HEALTH OF WOMAN. 2020.7(153): 14-18; doi 10.15574/HW.2020.153.14
Камінський В. В., Жданович О. І., Коломійченко Т. В., Деркач А. Д.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Кінцевою точкою негативного впливу несприятливих процесів в організмі матері при захворюванні на грип є формування фетоплацентарної недостатності, основа якої – порушення матково-плацентарного кровотоку.
Мета дослідження: вивчення особливостей перебігу вагітності, стану плода і новонародженого після грипу, перенесеного у І триместрі вагітності.
Матеріали та методи. Обстежено 120 жінок, що перехворіли на грип у І триместрі вагітності, з яких у 68 (56,7%) спостерігались ознаки фетоплацентарної дисфункції. Усіх вагітних розподілено на 2 групи: основну групу – 68 пацієнток з фетоплацентарною дисфункцією, групу порівняння – 52 вагітні без ознак фетоплацентарної недостатності.
Результати. В основній групі у 3 рази частіше, ніж у жінок без проявів фетоплацентарної недостатності (42,6% проти 15,4%; p<0,05), відзначено тяжкий перебіг грипу, що супроводжувався більш високою частотою клінічних проявів, зокрема, майже у всіх пацієнток (95,6% проти 67,3%; p<0,05) температура тіла підвищувалась до 38 ^оС і більше та у 61,7% жінок трималась протягом 4–6 діб (проти 11,5%; p<0,05). Серед ускладнень грипу найчастіше відзначали бронхіт (25,0% проти 9,3%; p<0,05), пневмонію (17,6% проти 5,7%; p<0,05), гайморити та фронтити (17,6% проти 7,7%; p<0,05). Загрозу переривання вагітності виявлено у 57,4% випадків, загрозу передчасних пологів – у 39,7% жінок. Найчастіше плацентарна дисфункція асоціювалась з дистресом плода (76,5% проти 13,5%; p<0,05) та затримкою його росту (54,4% проти 3,8%; p<0,05). У 32,4% проти 13,5% жінок діагностовано прееклампсію (p<0,05). Відзначено суттєво вищу частоту як багатоводдя (17,6%), так і маловоддя (10,3%).
Шляхом кесарева розтину в основній групі розроджено 35,3% жінок проти 15,4% – у групі порівняння (p<0,05). Передчасними були пологи у 17,6% жінок проти 7,7% (p<0,05). Відзначали передчасний вилив навколоплідних вод (17,6%) та патологічну крововтрату під час пологів (16,2%), дистрес плода під час пологів (48,5% проти 9,6%; p<0,05). Плацентарна дисфункція у матері, дистрес плода, недоношеність (17,6%) та гіпотрофія (22,1%) зумовили високу частоту асфіксій при народженні (46,5% проти 19,2%; p<0,05). У половини (51,5%) дітей діагностували дизадаптаційні синдроми, найчастішими серед яких були неврологічні порушення (32,4% проти 11,5%; p<0,05) та дихальні розлади (27,9% проти 7,7%; p<0,05).
Заключення. Перенесений у ранніх термінах вагітності грип з тяжким перебігом та високою частотою ускладнень асоціюється з високою частотою фетоплацентарної дисфункції та інших акушерських і перинатальних ускладнень. Це потребує більш детального дослідження для визначення факторів ризику та розроблення тактики ведення такої категорії вагітних.
Ключові слова: вагітність, грип, фетоплацентарна дисфункція, акушерські і перинатальні ускладнення, новонароджений.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Fell D.B., Platt R.W., Lanes A. et al. Fetal death and preterm birth associated with maternal influenza vaccination: systematic review. BJOG. 2015 122(1):17-26. https://doi.org/10.1111/1471-0528.12977;PMid:25040307.

2. Harris J.W. 1919. Influenza Occurring in Pregnant Women: A Statistical Study of Thirteen Hundred and Fifty Cases. Journal of the American Medical Association. 72(14):978–980. http://hdl.handle.net/2027/spo.5850flu.0016.585; https://doi.org/10.1001/jama.1919.02610140008002

3. Киселёв О.И. Итоги пандемии гриппа 2009/11: Беременность, иммуносупрессия, грипп и плацентарная экспрессия эндогенных ретровирусов. – СПб, 2014. – С. 311–320.

4. Komine-Aizawa S., Suzaki A., Trinh Q.D. et al. H1N1/09 influenza A virus infection of immortalized first trimester human trophoblast cell lines . Am J Reprod Immunol. (2012) 68: 226–32. https://doi.org/10.1111/j.1600-0897.2012.01172.x; PMid:22762384

5. Littauer E.Q., Esser E.S., Antao O.Q. et al. H1N1 influenza virus infection results in adverse pregnancy outcomes by disrupting tissue-specific hormonal regulation. PLo S Pathog. 2017 13(11):e1006757. https://doi.org/10.1371/journal.ppat.1006757; PMid:29176767 PMCid:PMC5720832.

6. Meijer W.J., Wensing A.M., Bruinse H.W., Nikkels P.G. High rate of chronic villitis in placentas of pregnancies complicated by influenza A/H1N1 infection. Infect Dis Obstet Gynecol. 2014 :768380. https://doi.org/10.1155/2014/768380; PMid:24693211 PMCid:PMC3947755

7. Mertz D., Lo C.K., Lytvyn L., Ortiz J.R., Loeb M. Pregnancy as a risk factor for severe influenza infection: an individual participant data meta-analysis. BMC Infect Dis. 2019 19(1):683. https://doi.org/10.1186/s12879-019-4318-3; PMid:31375073 PMCid:PMC6679491.

8. Raj R.S., Bonney E.A,. Phillippe M. Influenza, immune system, and pregnancy. Reprod Sci. 2014;21(12):1434–1451. https://doi.org/10.1177/1933719114537720; PMid:24899469 PMCid:PMC4231130.

9. Шпак І.В. Вплив грипозної інфекції у вагітних на стан матково-плацентарного та плодово-плацентарного кровотоку // Світ медицини та біології. – 2013. – № 3. – С. 141–144.

10. Ткаченко Р.О., Камінський В.В., Хоменко О.Ю., Камінський А.В. Лікування вагітних з тяжким перебігом ГРВІ. Методичні рекомендації. – Київ, 2016. – 28 с.

11. WHO launches new global influenza strategy. 11 March 2019, News release, Geneva. https://www.who.int/news-room/detail/11-03-2019-who-launches-new-global-influenza-strategy

12. World Health Organization. Weekly Epidemiological Record, 2012, vol. 87, 21 [full issue]. Wkly Epidemiol Rec 2012; 87: 201–216.