Modern Pediatrics.Ukraine.2020.3(107): 54-58. doi 10.15574/SP.2020.107.54
Міщенко О. Я.
Інститут підвищення кваліфікації спеціалістів фармації Національного фармацевтичного університету, м. Харків, Україна

Для цитування: Міщенко ОЯ. (2020). Переваги застосування мукоактивних фітопрепаратів для лікування бронхіту у дітей. Сучасна педіатрія. Україна. 3(107): 54-58. doi 10.15574/SP.2020.107.54
Стаття надійшла до редакції 04.01.2020 р.; прийнята до друку 18.04.2020 р.

Полегшення кашлю і виведення мокротиння з бронхів — головні напрямки терапії бронхіту. Слабка сила кашльових поштовхів і несформований навик відхаркування можуть створювати передумови до поганого відходження мокротиння і, як наслідок, ризику «заболочування» легень. Тому у лікуванні гострого бронхіту у дітей потрібно застосовувати мукоактивні засоби, які не тільки розріджують мокротиння, але й активно стимулюють його виведення з бронхів, а також виявляють протизапальний ефект і сприяють зниженню інтенсивності запалення. До таких засобів належать препарати на основі екстракту листя плюща звичайного (Hederis folia). Результати багатьох досліджень свідчать про ефективність та безпеку застосування екстракту плюща для зменшення симптому кашлю, як самостійно, так і в комбінації з іншими ліками при комплексному лікуванні захворювань дихальних шляхів.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, бронхіт, лікування, фітопрепарати, екстракт листя плюща.

ЛІТЕРАТУРА

1. Болбот ЮК. (2015). Муколитическая терапия респираторных заболеваний у детей. Здоров'я дитини. 1(60): 98—102.

2. Гедерин Плющ. Інструкція до застосування. https://compendium.com.ua/info/171272/gederin/

3. Зрячкин Н, Макарова О, Гужинова В и др. (2012). Комплексная терапия острого бронхита у детей. Врач.8: 74—76.

4. Ильенкова НА, Алексеева ОВ, Чикунов ВВ и др. (2007). Анализ маркеров воспаления у детей с острым бронхитом на фоне лечения фенспиридом. Вопросы современной педиатрии. 6(6): 49—53.

5. Коровина НА. (2000). Кашель у детей: пособие для врачей. Москва: Посад: 48.

6. Крючко ТА, Ткаченко ОЯ, Вовк ЮА. (2014). Лечение кашля у детей: от разнообразия подходов к логическому выводу. Педиатрия. Восточная Европа. 3: 131—140.

7. Марушко ЮВ, Марушко ТВ. (2011). Фармакотерапія захворювань органів дихання у дітей: Науково-інформаційний посібник. Київ: Приватна друкарня ФО-П Петришин ГМ: 469.

8. Марушко ЮВ, Шеф ГГ. (2015). Гострий бронхіт у дітей. Дитячий лікар. 8(45): 28—36.

9. Марциан O. Лечение острого бронхита у детей и подростков. РМЖ. 2010. 18;21: 1269—1273.

10. Мизерницкий ЮЛ, Мельникова ИМ. (2013). Муколитическая и отхаркивающая фармакотерапия при заболеваниях легких у детей. Москва: Медпрактика-М, 120.

11. Намазова-Баранова ЛС, Котлярова МС, Ровенская ЮВ и др. (2014). Сравнение эффективности и безопасности фито- и антибиотикотерапии при лечении острого бронхита у детей: результаты многоцентрового двойного слепого рандомизированного клинического исследования. Педиатрическая фармакология.11;5: 22—29.

12. Острые респираторные заболевания у детей: лечение и профилактика. (2002). Москва.

13. Розинова НН, Соколова ЛВ, Геппе НА, Середа ЕВ. (2002). Фармакотерапия при бронхитах у детей. Руководство по фармакотерапии в педиатрии и детской хирургии. Под ред АН Царегородцева, ВА Таболина. Пульмонология. Москва: 145—154.

14. Самсыгина ГА. (2008). Острый бронхит у детей и его лечение. Consilium Medicum. Педиатрия. 2: 4—8.

