• Первинне пряме закриття дефекту при гастрошизисі після відшарування шкіри та розширення апоневротичного кільця методом електрокоагуляції: ретроспективна серія випадків (21 пацієнт)
ua До змісту Повний текст статті

Первинне пряме закриття дефекту при гастрошизисі після відшарування шкіри та розширення апоневротичного кільця методом електрокоагуляції: ретроспективна серія випадків (21 пацієнт)

Paediatric Surgery (Ukraine). 2026. 2(91): 69-75. doi: 10.15574/PS.2026.2(91).6975
Hussein A. Ya.
Bint Al-Huda Teaching Hospital, Nasiriyah, Iraq

Гастрошизис – це вроджена вада розвитку черевної стінки, що потребує негайної хірургічної корекції. Альтернативним методом є первинне пряме закриття дефекту після відшарування шкіри та розширення апоневротичного кільця за допомогою електрокоагуляції, без використання тимчасового контейнера (сило).
Мета – оцінити доцільність та короткострокові результати первинного прямого закриття гастрошизису після відшарування шкіри та розширення апоневротичного кільця методом електрокоагуляції у новонароджених.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних 21 новонародженого з гастрошизисом, яким у період із січня по грудень 2024 року було виконано первинне пряме закриття дефекту. Дослідження проводилося відповідно до рекомендацій STROBE для обсерваційних досліджень. Оцінювали такі показники: частота первинного закриття, тривалість використання назогастрального зонда, етапи налагодження харчування та ускладнення.
Результати. Дослідження охопило 21 пацієнта; середня маса тіла під час народження становила 2,77 кг. Первинне закриття було успішним у 18 пацієнтів (85,7%). У 3 (14,3%) пацієнтів спроба закриття виявилася невдалою. Жоден пацієнт не потребував штучної вентиляції легень. Середня тривалість використання назогастрального зонда становила 3,9 доби. Шість (28,6%) пацієнтів змогли перейти на повне ентеральне харчування в середньому через 4,8 доби після операції. У 5 (23,8%) пацієнтів виникли ускладнення; в одному (4,8%) випадку настав летальний кінець. У групі з невдалим закриттям дефекту частка ускладнень була вищою (66,7%) порівняно з групою успішного закриття (16,7%).
Висновок. Первинне пряме закриття дефекту при гастрошизисі після відшарування шкіри та розширення країв дефекту за допомогою електрокоагуляції є прийнятним методом для окремих пацієнтів; частота успішних результатів становить 85,7%. Ця методика забезпечує гемостаз і точне розділення тканин. Невдачу при спробі первинного закриття було зафіксовано у 14,3% випадків за результатами щоденного моніторингу.
Дослідження проводилося відповідно до принципів Гельсінської декларації. Отримано інформовану згоду батьків або опікунів дітей на проведення дослідження.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гастрошизис, первинне закриття, електрокоагуляція, розширення країв дефекту, серія клінічних випадків, хірургія новонароджених.

ЛІТЕРАТУРА

1. Fischer JD, Chun K, Moores DC, Andrews MM. (1995). Gastroschisis: A simple technique for staged silo closure. J. Pediatr. Surg. 30(8): 1169-1171. https://doi.org/10.1016/0022-3468(95)90014-4; PMid:7472975

2. Fraser JD, Deans KJ, Fallat ME, Helmrath MA, Kabre R, Leys CM et al. (2020). Sutureless vs sutured abdominal wall closure for gastroschisis: Operative characteristics and early outcomes from the Midwest Pediatric Surgery Consortium. J. Pediatr. Surg. 55(11): 2284-2288. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2020.02.017; PMid:32151403

3. Hawkins RB, Raymond SL, St Peter SD, Downard CD, Qureshi FG, Renaud E et al. (2020, Jul). Immediate versus silo closure for gastroschisis: Results of a large multicenter study. J Pediatr Surg. 55(7): 1280-1285. Epub 2019 Aug 22. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2019.08.002; PMid:31472924 PMCid:PMC7731615

4. Kunz SN, Tieder JS, Whitlock K, Jackson JC, Avansino JR. (2013). Primary fascial closure versus staged closure with silo in patients with gastroschisis: A meta-analysis. J. Pediatr. Surg. 48(4): 845-857. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.01.020; PMid:23583145 PMCid:PMC4103994

5. Lobo JD, Kim AC, Davis RP, Segura BJ, Alpert H et al. (2010). No free ride? The hidden costs of delayed operative management using a spring-loaded silo for gastroschisis. J. Pediatr. Surg. 45(7): 1426-1432. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2010.02.047; PMid:20638519

6. Lin S, Stephens C, Cunningham A, Hamilton N. (2021). Failure of primary closure predicts prolonged length of stay in gastroschisis patients. Pediatr. Surg. Int. 37(1): 77-83. https://doi.org/10.1007/s00383-020-04772-3; PMid:33151349

7. Pastor AC, Phillips JD, Fenton SJ, Meyers RL, Lamm AW, Raval MV et al. (2008). Routine use of a SILASTIC spring-loaded silo for infants with gastroschisis: A multicenter randomized controlled trial. J. Pediatr. Surg. 43(10): 1807-1812. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2008.04.003; PMid:18926212

8. Sandler A, Lawrence J, Meehan J, Phearman L, Soper R. (2004, May). A "plastic" sutureless abdominal wall closure in gastroschisis. J Pediatr Surg. 39(5): 738-741. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2004.01.040; PMid:15137009

9. Schlatter M, Norris K, Uitvlugt N, DeCou J, Connors R. (2003, Mar). Improved outcomes in the treatment of gastroschisis using a preformed silo and delayed repair approach. J Pediatr Surg. 38(3): 459-464; discussion 459-64. https://doi.org/10.1053/jpsu.2003.50079; PMid:12632367

10. Sharma P, Gera P, Rao S. (2025). Early versus delayed silo closure in gastroschisis: A retrospective study. Pediatr. Surg. Int., 41(1): 138. https://doi.org/10.1007/s00383-025-06042-6; PMid:40382741 PMCid:PMC12086104

11. Von Elm E, Altman DG, Egger M, Pocock SJ, Gøtzsche PC, Vandenbroucke JP et al. (2007). The Strengthening the Reporting of Observational Studies in Epidemiology (STROBE) Statement: Guidelines for Reporting Observational Studies. PLoS Medicine. 4(10): e296. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.0040296; PMid:17941714

12. Wu Y, Vogel AM, Liu DC. (2003). Primary insertion of a Silastic spring-loaded silo for gastroschisis. Am. Surg. 69(12): 1083-1086. https://doi.org/10.1177/000313480306901212; PMid:14700295