Ukrainian Journal Health of Woman. 2023. 1(164): 39-44; doi 10.15574/HW.2023.164.39
Леміш Н. Ю.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Україна

Для цитування: Леміш НЮ. (2023). Перебіг вагітності та пологів у жінок із прееклампсією. Український журнал Здоров’я жінки. 1(164): 39-44; doi 10.15574/HW.2023.164.39.
Стаття надійшла до редакції 07.12.2022 р.; прийнята до друку 27.02.2023 р.

Мета – визначити особливості перебігу вагітності та пологів у жінок, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів (ВАС), що клінічно проявлялися прееклампсією.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз перебігу вагітності та пологів у 103 вагітних із прееклампсією (основна група – ОГ). До контрольної групи (КГ) залучено 56 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. У вагітних ОГ переважала помірна преекламсія – 71 (69,6%) випадок проти 2 (3,5%) випадків у КГ (p<0,05). Тяжка прееклампсія спостерігалася майже в кожної третьої вагітної ОГ – 31 (30,4%) випадок. Одним з основних ускладнень III триместру гестації, також як і в I і II триместрах, була гестаційна анемія – 38 (37,2%) випадків в ОГ проти 14 (25,0%) випадків у КГ (р<0,05). Плацентарна недостатність достовірно більше спостерігалася у вагітних ОГ – 33 (32,1%) випадки проти 2 (3,5%) випадків у КГ (р<0,05); яка призвела до розвитку синдрому затримки росту плода в 10 (9,7%) випадках в ОГ. Загроза передчасних пологів відмічалася у 16 (15,6%) вагітних ОГ проти 4 (7,1%) вагітних КГ (р<0,05), передчасні пологи відбулися у 12 (11,7%) випадках, а частота кесаревого розтину спостерігалася у 32 (31,1%) випадках проти 5 (8,9%) випадків, відповідно (р<0,05).
Висновки. Особливості перебігу вагітності та пологів у жінок із ВАС, який клінічно проявляється розвитком прееклампсії, характеризуються достовірно високою частотою загрози переривання вагітності, гестаційною анемією, бактеріальним вагінозом, плацентарною недостатністю, синдромом затримки росту плода, передчасним розривом плодових оболонок, передчасних пологів, передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти, дистресом плода і, як наслідок цих ускладнень, збільшенням частоти кесаревого розтину до 31,1%.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: жінки, вагітність, великі акушерські синдроми, прееклампсія, ускладнення вагітності, ускладнення пологів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Abalos E, Cuesta C, Carroli G, Qureshi Z, Widmer M, Vogel J, Souza J. (2014). Pre-eclampsia, eclampsia and adverse maternal and perinatal outcomes: a secondary analysis of the World Health Organization multicountry survey on maternal and newborn health. BJOG : an international journal of obstetrics and gynecology. 121: 14-24. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12629; PMid:24641531

2. Boutin A, Demers S, Gasse C, Giguère Y, Tétu A, Laforest G, Bujold E. (2019). First-trimester placental growth factor for the prediction of preeclampsia in nulliparous women: the great obstetrical syndromes cohort study. Fetal Diagnosis and Therapy. 45(2): 69-75. https://doi.org/10.1159/000487301; PMid:30304731

3. Boutin A, Gasse C, Demers S, Giguère Y, Tétu A, Bujold E. (2018). Maternal characteristics for the prediction of preeclampsia in nulliparous women: the great obstetrical syndromes (GOS) study. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 40(5): 572-578. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2017.07.025; PMid:29079078

4. Boutin A, Gasse C, Guerby P, Giguère Y, Tétu A, Bujold E. (2021). First-trimester preterm preeclampsia screening in nulliparous women: the great obstetrical syndrome (GOS) study. Journal of Obstetrics and Gynaecology Canada. 43(1): 43-49. https://doi.org/10.1016/j.jogc.2020.06.011; PMid:32917539

5. Boutin A, Guerby P, Gasse C, Tapp S, Bujold E. (2021). Pregnancy outcomes in nulliparous women with positive first-trimester preterm preeclampsia screening test: the Great Obstetrical Syndromes cohort study. American journal of obstetrics and gynecology. 224(2): 204-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.08.008; PMid:32777265

6. Brosens I, Pijnenborg R, Vercruysse L, Romero R. (2011). The «Great Obstetrical Syndromes» are associated with disorders of deep placentation. Am J Obstet Gynec. 204(3): 193-201. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2010.08.009; PMid:21094932 PMCid:PMC3369813

7. Burgess A, McDowell W, Ebersold S. (2019). Association between lactation and postpartum blood pressure in women with preeclampsia. MCN: The American Journal of Maternal/Child Nursing. 44; 2: 86-93. https://doi.org/10.1097/NMC.0000000000000502 ;PMid:30688668

8. Cordero L et al. (2021). Breastfeeding initiation among women with preeclampsia with and without severe features. Journal of Neonatal-Perinatal Medicine. 14; 3: 419-426. https://doi.org/10.3233/NPM-200508; PMid:33337389

