• Перинатальні ризики та профілактика порушень розвитку тазостегнових суглобів у недоношених дітей
ua До змісту Повний текст статті

Перинатальні ризики та профілактика порушень розвитку тазостегнових суглобів у недоношених дітей

Modern Pediatrics.Ukraine.2020.1(105):9-16; doi 10.15574/SP.2020.105.9
Гнедько Т. В., Сердюченко Н. С.
Національна академія наук Білорусі, м. Мінськ, Республіка Білорусь

 

Для цитування: Гнедько Т.В., Сердюченко Н.С. (2020). Перинатальні ризики та профілактика порушень розвитку тазостегнових суглобів у недоношених дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 1(105): 9-16; doi 10.15574/SP.2020.105.9
Стаття надійшла до редакції 20.12.2019 р., прийнята до друку 17.02.2020 р.

Актуальність дослідження обумовлена низьким рівнем стартового здоров`я у недоношених дітей і високим ризиком його втрати при граничному ступені незрілості при тривалому моделюванні внутрішньоутробних умов розвитку, що вимагає розробки комплексних технологій раннього прогнозування і профілактики деформацій опорно-рухового апарату.
Мета: визначити перинатальні фактори ризику і частоту порушень формування тазостегнових суглобів з урахуванням гестаційного і постконцептуального віку недоношених дітей у поєднанні з оцінкою маркерів остеогенезу для прогнозування і ранньої профілактики патології кісткової системи.
Матеріали і методи. Проведено комплексне обстеження 120 недоношених і 20 доношених дітей з аналізом перинатальних факторів, даних ультразвукового дослідження тазостегнових суглобів та оцінкою показників кісткового метаболізму.
Результати. У матерів, що народили недоношених дітей з диспластичними тазостегновими суглобами, значно частіше спостерігався гестоз (р=0,013), хронічна фетоплацентарна недостатність (р=0,004), кольпіт (р=0,004). При ультразвуковій оцінці найчастіше (84,6%) двобічна дисплазія тазостегнових суглобів реєструвалася у 36 тижнів постконцептуального віку. Розроблені центильні таблиці розподілу кутів a і β тазостегнових суглобів у недоношених. Більш низький рівень остеокальцину (29,75 (17,96; 35,55) нг/мл, р<0,05) спостерігався у дітей з диспластичними тазостегновими суглобами. Розроблений метод медичної профілактики дисплазії тазостегнових суглобів у недоношених, який включав комплексну оцінку клініко-лабораторних та інструментальних даних у поєднанні із застосуванням позиційних укладок при наданні медичної допомоги.
Висновки. Перинатальними факторами ризику порушень формування тазостегнових суглобів у недоношених є гестоз, хронічна фетоплацентарна недостатність, кольпіт у їхніх матерів, гендерна приналежність до жіночої статі. Незрілі тазостегнові суглоби виявлені у 63,8% недоношених дітей з переважанням однобічної локалізації справа. Найбільш інформативним терміном проведення ультразвукової оцінки стану тазостегнових суглобів у недоношених є постконцептуальний вік, що відповідає 36 тижням гестації, або гестаційний вік 35 тижнів. У недоношених дітей з порушенням формування тазостегнових суглобів встановлено більш низький рівень остеокальцину при збереженні фізіологічного сильного прямого кореляційного зв'язку між показниками кальцієвого обміну. Для попередження формування кісткових деформацій розроблений і запроваджений у практичну роботу ефективний метод медичної профілактики дисплазії тазостегнових суглобів у недоношених дітей.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів).
Ключові слова: недоношені, тазостегнові суглоби, остеокальцин, профілактика.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Быстрицкая ТС, Волкова НН. (1999). Некоторые показатели фосфорно-кальциевого обмена при нормальной и осложненной гестозами беременности. Акушерство и гинекология. 10: 20—21.

2. Вильчук КУ, Курлович ИВ. (2018). Научные исследования в области охраны здоровья матери и ребенка в Республике Беларусь: перспективы и пути совершенствования. Медицинские новости. 4: 3—8. URL: http://www.mednovosti.by/journal.aspx?article=8319.

3. Гнедько ТВ, Пашкевич ЛН, Берестень СА. (2016). Диагностическая оценка биомаркеров остеогенеза у недоношенных детей. Дни лабораторной медицины. Сб. материалов Респ. науч.-практ. конф., Гродно, 5 мая 2016 г. (CD-ROM).

4. Гнедько ТВ, Паюк ИИ, Берестень СА, Рожко ЮВ, Дубровская ИИ. (2014). Нарушения формирования тазобедренных суставов у новорожденных детей. Современные перинатальные медицинские технологии в решении проблем демографической безопасности. Сб. науч. тр. Минск: Респ. науч. мед. б-ка. 7: 237—241.

5. Гнедько ТВ, Паюк ИИ, Капура НГ, Берестень СА. (2014). Особенности развития костной системы у новорожденных. Мед. панорама. 8: 17—21.

