Modern Pediatrics. Ukraine. (2023). 1(129): 35-40. doi 10.15574/SP.2023.129.35
Сорокман Т. В., Сокольник І. C., Остапчук В. Г.
Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Для цитування: Сорокман ТВ, Сокольник ІО, Остапчук ВГ. (2023). Патоморфоз хронічного гастродуоденіту в дітей на тлі дефіциту селену. Сучасна педіатрія. Україна. 1(129): 35-40. doi 10.15574/SP.2023.129.35.
Стаття надійшла до редакції 28.11.2022 р., прийнята до друку 07.02.2023 р.

Мета – дослідити клінічно-параклінічні особливості перебігу хронічних гастродуоденітів (ХГД) у дітей на тлі дефіциту селену.
Матеріал та методи. Проведено комплексне клінічно-лабораторне обстеження 63 дітей (основна група) віком від 7 до 18 років із ХГД і 20 здорових дітей (група порівняння) відповідного віку. Кількісне визначення селену у плазмі крові здійснювали за допомогою мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (МС-ІСП) на спектрометрі «Optima 2000 DV» («Perkin Elmer», США).
Результати. Середній рівень селену в плазмі крові дітей із запаленням слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) становив 73,45±4,21 мкг/л, у дітей групи порівняння – 85,42±5,44 мкг/л (р<0,05). У 14 осіб концентрація селену була в межах норми, у 49 пацієнтів – вірогідно зниженою, у 9 осіб – найнижчою (57,2±3,5 нг/мл). Виявлено залежність від стадії та тривалості захворювання. Визначили пряму вірогідну кореляцію між ступенем активності запалення та вмістом селену в плазмі крові дітей. У цих дітей у 3 рази рідше реєстрували помірну еритему та у 4,6 рази частіше виражену ступінь еритеми, у 4 (8,1%) осіб виявили атрофію слизової оболонки шлунка і/або ДПК, частіше реєстрували субатрофію (16,3%), у 36,7% діагностували другий ступінь зернистості. У кожного п’ятого пацієнта виникав пангастрит, а також частіше діагностували ерозії. Характерним був нічний та «голодний» біль (22,4%), тоді як у дітей із ХГД та нормальним вмістом селену біль виникав після вживання їжі (78,5%) або не був пов’язаний з їдою.
Висновки. У 77,7% дітей ХГД перебігає на тлі дефіциту селену в плазмі крові. Встановлено пряму кореляційну залежність між концентрацією селену в плазмі крові хворих дітей та стадією й активністю гастродуоденіту. Чим триваліший перебіг хвороби, тим нижчі показники селену в плазмі крові дітей. Спостерігається патоморфоз ХГД у дітей на тлі дефіциту селену: частіше трапляється нічний та «голодний» біль, дифузне ураження слизової оболонки з ерозіями та субатрофією, тривалий перебіг із високою активністю запалення.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, хронічний гастродуоденіт, селен, патоморфоз.

ЛІТЕРАТУРА

1. Adadi P, Barakova NV, Muravyov KY, Krivoshapkina EF. (2019). Designing selenium functional foods and beverages: A review. Food Res Int. 120: 708-725. https://doi.org/10.1016/j.foodres.2018.11.029; PMid:31000289

2. Aziz I, Palsson OS, Törnblom H, Sperber AD, Whitehead WE, Simrén M. (2018). The Prevalence and Impact of Overlapping Rome IV-Diagnosed Functional Gastrointestinal Disorders on Somatization, Quality of Life, and Healthcare Utilization: A Cross-Sectional General Population Study in Three Countries. Am J Gastroenterol. 113 (1): 86-96. https://doi.org/10.1038/ajg.2017.421; PMid:29134969

3. Бабич ВЛ, Шевченко ОО. (2021). Основні клінічні прояви хронічного гастродуоденіту в дітей шкільного віку. Новини і перспективи медичної науки. Зб. мат. XХІ конф. студ. та мол. учених. Під ред. Твердохліба ІВ, Бондаренко НС. МОЗ України, Дніпро: 77.

4. Богату СІ, Яременко ІІ, Любченко ОА, Селіванська ІО. (2019). Стоматопротекторна дія антидисбіотичних засобів у хворих на гастродуоденіт. Одеський медичний журнал. 1: 34-38.

5. Богату СІ. (2017). Поєднана патологія: захворювання пародонта та гастродуоденальної зони (огляд літератури). Інновації в стоматології. 3-4: 40-46.

6. Hamdan HZ, Hamdan SZ, Adam I. (2022). Association of Selenium Levels with Gestational Diabetes Mellitus: An Updated Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 23; 14 (19): 3941. https://doi.org/10.3390/nu14193941; PMid:36235594 PMCid:PMC9570773

7. Hubalewska-Dydejczyk A, Duntas L, Gilis-Januszewska A. (2020). Pregnancy, thyroid, and the potential use of selenium. Hormones (Athens). 19 (1): 47-53. https://doi.org/10.1007/s42000-019-00144-2; PMid:31721136 PMCid:PMC7033058

8. Kieliszek M. (2019). Selenium(-)fascinating microelement, properties and sources in food. Molecules. 24: 1298. https://doi.org/10.3390/molecules24071298; PMid:30987088 PMCid:PMC6480557

9. Марушко ЮВ, Асонов АО. (2015). Клінічне значення дефіциту цинку у дітей із хронічним гастродуоденітом, асоційованим із Helicobacter pylori. Дитячий лікар. 3-4 (40-41): 5-8.

