Modern Pediatrics. Ukraine. (2024). 1(137): 106-110. doi: 10.15574/SP.2024.137.106
Пугач А. М.^1,2, Бондаренко А. В.^1,3, Лапій Ф. І.^3
1Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²МЦ «Добродій», м. Київ, Україна
³Міжнародний європейський університет, м. Київ, Україна

Для цитування: Пугач АМ, Бондаренко АВ, Лапій ФІ. (2024). Перебіг поствакцинального періоду після застосування комбінованих вакцин різних виробників протягом одного вакцинального циклу. Сучасна педіатрія. Україна. 1(137): 106-110. doi: 10.15574/SP.2024.137.106.
Стаття надійшла до редакції 27.12.2023 р., прийнята до друку 12.02.2024 р.

Мета – оцінити перебіг поствакцинального періоду після застосування 6-валентних вакцин різних виробників проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В та інфекції, викликаної Haemophilus influenzae типу b, у межах одного вакцинального циклу.
Матеріали та методи. Дослідження проведено на базі закладу охорони здоров’я приватної форми власності, де здійснюється амбулаторний прийом, ведення, спостереження, вакцинація дітей і дорослих. За період із січня 2020 року по жовтень 2023 року проаналізовано записи в журналах обліку профілактичних щеплень, які заносилися наступної доби при рутинному моніторингу стану дитини після імунізації. Для аналізу відібрано 343 дитини, поділені на 5 груп залежно від комбінації доз різних 6-валентних вакцин протягом вакцинального циклу (3 дози з інтервалом у 28 діб) і першої ревакцинації (одна доза з інтервалом 12 місяців від третьої дози).
Результати. В усіх групах досліджуваних у більшості дітей поствакцинальний період перебігав без скарг. Поєднання доз 6-валентних вакцин різних виробників не супроводжувалося збільшенням поствакцинальних реакцій, навпаки, відмічалася тенденція до їхнього зменшення. Деякі відмінності спостерігалися за результатами порівняння поствакцинальних реакцій після застосування всіх 4 доз вакцини з 3-компонентним кашлюковим компонентом і вакцини з 2-компонентним кашлюковим компонентом. Так, після застосування вакцини з 3-компонентним кашлюковим компонентом у 32% серед усіх вакцинованих відмічалося підвищення температури тіла до 38,5°C, тоді як після імунізації вакциною з 2-компонентним кашлюковим компонентом підвищення температури до 38,5°C спостерігалося лише в 15,38%, проте відмінності були несуттєвими (р>0,05).
Висновки. Після гетерологічної імунізації  проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В та інфекцій, збудником яких є Haemophilus influenzae типу b, вакцинами різних виробників із 2 і 3-компонентним кашлюковим компонентом, спектр і відсоток поствакцинальних реакцій практично не різняться. Отже, комбінування доз різних 6-валентних вакцин є виправданим, що є особливо актуальним за наявності перебоїв із поставками вакцин і вакцинації дітей у різних лікувальних закладах під час міграції в умовах війни, коли є ризик зволікання у введенні чергової дози вакцини і порушенні інтервалів між щепленнями.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: вакцина, імунізація, поствакцинальні реакції, прихильність, протипоказання до вакцинації, 6-валентні вакцини, щеплення за віком, комбіновані вакцини, вакцина проти інфекції, викликаної Haemophilus influenzae типу b, вакцина проти кашлюка, вакцина проти дифтерії, вакцина проти правця, вакцина проти поліомієліту, вакцина проти гепатиту В, вакцина з 2-компонентним кашлюковим компонентом, вакцина з 3-компонентним кашлюковим компонентом.

ЛІТЕРАТУРА

1. Абатуров ОЄ, Сєдунова ОВ, Агафонова ОО. (2015). Ставлення медичних працівників до імунопрофілактики й ефективність проведення ними санітарнопросвітницької роботи з питань активної імунізації серед населення. Здоров’я дитини. 1: 65-68.

2. Антонова НА, Ерицян КЮ, Дубровский РГ. (2014). Відмова від вакцинації: якісний аналіз біографічний інтерв’ю. 20: 208-211.

3. Боярчук ОР, Міщанчук ВА. Оцінка факторів, які впливають на ставлення батьків до імунопрофілактики. Сучасна педіатрія. Україна. 5(109): 19-23. https://doi.org/10.15574/SP.2020.109.19.

4. Carrillo-Marquez M, White L. (2013). Current controversies in childhood vaccination. South Dakota Medicine: 46-51.

5. Чернишова ЛІ, Лапій ФІ, Волоха АП, Бондаренко АВ, Степановський ЮС, Гільфанова АМ. (2019). Імунопрофілактика інфекційних хвороб. Київ: Медицина: 320.

6. Delgado-Gallegos JL, Padilla-Rivas GR, Zúñiga-Violante E, Avilés-Rodríguez G, Arellanos-Soto D, Gastelum-Arias LJ et al. (2021, Nov 26). Determinants of COVID-19 Vaccine Hesitancy: A Cross-Sectional Study on a Mexican Population Using an Online Questionnaire (COV-AHQ). Front Public Health. 9: 728690. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.728690; PMid:34900890 PMCid:PMC8661090

7. Gjini E, Moramarco S, Carestia MC, Cenko F, Ylli A, Mehmeti I et al. (2023, Jan-Feb). Parents' and caregivers' role toward childhood vaccination in Albania: assessment of predictors of vaccine hesitancy. Ann Ig. 35(1): 75-83. Epub 2022 May 6. doi: 10.7416/ai.2022.2521. PMID: 35532052.

8. Jain L, Vij J, Satapathy P, Chakrapani V, Patro B, Kar SS et al. (2021, Dec 15). Factors Influencing COVID-19 Vaccination Intentions Among College Students: A Cross-Sectional Study in India. Front Public Health. 9: 735902. https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.735902; PMid:34976911 PMCid:PMC8714761

9. МОЗ України. (2014). Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні. Наказ МОЗ України від 11.08.2014 р. № 551. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1237-14#Text.

10. МОЗ України. (2019). Вакцинація. Міфи про поствакцинальні реакції. URL: https://moz.gov.ua/article/immunization/mifi-pro-postvakcinalni-reakcii.

11. ООН. (1989). Конвенція про права дитини. Резолюція ООН від 20 листопада 1989 року № 44/25. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text.

12. Philip RK, Shapiro M, Paterson P, Glismann S, Van Damme P. (2016, Dec). Is It Time for Vaccination to "Go Viral"? Pediatr Infect Dis J. 35(12): 1343-1349. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001321; PMid:27626913

13. Центр громадського здоров’я МОЗ України. Рівень охоплення щепленнями в Україні. URL: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/okhoplennya-scheplennyami.

14. Центр громадського здоров’я МОЗ України. (2023). Імунізація. Загальна інформація. URL: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/imunizaciya/zagalna-informaciya.

15. Український інститут стратегічних досліджень МОЗ України. (2017). Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарноепіде мічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. Київ: 458.

16. Всесвітня організація охорони здоров’я. (2023). Вакцини та імунізація. URL: https://www.who.int/europe/health-topics/vaccines-and-immunization#tab=tab_1.

17. Всесвітня організація охорони здоров’я. (2021). Ефективність, дієвість і захист вакцини. URL: https://www.who.int/news-room/feature-stories/detail/vaccine-efficacy-effectiveness-and-protection.

18. World Health Organization. (2010). Global recommendations on physical activity for health. Geneva. URL: https://www.who.int/dietphysicalactivity/global-PA-recs-2010.pdf.