PERINATOLOGIYA I PEDIATRIYA.2014.4(60):34–38;doi10.15574/PP.2014.60.34

Перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ 

Туманова Л. Є., Молчанова О. О.,Коломієць О. В. 
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України», м. Київ, Україна

Мета — вивчити перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ. 
Пацієнти та методи. Для з'ясування частоти та особливостей акушерської та перинатальної патології проведено комплексне клініко-лабораторне дослідження 80 вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ. І групу склали 40 вагітних із чоловічим фактором безпліддя, ІІ групу — 40 вагітних із чоловічим і жіночим (трубно$перитонеальним) факторами безпліддя. Контрольну групу — 31 вагітна без соматичної та гінекологічної патології.

Результати. Вивчення перебігу вагітності та пологів у вагітних після ЕКЗ методом ІКСІ залежно від причини безпліддя показало, що вагітність і пологи в жінок при поєднанні чоловічого та жіночого (трубно-перитонеального) чинників безпліддя перебігали з вірогідно високою частотою таких ускладнень: загроза переривання вагітності в І триместрі (62,5%), загроза передчасних пологів (25,0%), гестаційна анемія (22,2%), прееклампсія (19,4%), передчасні пологи (5,6%), плацентарна недостатність (27,8%), синдром затримки розвитку плода (18,6%), що обумовило високу частоту абдомінального розродження (72,2%) у цих вагітних. Також захворюваність новонароджених у ранньому неонатальному періоді в цих жінок була вірогідно вищою і становила 48,8%. Перебіг вагітності і пологів у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ внаслідок чоловічого чинника безпліддя був значно кращим.

Висновки. Аналіз клінічної характеристики перебігу вагітності, пологів і стану новонароджених у жінок після ЕКЗ (ІКСІ) за наявністю чоловічого та жіночого факторів безпліддя показав, що ці жінки належать до групи високого ризику з розвитку акушерських і перинатальних ускладнень (загроза переривання, передчасні пологи, прееклампсія, синдром затримки розвитку плода).

Ключові слова: ранній гестоз, безпліддя, невиношування вагітності, ЕКЗ (ІКСІ), ретрохоріальна гематома, дистрес плода, прееклампсія, матково-плацентарно-плодовий кровообіг.

Література:

1. Амирова AA, Назаренко ТА. 2010. Факторы, влияющие на исходы ЭКО (обзор литературы). Проблемы репродукции. 1: 68—73. 
2. Боярский КЮ. 2008. Причины прерывания беременности после ЭКО и ИКСИ в первом триместре: анализ клинических и цитогенетических данных. Журнал акушерства и женских болезней. 17,4: 73—75. 
3. Буранова ФБ. 2011. Актуальные аспекты этиологии, патогенеза, диагностики и лечения плацентарной недостаточности у беременных после ЭКО. Акушерство и гинекология. 6: 9—16. 
4. Веропотвелян ПН, Веропотвелян НП. 2011. Тромбофилии и беременность. Здоровье Украины. 9/10(50): 30—34. 
5. Гейдарова КА. 2010. Характерные морфофункциональные признаки плаценты при фетоплацентарной недостаточности. Проблемы репродукции. 6: 28—32. 
6. Макаров ОВ, Николаев HH, Волкова ЕВ и др. 2008. Дифференцированный подход к ведению беременных с артериальной гипертензией. Акушерство и гинекология. 1: 9—15. 
7. Медведь ВИ. 2007. Введение в клинику экстрагенитальной патологии беременных. Киев, Гидромакс: 168. 
8. Мозгова ОМ. 2005. Комплексна діагностика ризику та попередження загрози переривання вагітності у жінок після екстракорпорального запліднення. Український медичний часопис. 2(46): 102—109. 
9. Оганесян HA, Бут-Гусаим ЛС, Юркевич CB. 2011. Референтные значения D-димера у беременных и родильниц. Тромбоз, гемостаз и реология. 3: 55—65. 
10. Орджоникидзе НВ, Емельянова АИ, Петрова СБ. 2009. Профилактика и лечение осложнений у беременных и родильниц с заболеваниями мочевыводящих путей. Акушерство и гинекология. 6: 41—45. 
11. Сидельникова ВМ. 2008. Применение дидрогестерона для лечения угрозы прерывания беременности. Гинекология. 10,6: 15—23. 
12. Николаева AB, Федорова ТА, Ляшко ЕС и др. 2009. Современные технологии в комплексном лечении внутрипеченочного холестаза беременных. Акушерство и гинекология. 6: 21—24. 
13. Соколова МЮ. 2011. Экстрагенитальная патология у беременных: руководство для врачей. Москва, ООО «Медицинское информационное агентство»: 336. 
14. Bellver J, Soares SR. 2008. The role of thrombophilia and thyroid autoimmunity in unexplained infertility, implantation failure and recurrent spontaneous abortion. Human Reproduction. 23: 278—284. http://dx.doi.org/10.1093/humrep/dem383; http://dx.doi.org/10.1093/humrep/den303 PMid:18070829 
15. Magee LA, Helewa ME, Moutquin JM et al. 2008. Diagnosis, Evaluation and Management of the Hypertensive Disorders in Pregnancy. LOGC. 30 (3, Suppl 1): 9—15. 
16. Dressing GE. 2012. Membrane progesterone receptor expression in mammalian tissues; a review of regulation and physiological implications. Steroids. 76: 1—17. 
17. Ducloy-Bouthors AS. 2010, May. Hemostase et preeclampsie / A.S. DucloyBouthors // Annales Francaises D'anesthesie Et De Reanimation. 29(5): 121—134. http://dx.doi.org/10.1016/j.annfar.2010.03.012; PMid:20478689 
18. Giannakopoulos B, Passam F, Ioannou Y, Krilis SA. 2008. How we diagnose the antiphospholipid syndrome. Blood. 113: 985—994. http://dx.doi.org/10.1182/blood-2007-12-129627; PMid:18755986 
19. Bahl VА, Hu HM, Henke PK et al. 2010. Validation Study of a Retrospective Venous Thromboembolism Risk Scoring Method. Ann Surg. 251(2): 344—350. 
20. Walch KT. 2008. Progesterone for recurrent miscarriage: truth and deceptions. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 22,2: 375—389. http://dx.doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2007.08.009; PMid:17964858