15. Cелимзянова ЛР, Промыслова ЕА, Вишнёва ЕА. (2013). Фитотерапия кашля у детей. Педиатрическая фармакология. 10;4: 128—130. https://doi.org/10.15690/pf.v10i4.766

16. Сорока НД, Коршунова ЕВ, Рябых ОВ, Балацкая ГМ и др. (2010). Эффективность и безопасность ингаляционного метода лечения сухим экстрактом листьев плюща острых респираторных заболеваний у детей раннего возраста. Лечащий врач. 6: 14—17.

17. Туманов ВА, Поканевич ВВ, Гарник ТГ, Фролов ВМ, Пересадін МО. (2012). Фітотерапія: сучасні тенденції до використання у лікарській практиці та перспективи подальшого розвитку (огляд літератури та результати власних досліджень) Фітотерапія. 1: 4—11.

18. Черников ВВ. (2012). Применение препаратов растительного происхождения для лечения кашля у детей. Педиатрическая фармакология. 9;6: 105—109. https://doi.org/10.15690/pf.v9i6.527

19. Ernst E. (2007). Herbal medicines: balancing benefits and risks. Novartis Found Symp. 282: 154—67; discussion 167—72, 212—8. https://doi.org/10.1002/9780470319444.ch11; PMid:17913230

20. Fazio S, Pouso J, Dolinsky D, Fernandez A et al. (2009). Tolerance, safety and efficacy of Hedera helix extract in inflammatory bronchial diseases under clinical practice conditions: a prospective, open, multicentre postmarketing study in 9657 patients. Phytomedicine.16(1): 17—24. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2006.05.003; PMid:16860549

21. Felix Holzinger, Jean0Francois Chenot. (2011). Systematic Review of Clinical Trials assessing the effectiveness of Ivy Leaf (Hedera Helix) for acute upper respiratory tract infections. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2011. Article ID 382789. 9 p. https://doi.org/10.1155/2011/382789; PMid:20976077 PMCid:PMC2957147

22. Greunke C, Hage-Hulsmann A, Sorkalla T, Keksel N et al. (2015). A systematic study on the influence of the main ingredients of an ivy leaves dry extract on the b2-adrenergic responsiveness of human airway smooth muscle cells. Pulm Pharmacol Ther.31: 92—98. https://doi.org/10.1016/j.pupt.2014.09.002; PMid:25234924

23. Hocaoglu AB, Karaman O, Erge DO et al. (2012). Effect of Hedera helix on lung histopathology in chronic asthma. Iran J Allergy Asthma Immunol. 11: 316—323.

24. Janka Schulte-Michels, Anne Wolf, Stefan Aatz et al. (2016). α-Hederin inhibits G-protein-coupled receptor kinase2-mediated phosphorylation of β2-adrenergic receptors. Phytomedicine.23: 52—57. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2015.12.001; PMid:26902407

25. Janka Schulte-Michels, Christina Keksel, Hanns Haberlein, Sebastian Franken. (2018). Anti-inflammatory effects of ivy leaves dry extract: influence on transcriptional activity of NFκB. Inflammopharmacology. 27(2). https://doi.org/10.1007/s10787-018-0494-9; PMid:29748881 PMCid:PMC6482290

26. Marquardt P, Kaft K, Nieber K. (2015). Clinical trials with herbal medicinal products in children: a literature analysis. Wien Med Wochenschr.165 (11–12): 236—242. https://doi.org/10.1007/s10354-015-0373-6; PMid:26183729

27. Schmidt M, Thomsen M, Schmidt U. (2012). Suitability of ivy extract for the treatment of paediatric cough. Phytother Res.26(12): 1942—1947. https://doi.org/10.1002/ptr.4671; PMid:22532491

28. Sieben A, Prenner L, Sorkalla T, Wolf A et al. (2009). α-Hederin, but not hederacoside C and hederagenin from Hedera helix, affects the binding behaviour, dynamics and regulation of beta 2-adrenergic receptors. Biochemistry. 48: 3477—3482. https://doi.org/10.1021/bi802036b; PMid:19278262

29. Suleyman H, Mshvildadze V, Gepdiremen A, Elias R. (2003). Acute and chronic antiinflammatory profile of the ivy plant, Hedera helix, in rats. Phytomedicine 10: 370—374. https://doi.org/10.1078/0944-7113-00260; PMid:12834000

30. World Health Organization. (2010). WHO monographs on medicinal plants commonly used in the Newly Independent States (NIS). Geneva: WHO-Press, 464.