Ukrainian Journa Health of Woman. 2025. 3(178): 46-52. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).4652
Чернов А. В.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Чернов АВ. (2025). Перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок різного репродуктивного віку, які народжують уперше. Український журнал Здоров'я жінки. 3(178): 46-52. doi: 10.15574/HW.2025.3(178).4652.
Стаття надійшла до редакції 02.04.2025 р.; прийнята до друку 21.05.2025 р.

Мета – провести ретроспективний аналіз перебігу вагітності, пологів і післяпологового періоду в жінок різного віку, які народжують уперше, для з’ясування впливу репродуктивного віку на частоту акушерських ускладнень.
Матеріали і методи. Проаналізовано клінічний перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду за 154 історіями пологів жінок, які народжують уперше. Вагітних поділено залежно від віку на групи: І група – 78 жінок віком 20-29 років, ІІ група – 76 жінок віком 30-40 років. Досліджено акушерські ускладнення під час вагітності, пологів і в післяпологовому періоді.
Результати. Достовірним ускладненням під час вагітності в ІІ групі жінок була загроза переривання вагітності (23,7%); гестаційна анемія (27,6%); загроза передчасних пологів (15,7%). Прееклампсія в 1,9 раза частіше порівняно з І групою діагностувалася в ІІ групі, частота тяжкої прееклампсії в ІІ групі становила 3,9%. Перебіг вагітності ускладнився плацентарною недостатністю у 15,7% випадках у ІІ групі, передчасний розрив плодових оболонок відзначався достовірно частіше (у 22,4%). У пологах і ранньому післяпологовому періоді в жінок ІІ групи достовірно частіше порівняно з І групою доводилося застосовувати такі операції: кесарів розтин – у 27,6%; епізіо- і перинеотомію – у 19,7%, амніотомію – в 11,8%, ручне відділення плаценти та виділення посліду – у 9,2%.
Висновки. Жінки, які народжують уперше, віком від 30 років мають входити до групи високого ризику щодо виникнення прееклампсії, особливо ранніх форм і плацентарної недостатності, такі вагітні потребують індивідуального підходу до вибору методу розродження з урахуванням усіх чинників ризику.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження схвалено місцевим етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вагітність, жінки, які народжують уперше, вік вагітної, перебіг вагітності, перебіг пологів, післяпологовий період, ускладнення вагітності й пологів, кесарів розтин, післяопераційний період.

ЛІТЕРАТУРА

1. Brownfoot F, Rolnik D. (2024). Prevention of preeclampsia. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 93: 102481. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102481; PMid:38373378

2. Chang K, Seow K, Chen K. (2023). Preeclampsia: Recent Advances in Predicting, Preventing, and Managing the Maternal and Fetal Life-Threatening Condition. Int J Environ Res Public Health. 20(4): 2994. https://doi.org/10.3390/ijerph20042994; PMid:36833689 PMCid:PMC9962022

3. Dennehy N, Lees C. (2022). Preeclampsia: Maternal cardiovascular function and optimising outcomes. Early Hum Dev. 174: 105669. https://doi.org/10.1016/j.earlhumdev.2022.105669; PMid:36183566

4. Dines V, Šuvakov S, Kattah A et al. (2023). Preeclampsia and the Kidney: Pathophysiology and Clinical Implications. Compr Physiol. 13(1): 4231-4267. https://doi.org/10.1002/j.2040-4603.2023.tb00249.x; PMid:36715282

5. D'Souza R, Roberts J, Kingdom J. (2023). Cesarean section rates in advanced maternal age. Curr Opin Obstet Gynecol. 35(2): 162-168.

