- Персоніфікований вибір дозових режимів і тривалості застосування вітаміну D при ювенільному ідіопатичному артриті
Персоніфікований вибір дозових режимів і тривалості застосування вітаміну D при ювенільному ідіопатичному артриті
Modern Pediatrics. Ukraine. (2022). 5(125): 69-75. doi 10.15574/SP.2022.125.69
Муквіч О. М., Вдовіна Н. М., Омельченко Л. І., Людвік Т. А., Стрижак С. К.
ДУ «Інститут педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ
Для цитування: Муквіч ОМ, Вдовіна НМ, Омельченко ЛІ, Людвік ТА, Стрижак СК. (2022). Персоніфікований вибір дозових режимів і тривалості застосування вітаміну D при ювенільному ідіопатичному артриті. Сучасна педіатрія. Україна. 5(125): 69-75. doi 10.15574/SP.2022.125.69.
Стаття надійшла до редакції 24.06.2022 р., прийнята до друку 20.09.2022 р.
Мета – підвищити ефективність профілактики та корекції D-гіповітамінозу при ювенільному ідіопатичному артриті (ЮІА) шляхом оптимізації алгоритмів дозових режимів і тривалості застосування препаратів вітаміну D (ВД).
Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне обстеження 118 дітей, хворих на ЮІА, віком від 3 до 18 років. ВД-статус оцінено за концентрацією 25(ОH)D у сироватці крові за допомогою імуноферментного аналізатора фотоелектричного «Reader ER 500». Усім пацієнтам у комплексі лікувальних заходів призначено препарати вітаміну D3 відповідно до розроблених алгоритмів з урахуванням наявності тригерних факторів зниження забезпеченості організму цим вітаміном, існуючих світових рекомендацій та вихідного рівня 25(ОH)D у сироватці крові.
- Застосування препаратів вітаміну D3 за схемою 4000 МО/д протягом двох місяців із подальшим продовженням у дозі 2000 МО/д протягом одного місяця сприяло досягненню у всіх пацієнтів достатніх концентрацій 25(ОH)D (36,7-47,5 нг/мл) у сироватці крові. У разі застосування ВД у дозі 4000 МО/д протягом одного місяця, а потім ще упродовж двох місяців по 2000 МО/д оптимальні концентрації 25(ОН)D у сироватці крові (31,55-45,14 нг/мл) були досягнуті лише в 52,9% дітей. Підтримувальна терапія в подальшому протягом шести місяців у дозі 1000 МО/д забезпечувала у 61,86% дітей достатні концентрації BД, а у 38,14% відмічалася тенденція до зниження вмісту 25(ОН)D (26,83±2,99) нг/мл, що свідчило про недостатність зазначеної підтримувальної дози BД для дітей з хронічним прогресуючим запальним процесом і наявністю коморбідної патології та несприятливих факторів ризику, які впливають на забезпеченість організму цим вітаміном.
Висновки. При ЮІА дозу насичення (4000 МО/д) препаратами ВД слід визначати залежно від вихідного ступеня його недостатності в організмі, особливостей клінічного перебігу та застосованої терапії основного захворювання, наявності факторів, що призводять до зниження забезпеченості організму ВД. Підтримувальна терапія в дозі 2000 МО/д протягом шести місяців дає змогу з високою вірогідністю утримувати оптимальну концентрацію 25(ОН)D в організмі.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: ювенільний ідіопатичний артрит, D-гіповітаміноз, лікування, профілактика.
ЛІТЕРАТУРА
1. Bechtold S. (2009). Natural history of growth and body composition in juvenile idiopathic arthritis. Roth Horm Res J. 72 (1): 13-19. https://doi.org/10.1159/000229758; PMid:19940490
2. Bolland MJ, Grey A, Avenell A et al. (2011). Calcium supplements with or without vitamin D and risk of cardiovascular events: reanalysis of the Women's Health Initiative limited access dataset and meta-analysis BMJ. 342 (19): 20-40. https://doi.org/10.1136/bmj.d2040; PMid:21505219 PMCid:PMC3079822
3. Большова ОВ, Ризничук МО, Кваченюк ДА. (2019). Метаболізм вітаміну D у дітей із затримкою росту. Сучасна педіатрія. Україна. 7(103): 50-57. https://doi.org/10.15574/SP.2019.103.50
4. Bruzzese V, Zullo A, Picchianti Diamanti A et al. (2016). Vitamin D deficiency in patients with either rheumatic diseases or inflammatory bowel diseases on biologic therapy. Intern Emerg Med. 11 (6): 803-807. https://doi.org/10.1007/s11739-016-1415-9; PMid:26939587
5. Department of Health. (2011). National diet and nutrition survey: Headline results from years 1 and 2 (combined) of the rolling programme 2008/9. 2009/10. URL: http://www.dh.gov.uk/en/Publicationsandstatistics/Publications/PublicationsStatistics/DH_128166.
6. Endocrine Society Task Force. (2011). Evolution, treatment, and prevention of vitamin D deficiency. URL: http://www.endo-society.org/guidelines/final/upload/final-standalone-vitamin-dguideline.pdf.
