Paediatric Surgery.Ukraine.2020.2(67):85-90; doi 10.15574/PS.2020.67.85
Шавлюк Р. В., Конопліцький В. С.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Шавлюк РВ, Конопліцький ВС. (2020). Пілонідальна хвороба у дітей: деякі ланки етіопатогенезу захворювання (клінічне спостереження). Хірургія дитячого віку. 2(67): 85–90; doi 10.15574/PS.2020.67.85
Стаття надійшла до редакції 08.02.2020 р., прийнята до друку 10.06.2020 р.

Пілонідальна кіста куприка – це розповсюджене гнійно-запальне захворювання, яке зустрічається у дітей різних вікових груп, частіше в підлітковому віці у вигляді появи гострого абсцесу. Захворювання схильне до рецидивуючого перебігу та потребує радикального хірургічного лікування в період ремісії. Однак, досі виникають суперечності науковців щодо як цього визначення, так і до причин виникнення пілонідальної хвороби. Наразі, існують дві основні теорії етіології та патогенезу пілонідальної хвороби: теорії вродженого походження (емпіричні теорії, теорія нейрогенного походження, теорії ектодермального походження) та набутого походження. Найбільш «популярними» та аргументованими в останні роки є теорії набутого походження. Так, набутий механізм виникнення підтверджений в експерименті та доводить можливість потрапляння в порожнину пілонідальної кісти волосяних стрижнів (фрагментів) з різних ділянок тіла, бруду, злущеного епітелію, частинок сторонніх тіл і т. п. Однак у дітей при гістологічному дослідженні видалених макропрепаратів (після радикального видалення пілонідальної кісти) в товщі стінок виявлені елементи, що доводять вроджену причину виникнення пілонідальної хвороби.
В якості яскравої ілюстрації багатогранності чинників формування та перебігу пілонідальної хвороби у дітей наводимо клінічний приклад із власної практики. Він аргументує впровадження етіопатогенетично обґрунтованих методів хірургічного лікування патології, в основі яких знаходяться принципи усунення вроджених (конституційних) факторів, які сприяють формуванню захворювання: економне висічення м’яких тканин в ділянці міжсідничної складки, вирівнювання її глибини та латералізація лінії швів.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: пілонідальна хвороба, діти, етіологія, патогенез, клінічний випадок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Ачкасов ЕЕ, Соломка АЯ, Ульянов АА и др. (2018). Клинико-морфологическое обоснование применения тромбоцитарных факторов роста у больных с пилонидальной кистой и абсцесом. Вестник хирургии. 177(2): 52–56. https://doi.org/10.24884/0042-4625-2018-177-2-52-56

2. Bosche FD, Luedi MM, van der Zypen D. (2017). The hair in the sinus: sharp-ended rootless head hair fragments can be found in large amounts in pilonidal sinus nests. World Journal of Surgery. 42(4): 93–95. https://doi.org/10.1007/s00268-017-4093-5; PMid:28639004

3. Doll D, Bosche FD, Stauffer VK et al. (2017). Strength of occipital hair as an explanation for pilonidal sinus disease caused by intruding hair. Diseases of the colon & rectum. 60(9): 979–986. https://doi.org/10.1097/DCR.0000000000000795; PMid:28796737

4. Doll D. (2019). Pilonidal sinus disease – 186 years since Mayo. Coloproctology. 2: 94–95. https://doi.org/10.1007/s00053-018-0315-z

5. Конопліцький ВС, Шавлюк РВ, Шавлюк ВМ. (2019). Пілонідальна хвороба у дітей. Чи всі питання патогенезу вирішені? Шпитальна хірургія. 3: 68–74. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10549

6. Lesalnieks I, Ommer A. (2019). The management of pilonidal sinus. Dtsch Arztebl Int. 116: 12–21. https://doi.org/10.3238/arztebl.2019.0012; PMid:30782310 PMCid:PMC6384517

7. Поверин ГВ, Евдокимов АН. (2019). Кисты копчика у детей (клиника, диагностика и хирургическое лечения. Российский вестник детской хирургии, анестезиологии и реаниматологии. 9(2): 105–120. https://doi.org/10.30946/2219-4061-2019-9-2-105-120

8. Румянцева ГН, Карташев ВН, Горшков АЮ и др. Неотложная хирургическая тактика при нагноившейся пилонидальной кисте копчика. Детская хирургия. 24(1):71.

9. Segre D, Pozzo M, Perinotti R, Roche B. (2015). Italian Society of Colorectal Surgery: The treatment of pilonidal disease: guidelines of the Italian Society of Colorectal Surgery (SICCR). Tech Coloproctol. 19: 607-613. https://doi.org/10.1007/s10151-015-1369-3; PMid:26377583

10. Цема ЄВ. (2013). Еволюція уявлень про етіопатогенез пілонідальної хвороби. Хірургія України. 2: 9–22.

11. Цема ЄВ. (2017). Світові тенденції в лікуванні пілонідальної хвороби (епітеліального куприкового ходу). Хірургія України. 4: 7–16.

12. Warren JM. (1854). Abscess containing hair on the nates. Am J Med Sci. 28:113-117.

13. Юрків ОЄ, Цема ЄВ. (2018). Сучасний погляд на причини виникнення та лікування пілонідальних та дермоїдних кіси крижово-куприкової ділянки. Український науково-медичний молодіжний журнал. 1: 30–37.