6. Erez O, Romero R, Jung E et al. (2022). Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S786-S803. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.12.001; PMid:35177220 PMCid:PMC8941666

7. Gracia V, Vargas C, Sánchez J, Collantes-Cubas J. (2023). Preeclampsia: Narrative review for clinical use. Heliyon. 9(3):e14187. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14187; PMid:36923871 PMCid:PMC10009735

8. Gumusoğlu S, Chilukuri A, Santillan D, Santillan M, Stevens H. (2020). Neurodevelopmental Outcomes of Prenatal Preeclampsia Exposure. Trends Neurosci. 43: 253-268. https://doi.org/10.1016/j.tins.2020.02.003; PMid:32209456 PMCid:PMC7170230

9. Han C, Chen Y, Dong J. (2021). Prothrombotic state associated with preeclampsia. Curr Opin Hematol. 28: 323-330. https://doi.org/10.1097/MOH.0000000000000678; PMid:34267080 PMCid:PMC8373789

10. Ives C, Sinkey R, Rajapreyar I, Tita A, Oparil S. (2020). Preeclampsia-Pathophysiology and Clinical Presentations: JACC State-of-the-Art Review. J Am Coll Cardiol. 76(14): 1690-1702. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2020.08.014; PMid:33004135

11. Jung E, Romero R, Yeo L et al. (2022). The etiology of preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S844-S866. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2021.11.1356; PMid:35177222 PMCid:PMC8988238

12. Khalil A, D'Souza R, Kulkarni A et al. (2020). Association between advanced maternal age and cesarean delivery. Am J Obstet Gynecol. 222(3): 284-285.

13. Masini G, Foo L, Tay J et al. (2021). Preeclampsia has two phenotypes which require different treatment strategies. Am J Obstet Gynecol. 226(2S): S1006-S1018. https://doi.org/10.1016/j.ajog.2020.10.052; PMid:34774281

14. Miller D, Motomura K, Galaz J et al. (2021). Cellular immune responses in the pathophysiology of preeclampsia. J Leukoc Biol. 111: 237-260. https://doi.org/10.1002/JLB.5RU1120-787RR; PMid:33847419 PMCid:PMC8511357

15. Mintser AP. (2018). Statisticheskie metodyi issledovaniya v klinicheskoy meditsine. Prakticheskaya meditsina. 3: 41-45.

16. Morais M, Morais-Almeida M, Silva M et al. (2021). The relationship between maternal age and adverse neonatal outcomes: a systematic review. J Perinat Med. 49(1): 15-23.

17. Nirupama R, Divyashree S, Janhavi P et al. (2020). Preeclampsia: Pathophysiology and Management. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 50(2): 101975. https://doi.org/10.1016/j.jogoh.2020.101975; PMid:33171282

18. Opichka M, Rappelt M, Gutterman D, Grobe J, Mcintosh JJ. (2021). Vascular Dysfunction in Preeclampsia. Cells. 10(11): 3055. https://doi.org/10.3390/cells10113055; PMid:34831277 PMCid:PMC8616535

19. Overton E, Tobes D, Lee A. (2022). Preeclampsia diagnosis and management. Best Pract Res Clin Anaesthesiol. 36(1): 107-121. https://doi.org/10.1016/j.bpa.2022.02.003; PMid:35659948

20. Poon LC, Son M, Zand M et al. (2022). Maternal age and adverse pregnancy outcomes: A systematic review and meta-analysis. JAMA Network Open. 5(6): e2216515.

21. Roberts J. (2024). Preeclampsia epidemiology(ies) and pathophysiology(ies). Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 94: 102480. https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2024.102480; PMid:38490067

22. Roberts J, Rich-Edwards J, McElrath T, Garmire L, Myatt L. (2021). Subtypes of Preeclampsia: Recognition and Determining Clinical Usefulness. Hypertension. 77: 1430-1441. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.120.14781; PMid:33775113 PMCid:PMC8103569

23. Tamas P, Farkas B, Betlehem J. (2025). Practical Considerations Concerning Preeclampsia Subgroups. J Clin Med. 14(7): 2498. https://doi.org/10.3390/jcm14072498; PMid:40217948 PMCid:PMC11989745

24. Wang Y, Li B, Zhao Y. (2022). Inflammation in Preeclampsia: Genetic Biomarkers, Mechanisms, and Therapeutic Strategies. Front Immunol. 13: 883404. https://doi.org/10.3389/fimmu.2022.883404; PMid:35880174 PMCid:PMC9307876