PERINATOLOGIYA AND PEDIATRIYA.2019.1(77):79-84; doi 10.15574/PP.2019.77.79

Денисова М. Ф., Музика Н. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ

Стаття присвячена огляду літератури стосовно взаємозв'язку між харчуванням та антисоціальною поведінкою підлітків, зокрема, з проявами агресії. Висвітлено такі питання, як вплив нераціонального харчування на стан здоров'я та розумову діяльність підлітків, роль деяких нутрієнтів у формуванні мозку дитини, а в подальшому — інтелекту, когнітивних функцій, поведінкових реакцій. Проаналізовано причини «антенатального стресу», що сприяло висвітленню та обґрунтуванню проблеми «харчування-мозок» і в теперішній час отримало свій розвиток у науковому напрямі «нейродієтологія». Підкреслено, що нестача мікронутрієнтів спричиняє зменшення розмірів гіпокампу, зниження активності проліферації і міграції клітин — попередників нейронів у гіпокампі — відділі мозку, що відповідає за емоційну сферу, функцію пам'яті, здатність до навчання тощо. Сьогодні існують підходи до зменшення агресивності підлітків шляхом корекції дієти, зокрема, збагачення раціону харчування ессенціальними жирними кислотами, мікронутрієнтами, вітамінами, що позитивно впливає на прояви поведінкових реакцій дітей. Наведені дані літератури обґрунтовують доцільність наукових досліджень щодо визначення ролі незбалансованого харчування як одного з факторів ризику формування психічного неблагополуччя підлітків.

Ключові слова: підлітки, агресія, харчування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Антипкін ЮГ та ін. (2018). Стан здоров'я дитячого населення — майбутнє країни. Частина 1. Здоровье ребенка. 13; 1. https://doi.org/10.22141/2224-0551.13.1.2018.127059.

2. Артемьева НК, Лавриченко СП. (2014). Влияние фактического питания на здоровье детей младшего школьного возраста. Педагогико-психолог. и медико'биол. проблемы физ. культуры и спорта. 4 (33): 23—28. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/vliyanie-fakticheskogo-pitaniya-na-zdorovie-detey-mladshego-shkolnogo-vozrasta.

3. Багнетова ЕА. (2011). Влияние семьи на формирование здорового образа жизни старшеклассников г. Сургута. Экология человека. 4: 56—60. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/vliyanie-semi-na-formirovanie-zdorovogo-obraza-zhizni-starsheklassnikov-g-surguta.

4. Белова ОГ. (2013). Социологические характеристики репродуктивного поведения молодежи. Репродуктивное здоровье детей и подростков. 2 (49): 59—65.

5. ВОЗ. (2018, декабрь). Подростки: риски для здоровья и их пути решения. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/adolescents-health-risks-and-solutions.

6. Донцов АИ. (1990). Психология. Словарь. Москва: 380.

7. Запруднов АМ, Григорьев КИ. (2011). Современные особенности подростковой гастроэнтерологии. Педиатрия. 90 (2): 6—13. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/covremennye-osobennosti-podrostkovoy-gastroenterologii.

8. Зимина ЛА, Боева АВ. (2016). Характеристика некоторых факторов, влияющих на здоровье молодежи. Международный журнал прикладных и фундаментальных исследований. 1—3: 347—351. URL: https://applied-research.ru/ru/article/view?id=8508.

9. Зубцов ЮН, Кретинина ТА. (2015). Влияние фактора питания на здоровье детей. Экономическая среда. 2 (12): 72—76. URL: http://orelgiet.ru/public/raznoe/Vypusk_2_1249523.

10. Капранов СВ, Капранова ТС. (2007). Влияние употребления молочных продуктов старшеклассниками промышленного города на их самочувствие. Довкілля та здоров'я. 3 (42): 57—60. URL: http://www.dovkil-zdorov.kiev.ua/env/42-0057.pdf.

11. Капранов СВ. (2011). Оценка влияния различных продуктов питания на функциональное состояние центральной нервной системы старшеклассников. Архів психіатрії. 1 (64): 68—72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2011_17_1_17.