9. Demers S, Boutin A, Gasse C, Drouin O, Girard M, Bujold E. (2019). First-trimester uterine artery Doppler for the prediction of preeclampsia in nulliparous women: the great obstetrical syndrome study. American journal of perinatology, 36(09), 930-935. https://doi.org/10.1055/s-0038-1675209; PMid:30414599

10. Di Renzo GC. (2009). The great obstetrical syndromes. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 22; 8: 633-635. https://doi.org/10.1080/14767050902866804; PMid:19736613

11. Di Renzo GC, Cabero RL, Facchinetti F, Helmer H, Hubinont C, Jacobsson B et al. (2017). Preterm labor and birth management: recommendations from the European Association of Perinatal Medicine. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 30(17): 2011-2030.
https://doi.org/10.1080/14767058.2017.1323860; PMid:28482713

12.Di Renzo GC, Tosto V, Giardina I. (2018). The biological basis and prevention of preterm birth. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 52: 13-22. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2018.01.022; PMid:29703554

13. Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P et al. (2019). The profiles of soluble adhesion molecules in the "great obstetrical syndromes". The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 32(13): 2113-2136. https://doi.org/10.1080/14767058.2018.1427058; PMid:29320948 PMCid:PMC6070437

14. Erez O, Romero R, Jung E, Chaemsaithong P, Bosco M, Suksai M, Gotsch F. (2022). Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. American journal of obstetrics and gynecology. 226(2): S786-S803. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.12.001; PMid:35177220 PMCid:PMC8941666

15. Фролова НО, Тезіков ЮВ, Ліпатов ІС. (2021). Обґрунтування вибору ангіопротектора діосміну як профілактичного агента прееклампсії. Репродуктивне здоров’я жінки. 1(46): 40-43. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2021.229710

16. Ivo B, Puttemans P, Benagiano G. (2019). Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. American journal of obstetrics and gynecology. 221; 5: 437-456. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2019.05.044; PMid:31163132

17. Jung E, Romero R, Yeo L, Gomez-Lopez N, Chaemsaithong P, Jaovisidha A et al. (2022). The etiology of preeclampsia. American journal of obstetrics and gynecology. 226(2): S844-S866. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.1356; PMid:35177222 PMCid:PMC8988238

18. Miller D et al. (2022). Cellular immune responses in the pathophysiology of preeclampsia. Journal of Leukocyte Biology. 111; 1: 237-260. https://doi.org/10.1002/JLB.5RU1120-787RR; PMid:33847419 PMCid:PMC8511357

19. Минцер АП. (2018). Статистические методы исследования в клинической медицине. Практическая медицина. 3: 41-45.

20. Poon LC et al. (2019). The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on preeclampsia (PE): a pragmatic guide for first trimester screening and prevention. International journal of gynaecology and obstetrics: the official organ of the International Federation of Gynaecology and Obstetrics. 145; Suppl 1: 1.

21. Poon LC, Magee LA, Verlohren S, Nicolaides KH, Shennan A, Dadelszen PV et al. (2021). A literature review and best practice advice for second and third trimester risk stratification, monitoring, and management of pre-eclampsia. Int. J. Gynecol. Obstet. 154(S1): 3-31. https://doi.org/10.1002/ijgo.13763; PMid:34327714 PMCid:PMC9290930

22. Romero R et al. (2022). Toward a new taxonomy of obstetrical disease: improved performance of maternal blood biomarkers for the great obstetrical syndromes when classified according to placental pathology. American Journal of Obstetrics and Gynecology. 227; 4: 615-e1. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2022.04.015; PMid:36180175

23. Romero R, Kusanovic JP, Kim ChJ. (2010). Placental bed disorders in the genesis of the great obstetrical syndromes. Cambridge University Press: 271-289. https://doi.org/10.1017/CBO9780511750847.025; PMid:20036322

24. Scott H, Danel I. (2016). Accountability for improving maternal and newborn health. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology. 36: 45-56. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2016.05.009; PMid:27473405

25. Simcha Y, Cohen SM, Goldman-Wohl D. (2022). An integrated model of preeclampsia: a multifaceted syndrome of the maternal cardiovascular-placental-fetal array. American journal of obstetrics and gynecology. 226; 2: S963-S972. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.023; PMid:33712272

26. Staff AC et al. (2022). Failure of physiological transformation and spiral artery atherosis: their roles in preeclampsia. American journal of obstetrics and gynecology. 226; 2: S895-S906. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.09.026; PMid:32971013

27. Stevens DU, de Nobrega Teixeira JA, Spaanderman MEA, Bulten J, van Vugt JMG, Al-Nasiry S. (2020). Understanding decidual vasculopathy and the link to preeclampsia: a review. Placenta. 97: 95-100. https://doi.org/10.1016/j.placenta.2020.06.020; PMid:32792071