10. МОЗ України. (2013). Про затвердження уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги дітям із захворюваннями органів травлення. Наказ МОЗ України від 29.01.2013 № 59. URL: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20130129_0059.html.

11. Mojadadi A, Au A, Salah W, Witting P, Ahmad G. (2021). Role for Selenium in Metabolic Homeostasis and Human Reproduction. Nutrients. 18; 13 (9): 3256. https://doi.org/10.3390/nu13093256; PMid:34579133 PMCid:PMC8469766

12. Morán-Serradilla C, Angulo-Elizari E, Henriquez-Figuereo A, Sanmartín C, Sharma AK, Plano D. (2022). Seleno-Metabolites and Their Precursors: A New Dawn for Several Illnesses? Metabolites. 16; 12 (9): 874. https://doi.org/10.3390/metabo12090874; PMid:36144278 PMCid:PMC9504997

13. Нехаєнко М. (2018). Клініко-ендоскопічна характеристика хронічного гастродуоденіту у підлітків. Сучасна педіатрія. 2 (90): 52-58. https://doi.org/10.15574/SP.2018.90.52.

14. Oliva S, Dias JA, Rea F et al. (2022). Characterization of Eosinophilic Esophagitis From the European Pediatric Eosinophilic Esophagitis Registry (pEEr) of ESPGHAN. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 75 (3): 325-333. https://doi.org/10.1097/MPG.0000000000003530; PMid:35706095

15. Qiao, L, Zhang, X, Pi S et al. (2022). Dietary supplementation with biogenic selenium nanoparticles alleviate oxidative stress-induced intestinal barrier dysfunction. NPJ Sci Food. 6 (30): 33. https://doi.org/10.1038/s41538-022-00145-3; PMid:35739196 PMCid:PMC9226128

16. Saikiran G, Mitra P, Sharma S, Kumar PK, Sharma P. (2022). Selenium, oxidative stress and inflammatory markers in handicraft workers occupationally exposed to lead. Arch Environ Occup Health. 77 (7): 561-567. https://doi.org/10.1080/19338244.2021.1968780; PMid:34423749

17. Santesmasses D, Mariotti M, Gladyshev VN. (2020). Bioinformatics of Selenoproteins. Antioxid Redox Signal. 1; 33 (7): 525-536. https://doi.org/10.1089/ars.2020.8044; PMid:32031018 PMCid:PMC7409585

18. Сокольник СВ. (2015). Перекисне окиснення ліпідів та система антиоксидантного захисту у дітей, хворих на хронічний гелікобактер-асоційований гастродуоденіт. Клінічна та експерементальна патологія. 14; 2 (52): 201-203.

19. Сорокман ТВ, Колєснік ДІ, Попелюк НО. (2022). Хронічний гастродуоденіт у дітей, асоційований із Helicobacter pylori, в поєднанні з лямбліозом. Здоров’я дитини. 17 (1): 23-27. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.17.1.2022.1488.

20. Sperber AD, Bangdiwala SI, Drossman DA et al. (2021). Worldwide Prevalence and Burden of Functional Gastrointestinal Disorders, Results of Rome Foundation Global Study. Gastroenterology. 160 (1): 99-114.e3. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2020.04.014; PMid:32294476

21. Stoffaneller R, Morse N. (2015). A review of dietary selenium intake and selenium status in Europe and the Middle East. Nutrients. 7 (3): 1494-1537. https://doi.org/10.3390/nu7031494; PMid:25734564 PMCid:PMC4377864

22. Тяжка ОВ, Боброва ВІ, Кошова АО. (2011). Хронічний гастродуоденіт у дітей: особливості морфогенезу. Педіатрія, акушерство та гінекологія. 5: 17-20.

23. Тяжка ОВ, Загородня ЯМ. (2016). Стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантної системи у дітей різного віку. Перинатологія і педіатрія. 2 (66): 101-105. https://doi.org/10.15574/PP.2016.66.101.

24. Wauters L, Burns G, Ceulemans M et al. (2020). Duodenal inflammation: an emerging target for functional dyspepsia? Expert Opin Ther Targets. 24 (6): 511-523. https://doi.org/10.1080/14728222.2020.1752181; PMid:32249629

25. Ye R, Huang J, Wang Z, Chen Y, Dong Y. (2022). The Role and Mechanism of Essential Selenoproteins for Homeostasis. Antioxidants (Basel). 15; 11 (5): 973. https://doi.org/10.3390/antiox11050973; PMid:35624837 PMCid:PMC9138076