Modern Pediatrics. Ukraine. 7(111): 34-39. doi 10.15574/SP.2020.111.34
Оболонська О. Ю.
ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров'я України», м. Дніпро
КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», м. Дніпро, Україна

Для цитування: Оболонська ОЮ. (2020). Перинатальні фактори ризику та клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки в недоношених новонароджених. Сучасна педіатрія. Україна. 7(111): 34-39. doi 10.15574/SP.2020.111.34.
Стаття надійшла до редакції 05.08.2020 р., прийнята до друку 07.11.2020 р.

Клінічні особливості гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки (ГЗВАП) залежать від її діаметра, який визначає частоту і тяжкість ранніх ускладнень захворювання. Існують суперечливі дані щодо зв'язку між перинатальними факторами і розвитком великого діаметра ГЗВАП у недоношених дітей.
Мета — визначити в перинатальному анамнезі найбільш значущі фактори ризику, що впливають на діаметр артеріальної протоки, та ранні ускладнення ГЗВАП у недоношених новонароджених.
Матеріали та методи. Обстежено 40 недоношених дітей (гестаційний вік — 29–36 тижнів) із ГЗВАП, які надійшли під спостереження в першу добу життя до відділення анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР». Для аналізу впливу перинатального анамнезу на діаметр ГЗВАП на першу добу життя пацієнти були розподілені на дві групи: І група (n=19) — діти з ГЗВАП <2 мм, ІІ група (n=21) — діти з ГЗВАП >2 мм. Наявність хронічних вогнищ інфекції в матері визначено за даними медичної документації, хоріоамніоніту на основі патогістологічного дослідження плаценти. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених проведено за загальноприйнятою методикою. Ехокардіографію з допплерометрією виконано на 5–11-й годині життя для визначення ГЗВАП.
Результати. Ризик розвитку ГЗВАП діаметром >2 мм у недоношених, матері яких мали ранній гестоз, становить 4,72 (CI=1,15–19,41; р<0,03). Встановлено високий ступінь ризику розвитку діаметра ГЗВАП >2 мм у недоношених у разі наявності в матері хронічних вогнищ інфекції (OR=10,56; CI=1,9–58,53; р<0,005), хоріоамніоніту (OR=13,5; CI=1,51–120,78, р<0,009). Внутрішньоутробна інфекція в недоношених зумовлювала підвищення розміру ГЗВАП >2 мм. Діаметр ГЗВАП >2 мм на першу добу життя в недоношених є фактором ризику виникнення таких ранніх ускладнень, як некротичний ентероколіт (OR=14,55; CI=1,6–131,96, р<0,007), внутрішньошлуночковий крововилив (OR=4,29; CI=1,14–16,18, р<0,03), гостре пошкодження нирок на третю (OR=15,94; CI=3,38–75,10, р<0,001) та п'яту добу життя (OR=35,63; CI=5,73–221,50, р<0,001).
Висновки. Обтяжений перинатальний анамнез у недоношених дітей є фактором ризику розвитку ГЗВАП великого діаметра, що визначає виникнення ранніх ускладнень захворювання, тому профілактику ГЗВАП слід починати під час вагітності.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: недоношені діти, перинатальні фактори ризику, гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока, клінічні особливості.

ЛІТЕРАТУРА

1. Behbodi E, Villamor-Martinez E, Degraeuwe PL, Villamor E. (2016). Chorioamnionitis appears not to be a Risk Factor for Patent Ductus Arteriosus in Preterm Infants: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sci Rep. 28 (6): 37967. https://doi.org/10.1038/srep37967; PMid:27892517 PMCid:PMC5125028

2. Бойченко АД. (2016). Проблемні питання діагностики та тактики ведення гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у передчасно народжених дітей. Современная педиатрия. 8 (80): 22–25. https://doi.org/10.15574/SP.2016.80.22

3. Coffman Z, Steflik D, Chowdhury SM, Twombley K, Buckley J. (2020). Echocardiographic predictors of acute kidney injury in neonates with a patent ductus arteriosus. J Perinatol. 40 (3): 510-514. https://doi.org/10.1038/s41372-019-0560-1; PMid:31767977

4. Du JF, Liu TT, Wu H. (2016). Risk factors for patent ductus arteriosus in early preterm infants: a case-control study. Zhongguo Dang Dai Er Ke Za Zhi. 18 (1): 15-19. doi: 10.7499/j.issn.1008-8830.2016.01.004.

5. Kim ES, Kim EK, Choi CW et al. (2010). Intrauterine inflammation as a risk factor for persistent ductus arteriosus patency after cyclooxygenase inhibition in extremely low birth weight infants. J Pediatr. 157 (5): 745-750.e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2010.05.020; PMid:20598319

6. Lee JA, Sohn JA, Oh S, Choi BM. (2020). Perinatal risk factors of symptomatic preterm patent ductus arteriosus and secondary ligation. Pediatr Neonatol. 61 (4): 439-446. https://doi.org/10.1016/j.pedneo.2020.03.016; PMid:32362475

7. Majed B, Bateman DA, Uy N, Lin F. (2019). Patent ductus arteriosus is associated with acute kidney injury in the preterm infant. Pediatr Nephrol. 34: 1129-1139. https://doi.org/10.1007/s00467-019-4194-5; PMid:30706125

8. Muk T, Jiang PP, Stensballe A, Skovgaard K, Sangild PT, Nguyen DN. (2020). Prenatal Endotoxin Exposure Induces Fetal and Neonatal Renal Inflammation via Innate and Th1 Immune Activation in Preterm Pigs. Front Immunol. 30 (11): 565484. https://doi.org/10.3389/fimmu.2020.565484; PMid:33193334 PMCid:PMC7643587

9. Ohlsson A, Walia R, Shah SS. (2020). Ibuprofen for the treatment of patent ductus arteriosus in preterm or low birth weight (or both) infants. Cochrane Database of Systematic Reviews: 2. Art. No: CD003481. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003481.pub8; PMid:32045960

10. Park HW, Choi YS, Kim KS, Kim SN. (2015). Chorioamnionitis and Patent Ductus Arteriosus: A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS One. 10 (9): e0138114. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0138114; PMid:26375582 PMCid:PMC4574167

11. Redline RW. (2015). Classification of placental lesions. Am J Obstet Gynecol. 213 (4): 21-28. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2015.05.056; PMid:26428500

12. Rios DR, Bhattacharya S, Levy PT, McNamara PJ. (2018). Circulatory Insufficiency and Hypotension Related to the Ductus Arteriosus in Neonates. Front Pediatr. 6: 62. Published 2018 Mar 15. https://doi.org/10.3389/fped.2018.00062; PMid:29600242 PMCid:PMC5863525

13. Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG et al. (2015). Neonatal Acute Kidney Injury. Pediatrics. 136 (2): e463-473. https://doi.org/10.1542/peds.2014-3819; PMid:26169430

14. Shepherd JL, Noori S. (2019). What is a hemodynamically significant PDA in preterm infants? Congenit Heart Dis. 14 (1): 21-26. https://doi.org/10.1111/chd.12727; PMid:30548469

15. Stritzke A, Thomas S, Amin H, Fusch C, Lodha A. (2017). Renal consequences of preterm birth. Mol Cell Pediatr. 4 (1): 2. https://doi.org/10.1186/s40348-016-0068-0; PMid:28101838 PMCid:PMC5243236