- Перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок – носіїв генітального герпесу та цитомегаловірусної інфекції
Перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок – носіїв генітального герпесу та цитомегаловірусної інфекції
HEALTH OF WOMAN. 2016.5(111):153–155
Перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду у жінок – носіїв генітального герпесу та цитомегаловірусної інфекції
Садигов Ю. М.
ДВНЗ «Ужгородський національний університет»
Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності, пологів та пуерперального періоду у жінок–носіїв генітального герпесу (HSV) та цитомегаловірусної (CMV) інфекції.
Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторне і функціональне обстеження 135 жінок, які були розподілені на такі групи: контрольна група (КГ) – 35 жінок, що не є носіями HSV і CMV та не мають ознак цих захворювань, без значної соматичної і гінекологічної патології та які завагітніли самостійно; І група – 50 жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі, які є носіями HSV та CMV, у яких була впроваджена розроблена нами модель лікувально-профілактичних заходів; ІІ група – 50 жінок із завмерлою вагітністю в анамнезі, які є носіями HSV і CMV та у яких тактику ведення до і протягом вагітності проводили за загальноприйнятою методикою.
Результати. Оцінюючи клінічний перебіг вагітності, вирішено було поділити її на дві частини та оцінювати клінічний перебіг першої половини вагітності (до 22 тиж) та клінічний перебіг другої половини вагітності (22–40 тиж). При оцінюванні клінічного перебігу результати проведених досліджень свідчать, що вже у першій половині вагітності розбіжності між КГ і ІІ групою мали виражений характер. Так, у жінок II групи достовірно переважали загроза переривання вагітності (64,0% проти 11,4% випадків у КГ; p<0,05), вагініти (32,0% проти 8,6% випадків у КГ; p<0,05) та загострення соматичної патології (20,0% проти 8,6% випадків у КГ; p<0,05). Також у жінок – носіїв CMV та HSV ІІ групи в першій половині вагітності мали місце 18,0% випадків рецидивів цих інфекцій. У другій половині вагітності відмінності між даними групами мали також виражений характер.
Заключення. Проведений клініко-статистичний аналіз дозволив зробити висновок, що вагітність, пологи та пуерперальний період у жінок–носіїв генітального герпесу та цитомегаловірусної інфекції перебігає із достовірно високою частотою акушерських та післяпологових ускладнень.
Ключові слова: вірус герпесу, цитомегаловірус, вагітність, пологи, ускладнення.
Література:
1. Андрейчин МА, Усачова ОВ, Круть ЮЯ. 2009. Деякі клініко-гормональні паралелі ураження фетоплацентарного комплексу вагітних, інфікованих цитомегаловірусами та вірусами герпесу І, ІІ типів. Інфекційні хвороби 2:22–27.
2. Бойко ВО. 2011. Герпесвірусні інфекції у вагітних: проблеми клінічної, лабораторної діагностики та лікування. Клиническая иммунология, аллергология инфектология 4:42–47.
3. Максимова СМ, Самойленко ИГ, Максимова НВ, Ровинская ТС, Хомченко МА. 2011. Влияние TORCH-инфекций (ВПГ-1, -2, ЦМВ) на формирование врожденных пороков развития у детей. Здоровье ребенка 5(32):132–134.
4. Маркін ЛБ, Шатилович КЛ, Шахова ОВ. 2015. Профілактика неонатального герпесу у вагітних з первинною та рецидивною формами генітальної герпетичної інфекції. Здоров’я жінки 4:164–168.