HEALTH OF WOMAN. 2017.9(125):84–86; doi 10.15574/HW.2017.125.84

Кравченко О. В.
ВДНЗУ «Буковинський державний медичний університет», м. Чернівці

Мета дослідження: розроблення раціональних ефективних методів негормонального лікування передменструального синдрому (ПМС).
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 35 жінок у віці 23–38 років. Діагноз ПМС встановлювали на підставі загальноклінічних, клініко-лабораторних, інструментальних методів дослідження, а також консультування психолога і психіатра.
Оцінювання ефективності лікування проводили за даними ПМС-щоденників шляхом порівняння інтенсивності 18 симптомів, виражених у балах, у динаміці лікування.
З метою корекції симптомів ПМС була запропонована медикаментозна терапія, яка окрім антипростагландинів за традиційною схемою включала венотонік Нормовен, препарати магнію (Магнікум) та рослинні чаї. Лікування проводили у ІІ фазі протягом трьох менструальних циклів.
Результати. Установлено, що середній сумарний показник ПМС-щоденників перед початком лікування становив 23,4±6,7 бала, після лікування – 10,1±7,2 бала.
Позитивний ефект від лікування через 1 міс відзначали 28,6% респондерів, після закінчення лікування частка респондерів становила 68,6%, середній сумарний показник ПМС-щоденників яких знизився на 40% і більше порівняно з вихідними даними.
За даними СПМН-опитувальників: після 3 міс лікування значне покращання стану відбулося у 20 (57,1%) пацієнток, покращання не відзначали 15 (42,9%) жінок.
Заключення. Проведені дослідження засвідчили, що під час лікування передменструального синдрому, враховуючи різноманітність симптомів, раціональним є індивідуальний підхід до призначення медикаментозної терапії. Однак використання таких медикаментозних засобів, як лактат магнію (Магнікум), венотонік Нормовен, дозволяє збільшити ефективність терапії передменструального синдрому у переважної більшості (68,6%) пацієнтів.
Ключові слова: передменструальний синдром, негормональне лікування.

Література:
1. Блинов Д.В. Общность ряда нейробиологических процессов при расстройствах деятельности ЦНС / Д.В. Блинов // Эпилепсия и пароксизмальные состояния. – 2011. – № 2. – С. 28–33.

2. Дижевская Е.В. Инновационные подходы к решению практических задач в гинекологии / Е.В. Дижевская, Д.В. Блинов // Акушерство, гинекология и репродукция. – 2011. – № 3. – С. 35–44.

3. Лебедев В.В. Клиническая оценка дефицита магния у женщин с предменструальным синдромом / В.В. Лебедев, В.М. Пашков, П.В. Буданов // Вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии. – 2008. – № 7 (1). – С. 20–25.

4. Прилепская В.Н. Предменструальный синдром / В.Н. Прилепская, Е.А. Межевитинова // Гинекология. – 2005. – № 7 (4). – С. 214–219.

5. Серов В.Н. Предменструальный синдром: тактика ведения пациенток в амбулаторно-поликлинической практике / В.Н. Серов, В.Л. Тютюнник, М.А. Твердикова // Русский медицинский журнал. – 2010. – № 19. – С. 1157–1162.

6. Серов В.Н. Применение препаратов магния в акушерской практике / В.Н. Серов, В.Л. Тютюнник, М.А. Твердикова // Русский медицинский журнал. – 2011. – № 5. – С. 352–355.

7. Томилова И.К. Коррекция дефицита магния и пиридоксина: клинико-фармакологические перспективы / И.К. Томилова, И.Ю. Торшин, О.А. Громова // Доктор.Ру. – 2010. – № 7 (58). – С. 37–43.

8. Торшин И.Ю. Механизмы антистрессового и антидепрессантного действия магния и пиридоксина / И.Ю. Торшин, О.А. Громова, Е.И. Гусев // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. – 2009. – № 11. – С. 100–104.

9. Тумилович Л.Г. Справочник гинеколога-эндокринолога / Л.Г. Тумилович, М.А. Геворкян. – М.: Практическая медицина, 2009. – 202 с.

10. Oxidant/antioxidant status in premenstrual syndrome / [Duvan C.I., Cumaoglu A., Turhan N.O., Karasu C., Kafali H.]. // Arch. Gynecol. Obstet. – 2011. – № 283 (2). – Р. 299–304. https://doi.org/10.1007/s00404-009-1347-y; PMid:20084389

11. Whelan A.M. Herbs, vitamins and minerals in treatment of premenstrual syndrome: a systematic review / A.M. Whelan, T.M. Jergens, H. Naylor // Can. J. Clin. Pharmacol. – 2009. – № 16 (1). – С. 407–429.