Paediatric Surgery (Ukraine).2023.2(79):23-27; doi 10.15574/PS.2023.79.23
Фармага Т. І., Лукавецький О. В., Чемерис О. М.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Фармага ТІ, Лукавецький ОВ, Чемерис ОМ. (2023). Переваги тангенціального висічення з одночасною аутодерматопластикою для лікування опікових ран. Хірургія дитячого віку (Україна). 2(79): 23-27. doi: 10.15574/PS.2023.79.23.
Стаття надійшла до редакції 06.03.2023 р., прийнята до друку 14.06.2023 р.

Опікова травма досі залишається однією з важливих проблем охорони здоров’я, серед яких одними з найпоширеніших і складних є термічні опіки кінцівок через необхідність максимально відновити функцію кінцівки та зменшити естетичний недолік. Раннє тангенціальне висічення з одночасною аутодерматопластикою є складною методикою, що є значним стресом для пацієнта, яка, проте, дає змогу досягти усіх поставлених цілей.
Мета – оцінити переваги тангенціального висічення з одночасною аутодерматопластикою для лікування опікових ран порівняно з класичною методикою лікування.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 24 пацієнти з опіками верхніх і/або нижніх кінцівок. Сформовано дві групи: дослідну (12 хворих) і контрольну групу (12 хворих), рівнозначні за статтю, віком хворих, етіологією опікової рани, площею ураження тощо. Пацієнтам дослідної групи застосовано тангенціальне висічення та одночасну аутодерматопластику, а пацієнтам контрольної групи проведено відтерміновану почергову некректомію, ксенопластику (за потреби) і відтерміновану аутодерматопластику.
Результати. Пацієнти дослідної групи в середньому перебували в стаціонарі 10,5±4,5 доби, що практично удвічі менше, ніж у контрольній групі (20,2±3,5 доби). Кількість оперативних втручань у дослідній групі становила 1,3±0,5, а в контрольній – 2,7±0,8, а число загальних знеболювань у дослідній групі було меншим (1,3±0,5), ніж у контрольній (4,6±1,1; p<0,05). У дослідній групі кількість перев’язок окремо для кожного ураження становила 4,3±1,6, а в контрольній – практично утричі більше (12,7±3,0; p<0,05). Тривалість загоєння опікових ран у дослідній групі становила 13,3±4,3 доби, що менше, ніж у контрольній групі (24,2±3,9 доби; p<0,05). Частота інфекційних ускладнень у дослідній групі становила 21,1% (4 випадки), а в контрольній – вірогідно більше (58,8%). Але частота інших ускладнень, таких як лізис шкірних трансплантатів, була дещо нижчою в дослідній групі (15,8%, або 3 випадки) порівняно з контрольною (29,4%, або 5 випадків). Потреба у вторинній реконструкції в дослідній групі була у 2 (18,2%) випадках, а в контрольній – у 7 (70,0%) випадках.
Висновки. Лікування опікових ран верхніх і/або нижніх кінцівок методом тангенціального висічення з одночасною аутодерматопластикою дає змогу скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі, зменшити кількість оперативних втручань, загальних знеболювань, перев’язок, а також забезпечити швидше загоєння рани, зменшити частоту ускладнень і потребу у вторинній реконструкції.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: опікова травма, тангенціальне висічення, одночасна аутодерматопластика, лікування.

ЛІТЕРАТУРА

1. Badr MLA, Keshk TF, Alkhateeb YM, El Refaai EAM. (2019). Early excision and grafting versus delayed grafting in deep burns of the hand. Int Surg J. 6 (10): 3530-3535. https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20194404

2. Фармага ТІ, Лукавецький ОВ, Чемерис ОМ. (2022). Цифрова комп’ютерна планіметрія ранових дефектів різного генезу. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. 3: 42-45.

3. Greenhalgh DG. (2019). Management of Burns. New Engl J Med. 380: 2349-2359. https://doi.org/10.1056/NEJMra1807442; PMid:31189038

4. Klein MB, Hunter S, Heimbach DM, Engrav LH, Honari S, Gallery E, Kiriluk DM, Gibran NS. (2005). The Versajet water dissector: a new tool for tangential excision. J Burn Care Rehabil. 26 (6): 483-487. https://doi.org/10.1097/01.bcr.0000185398.13095.c5; PMid:16278562

5. Lanham JS, Nelson NK, Hendren B, Jordan TS. (2020). Outpatient Burn Care: Prevention and Treatment. Am Fam Physician. 101 (8): 463-470.

6. Shao F, Ren WJ, Meng WZ, Wang GZ, Wang TY. (2018). Burn Wound Bacteriological Profiles, Patient Outcomes, and Tangential Excision Timing: A Prospective, Observational Study. Ostomy Wound Manage. 64 (9): 28-36. https://doi.org/10.25270/owm.2018.9.2836

7. Sharma DJ, Langer V. (2019). Management of hand burns using tangential excision and grafting versus delayed excision and grafting. Int Surg J. 6 (6): 2097-2103. https://doi.org/10.18203/2349-2902.isj20192374

8. World Health Organization. (2022). Fact Sheet. Accessed on 26 February 2022. URL: https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/burns.