12. Коннор Д. (2005). Агрессия и антисоциальное поведение у детей и подростков. Санкт-Петербург: Прайм-Еврознак: 288.

13. Нетребенко ОК. (2008). Влияние питания на развитие мозга. Педиатрия. 87; 3: 96—103. URL: https://pediatriajournal.ru/files/upload/mags/290/2008_3_2131.pdf.

14. Рафикова ЮС и др. (2015). Особенности пищевого поведения детей и подростков, родившихся недоношенными. Современные проблемы науки и образования. 6. URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=23903.

15. Студеникин ВМ. (2007). Влияние пищевых веществ на интеллект, поведение и настроение детей. Справочник руководителя образовательного учреждения. 11. URL: http://www.valetek.ru/products/encyclopedia/vlianie-pischi-na-povedenie-nastroenie-detei.

16. Сухоцкая Л. (2010). Место и значение семьи в иерархии ценностей. Народонаселение. 1: 105—112. URL: http://www.isesp-ras.ru/images/narodonaselenie/2010_1.pdf.

17. Тимофеева ЕП и др. (2016). Состояние здоровья современных подростков (обзор литературы). Journal of Siberian Medical Scieces. 4. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/sostoyanie-zdorovya-sovremennyh-podrostkov-obzor-literatury.

18. Украинцев СЕ. (2009). Некоторые аспекты питания детей дошкольного возраста: формирование пищевых привычек и их влияние на состояние здоровья. Педиатрия. 88; 6: 91—95. URL: https://pediatriajournal.ru/files/upload/mags/302/2009_6_2533.pdf.

19. Шанина ТГ и др. (2012). Гендерные особенности отдельных показателей здоровья подростков 15—17 лет. Современные исследования социальных проблем: электронный научный журнал. 8 (16). URL: https://cyberleninka.ru/article/v/gendernye-osobennosti-otdelnyh-pokazateley-zdorovya-podrostkov-15-17-let.

20. Шкиряк–Ніжник ЗА, Слободченко ЛМ, Мацола АІ. (2015). Сім'я як фактор формування психологічних особливостей дитини (за результатами проекту «Сім'я та діти України»). Бібліотека сімейного лікаря та сімейної медсестри. 3 (54): 17—20.

21. Щеулова ЕА, Николаева АЕ. (2017). Особенности агресивного поведения подростков в современном обществе. Современные научные исследования и инновации. 1. URL: http://web.snauka.ru/issues/2017/01/77971.

22. Щорічна доповідь про стан здоров'я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров'я України. 2016 рік. (2017). Київ: МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України»: 516.

23. Beard JL, Wiesinger JA, Connor JR. (2003). Pre- and postweaning iron deficiency alters myelination in Sprague-Dawley rats. Dev. Neurisc. 5: 308—315. https://doi.org/10.1159/000073507; PMid:14614257.

24. Bell DL et al. (2013). Adolescent and young adult male health: a review. Pediatrics. 132 (3): 535—546. https://doi.org/10.1542/peds.2012-3414; PMid:23940241.

25. Bibiloni MD et al. (2013). Prevalence of Overweight and Obesity in Adolescents: A Systematic Review. ISRN Obes: 3927—3947. https://doi.org/10.1155/2013/392747 ;PMid:24555142 PMCid:PMC3901970.

26. Blaylock R. (2008). Nutrition and Behavior. URL: https://1phil4every-ill.wordpress.com/2008/11/20/dr-russell-blaylock-nutrition-and-behavior.

27. Blusztajn JK, Cholin a vital amin. (1998). Science. 281: 794–795. https://doi.org/10.1126/science.281.5378.794; PMid:9714685.

28. Brussow H. What is health? (2013). Microb. Biotechnol. 6 (4): 341–348. https://doi.org/10.1111/1751-7915.12063; PMid:23647782 PMCid:PMC3917469.

29. Easley J et al. (1995). A selective role for vesicular zinc during fast neuronal firing. Soc. Neurosc. Abstr. 21: 1062.

