: НИУ ИТМО: 39–43.

36. Шептий ОВ, Круглова ЛС. (2016). Младенческая гемангиома: классификация, клиническая картина и методы коррекции. Российский журнал кожных и венерических болезней. 19 (3): 178–183.

37. Скарякина ОН, Гуськова ОН, Ульяновская СА. (2020). Морфометрический метод в дифференциальной диагностике пиогенной гранулемы и «раздраженной» капиллярной гемангиомы. Вестник Кыргызско-Российского Славянского университета. 20 (9): 176–180. https://doi.org/10.22363/2313-2272-2020-20-1-176-182

38. Скарякина ОН, Гуськова ОН. (2016). Гистологическая и иммуногистохимическая характеристика пиогенной гранулемы. Морфология. 149 (3): 189–189a.

39. Соколова АВ, Торопова НП. (2018). Рекомендации по проведению дерматоскопии новообразований кожи, протокол дерматоскопического исследования: учебное пособие для врачей. СВ: Екатеринбург: 96.

40. Тарасенко ГН, Тарасенко ЮГ, Бекоева АВ, Процюк О. (2017). Пиогенная гранулема в практике врача дерматолога. Российский журнал кожных и венерических болезней. 20 (1): 50–52. https://doi.org/10.18821/1560-9588-2017-20-1-50-52

41. Тесевич ЛИ, Сосновская ЛА. (2016). Частота совпадения преди послеоперационного диагнозов и тактические аспекты онконастороженности при диагностике предраковых заболеваний слизистой оболочки полости рта, губ и кожи челюстно-лицевой области (по материалам отделения челюстно-лицевой хирургии). Стоматолог. Минск. 3 (22): 18–25.

42. Virbalas JM, Bent JP, Parikh SR. (2012). Pediatric nasal lobular capillary hemangioma. Case reports in medicine. https://doi.org/10.1155/2012/769630; PMid:22919398 PMCid:PMC3420220

43. Волкова MН, Чернявский ЮП. (2016). Заболевания слизистой оболочки рта. Витебск: ВГМУ.

44. Wauters O, Sabatiello M, Nikkels‑Tassoudji N, Choffray A, Richert B, Pierard GE, Nikkels AF. (2010, Feb). Pyogenic granuloma. In Annales de Dermatologie et de Venereologie. 137 (3): 238-242. https://doi.org/10.1016/j.annder.2009.12.016; PMid:20227572

45. Yoradjian A, Azevedo L, Cattini L, Basso RA, Zveibil DK, Paschoal FM. (2013). Pyogenic granuloma: description of two unusual cases and review of the literature. Surg Cosmet Dermatol. 5 (3): 263-268.