7. Mailhot G, White JH. (2020). Vitamin D and Immunity in Infants and Children. Nutrients. 12: 1233. https://doi.org/10.3390/nu12051233; PMid:32349265 PMCid:PMC7282029
8. Марушко ТВ, Голубовська ЮЄ. (2019). Забезпеченість вітаміном D та мінеральна щільність кісткової тканини у хворих на ювенільний ревматоїдний артрит. Здоров’я дитини. 14 (1): 13-18. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_1_5.
9. Марушко ЮВ, Гищак ТВ. (2021). Профілактика дефіциту вітаміну D у дітей. Стан проблеми у світі та Україні. Сучасна педіатрія. Україна. 4(116): 36-45. https://doi.org/10.15574/SP.2021.116.36
10. Michelle C, Thaís T, Teresa M. (2009). Inadequate dietary intake of children and adolescents with juvenile idiopathic arthritis and systemic lupus erythematosus. J Pediatr (Rio J). 85 (6): 509-515.
11. Муквіч ОМ, Омельченко ЛІ, Дудка ІВ, Бельська ОА, Вдовіна НМ, Мацюк НБ, Мацкевич АМ, Людвік ТА, Ісмакаєва ДЛ. (2021). Фактори ризику зниження забезпеченості вітаміном D при ювенільному ідіопатичному артриті. Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. 14 (1): 89.
12. Муквіч ОМ, Омельченко ЛІ, Дудка ІВ, Бельська ОА, Вдовіна НМ, Мацюк НБ, Мацкевич АМ, Людвік ТА, Ісмакаєва ДЛ. (2021). Ідентифікація пацієнта із ризиком дефіциту вітаміну D при ювенільному ідіопатичному артриті. Здоров’я дитини. 16 (6): 12-18. https://doi.org/10.22141/2224-0551.16.6.2021.241716
13. National Osteoporosis Society. (2012). Vitamin D and bone health: A practical clinical guideline for patient management: 275. URL: http://www.nos.org.uk/page.aspx?pid=275.
14. Nisar MK, Masood F, Cookson P. (2013). What do we know about juvenile idiopathic arthritis and vitamin D? A systematic literature review and meta-analysis of current evidence. Clin Rheumatol. 32 (6): 729-734. https://doi.org/10.1007/s10067-012-2159-1; PMid:23296646
15. Омельченко ЛІ. (2017). Д-вітамінний статус і актуальні питання його корекції у хворих на ювенільний ідіопатичний артрит. Перинатологія и педіатрія. 4: 115-118. https://doi.org/10.15574/PP.2017.72.115
16. Омельченко ЛІ. (2021). Вітамін D у практиці дитячого ревматолога. Здоров’я України. 10 (503): 38-39.
17. Pearce EL, Poffenberger MC, Chang CH, Jones RG. (2013). Fueling immunity: insights into metabolism and lymphocyte function. Science. 342: 1242-1254. https://doi.org/10.1126/science.1242454; PMid:24115444 PMCid:PMC4486656
18. Pludorvski Р, Karczmarewicz Е, Вауеr М, Carler GD. (2013). Рrесtiсаl gudelines for the supplementation of vitamin D and the treatment of deficits in Сепtrаl Еuгоре recommended vitamin D intakes in the general population апd groups at risk of vitamin D deficiency. Endocrinol Polska.
19. Potrokhova EA, Sobotyuk NV, Bochantsev SV, Gaponenko VP. (2017). Vitamin D and autoimmune diseases. Ros. Vestn Perinatol i Pediatr. 62 (1): 26-32. https://doi.org/10.21508/1027-4065-2017-62-1-26-32
20. Ringold S, Angeles-Han ST, Beukelman T. (2019). Arthritis Foundation: Guideline for the Treatment of Juvenile Idiopathic Arthritis: Therapeutic Approaches for Non-Systemic Polyarthritis, Sacroiliitis and Enthesitis. American College of Rheumatology. 71 (6): 717-734. https://doi.org/10.1002/acr.23870; PMid:31021516 PMCid:PMC6561125
21. SACN. (2007). Update on vitamin D: Position status by the Scientific Advisory Committee on Nutrition, London: TSO.
22. Шварц ГЙ, Шварц ГЮ. (2010). Дефіцит вітаміну D: Медичні, молекулярно-біологічні та фармакологічні аспекти. Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. 3: 67-72.
23. Shevchenko N, Khadzhynova Y. (2021). Substantiation of methods for the correction of vitamin D deficiency in children with juvenile idiopathic arthritis. Child's health. 15 (6): 444-449. https://doi.org/10.22141/2224-0551.15.6.2020.215530
24. Wadia U, Soon W, Chivers P, Thambiran A, Burgner D, Cherian S, Siafarikas A. (2018). Randomised controlled trial comparing daily VerSus depot vitamin D3 therapy in 0-16-year-old newly settled refugees in Western Australia over a period of 40 weeks. Nutrients. 10: 3. https://doi.org/10.3390/nu10030348; PMid:29533998 PMCid:PMC5872766