30. Georgieff MK. (2007). Nutrition and developing brain: nutrient priorities and measurements. Am. J. Clin. Nutr. 85: 614—620. DOI: 10.1093/ajcn/85.2.614S.

31. Khambalia AZ et al. (2012). Prevalence and sociodemographic factors of malnutrition among children in Malaysia. Food Nutr Bull. 33 (1): 31—42. https://doi.org/10.1177/156482651203300103; PMid:22624296.

32. Krabbendam L et al. (2006). Relationship between DHA status and chikd problem behavior at 7 years old. Prostaglandins Leukot. Essential Fatty acids. 76 (1): 29—34. https://doi.org/10.1016/j.plefa.2006.09.004; PMid:17074476.

33. Kubzansky LD et al. (2012). A prospective study of psychological distress and weight status in adolescents/young adults. Ann. Behav. Med. 43 (2): 219—228. https://doi.org/10.1007/s12160-011-9323-8; PMid:22090262 PMCid:PMC3381504.

34. Myklestad I et al. (2012). Risk and protective factors for psychological distress among adolescents : a family study in the Nord-Trondelag Health Study. Soc. Psychiatry Psychiatr. Epidemiol. 47 (5): 771–782. https://doi.org/10.1007/s00127-011-0380-x; PMid:21499806.

35. Niculescu MD et al. (2006). Dietary cholin deficiency alters global and gene'specific DNA methylation in the developing hi ppocampus of mouse fetal brains. The FASEB J. 20: 43—49. https://doi.org/10.1096/fj.05-4707com; PMid:16394266 PMCid:PMC1635129.

36. Persike M et al. (2012). Competence in coping with stress in adolescents from three regions of the world. J. Youth. Adolesc. 41 (7): 863—879. https://doi.org/10.1007/s10964-011-9719-6; PMid:21983844.

37. Raine A et al. (2015). Reduction in behavior problems with omega-3 sup-plementation in children aged 8—16 years: a randomized, double-blind, placebo-controlled, stratified, parallel-group trial. J. Child Psychol. Psychiatry. 56 (5): 509—520. https://doi.org/10.1111/jcpp.12314; PMid:25146492 PMCid:PMC4336833.

38. Rao R et al. (2002). Perinatal aspects of iron metabolism. Acta Paediatr. Suppl. 91: 124—129. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pub-med/12477276. https://doi.org/10.1080/080352502320764319; PMid:12477276

39. Richardson A. (2006). They are what You Feed Them: How Food Can Improve Your Child's Behaviour, Mood and Learning. Harper-horsons: 442.

40. Roncagliolo M et al. (1998). Evidence of altered central nervous system development in infants with iron deficiency anemia at 6 months: delayed maturation of auditory brainstem responses. Am. J. Clin. Nutr. 68 (3): 683—690. https://doi.org/10.1093/ajcn/68.3.683; PMid:9734748.

41. Simons LE et al. (2014). Psychological processing in chronic pain: A neural systems approach. Neurosci Biobehav Rev. 39: 61—78. https://doi.org/10.1016/j.neubiorev.2013.12.006; PMid:24374383 PMCid:PMC3944001.

42. Sirri L et al. (2013). Diagnostic criteria for psychosomatic research and somatic symptom disorders. Int. Rev. Psychiatry. 25 (1): 19—30. https://doi.org/10.3109/09540261.2012.726923; PMid:23383664.

43. Snoeck A et al. (1990). Effect of a low protein diet during pregnancy on the fetal rat endocrine pancreas. Biol Neonate. 57: 107—118. https://doi.org/10.1159/000243170; PMid:2178691.

44. Walter T. (1993). Impact of iron deficiency on cognition in infancy and childhood. Eur. J. Clin. Nutr. 47: 307—316.

45. Wauben I et al. (1999). Neonatal zinc deficiency in artificially reared rat pups retards behavioral development and intercacts with essential fatty acid deficiency to alter liver and brain fatty acid composition. J. Nutr. 129: 1773—1781. https://doi.org/10.1093/jn/129.10.1773; PMid:10498747.

Стаття надійшла до редакції 09.11.2018 р., прийнята до друку 03.03.2019 р.