6. Гнедько ТВ, Рожко ЮВ. (2016). Способ оценки риска развития остеопении недоношенных. Достижения медицинской науки Беларуси: реценз. науч.-практ. ежегод. Минск: Респ. науч. мед. б-ка: 21. URL: http://med.by/dmn/book.php?book=16-6_11

7. Гнедько ТВ, Улезко ЕА. (2015). Метод медицинской профилактики дисплазии тазобедренных суставов у недоношенных новорожденных: инструкция. Минск: Респ. науч.-практ. центр Мать и дитя: 6.

8. Рывкин АИ, Чащина НН. (1996). Фосфорно-кальциевый гомеостаз и остеопения у недоношенных. Вестн. Иванов. мед. акад. 1 (3/4): 45—47.

9. Сафина АИ. (2013). Остеопения недоношенных. Вестник современной клинической медицины. 6: 114—119. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/osteopeniya-nedonoshennyh-1

10. Соколова ЛЮ. (2004). Дефицит кальция во время беременности. Гинекология. 6;5: 268—270.

11. Статистический ежегодник Республики Беларусь (2018)] URL: http://www.belstat.gov.by/upload/iblock/0be/0becfeb4ff8551d54808f25ebc33ca51

12. Щеплягина ЛА, Моисеева ТЮ. (2003). Проблемы остеопороза в педиатрии: возможности профилактики. Рус. мед. журн. 11(27);199: 1554—1556.

13. Щербавская ЭА, Гельцер БИ. (2003). Кальций-фосфорный обмен у беременных женщин и новорожденных. Педиатрия.1: 15—19.

14. Alam ASM, Bax CMR, Shankar VS et al. (1993, Jan). Further studies on the mode of action of calcitonin on isolated rat osteoclasts: pharmacological evidence for a second site mediating intracellular Ca2+ mobilization and cell retraction. J Endocrinol. 136(1): 7—15. https://doi.org/10.1677/joe.0.1360007; PMid:8429278

15. Duramaz A, Duramaz BB, Bilgili MG. (2019, Mar). Does gestational age affect ultrasonographic findings of the hip in preterm newborns? A sonographic study of the early neonatal period. J Pediatr Orthop B.28(2): 107—110. https://doi.org/10.1097/BPB.0000000000000541; PMid:30192257

16. Harrison CM, Johnson K, McKechnie E. (2008). Osteopenia of prematurity: a national survey and review of practice. Acta Paediatr. 97(4): 407—13. https://doi.org/10.1111/j.1651-2227.2007.00721.x; PMid:18363949

17. Hussain SM, Ackerman IN, Wang Y, Zomer E, Cicuttini FM. (2018, Jun 8). Could low birth weight and preterm birth be associated with significant burden of hiposteoarthritis? A systematic review. Arthritis Res Ther. 20(1): 121. https://doi.org/10.1186/s13075-018-1627-7; PMid:29884206 PMCid:PMC5994049

18. Lee J, Spinazzola RM, Kohn N, Perrin M, Milanaik RL. (2016, Jul). Sonographic screening for developmental dysplasia of the hip in preterm breech infants: do current guidelines address the specific needs of premature infants? J Perinatol.36(7): 552—6. https://doi.org/10.1038/jp.2016.7; PMid:26914014

19. Misanovic V, Jonuzi F, Maksic-Kovacevic H, Rahmanovic S. (2015, Apr). Ultrasound in detection of developmental hip dysplasia in premature born children. Acta Inform Med.23(2): 73—5. https://doi.org/10.5455/aim.2015.23.73-75; PMid:26005270 PMCid:PMC4430002

20. Quan T, Kent AL, Carlisle H. (2013, Aug). Breech preterm infants are at risk of developmental dysplasia of the hip. J Paediatr Child Health.49(8): 658—63. https://doi.org/10.1111/jpc.12250; PMid:23758088

21. Sezer C, Unlu S, Demirkale I, Altay M et al. (2013, Oct) Prevalence of developmental dysplasia of the hip in preterm infants with maternal risk factors. J Child Orthop.7(4): 257—61. ttps://doi.org/10.1007/s11832-013-0498-3; PMid:24432084 PMCid:PMC3799932

22. Shorter D, Hong T, Osborn DA. (2013, Jan). Cochrane Review: Screening programs for developmental dysplasia of the hip in newborn infants. Evid Based Child Health.8(1): 11—54. https://doi.org/10.1002/ebch.1891; PMid:23878122

23. Timmler T, Wierusz-Kozlowska M, Markuszewski J, Wozniak W. (2005). The hip joints of preterm neonates in sonographic evaluation. Chir Narzadow Ruchu Ortop Pol. 70(4): 301—5.

24. Vaquero-Picado A, Gonzalez-Moran G, Garay EG, Moraleda L. (2019, Sep 17). Developmental dysplasia of the hip: update of management. EFORT Open Rev.4(9): 548—556. https://doi.org/10.1302/2058-5241.4.180019; PMid:31598333 PMCid:PMC6771078