Paediatric Surgery (Ukraine).2023.4(81):31-36; doi: 10.15574/PS.2023.81.31
Якименко О. Г., Сучок С. О.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова, Україна

Для цитування: Якименко ОГ, Сучок СО. (2023). Патоморфологічні та морфометричні особливості гострого апендициту в дітей з цукровим діабетом І типу. Paediatric Surgery (Ukraine). 4(81): 31-36; doi: 10.15574/PS.2023.81.31.
Стаття надійшла до редакції 02.10.2023 р., прийнята до друку 11.12.2023 р.

Метаболічні порушення, спричинені хронічною гіперглікемією, у шлунково-кишковому тракті пацієнтів із цукровим діабетом (ЦД) І типу зумовлюють не лише особливості клінічного перебігу цієї патології та супутніх гнійно-запальних захворювань органів черевної порожнини в дітей, але й суттєво впливають на внутрішню будову кишкової стінки.
Мета – проаналізувати патоморфологічні та морфометричні особливості гострого апендициту в дітей із ЦД І типу.
Матеріали та методи. Проведено патоморфологічне та морфометричне дослідження видалених апендиксів і фрагментів очеревини «випадок-контроль»: І група (n=11) – пацієнти з гострим апендицитом, перитонітом і з ЦД І типу; ІІ група (n=24) – пацієнти з гострим апендицитом, перитонітом, але без ЦД І типу. Статистичний аналіз здійснено за допомогою програмного пакету для статистичного аналізу «STATISTICA v.10.0» (StatSoft, США).
Результати. У І групі відмічались ознаки діабетичної ангіопатії, спостерігалася значна кількість запальноклітинних елементів, представлених великою кількістю сегментоядерних лейкоцитів – 431±18,2 в 1 мм², плазмоцитів – 146±11,13 в 1 мм², лімфогістіоцитарних елементів – 196±23,32 в 1 мм². Щільність запальноклітинного інфільтрату при цьому становила 773±36,2 клітини в 1 мм².
У ІІ групі кількість сегментоядерних лейкоцитів очеревини становила 228±15,7 клітини в 1 мм², плазматичних клітин – 112±10,41 в 1 мм², лімфогістіоцитарних елементів – 132 в 1 мм². Щільність запальноклітинного інфільтрату при цьому становила 472±28,6 клітини в 1 мм².
Висновки. Для дітей з гострим апендицитом та ЦД І типу характерним є збільшення щільності запальноклітинного інфільтрату, кількості сегментоядерних лейкоцитів, плазмоцитів і лімфогістіоцитарних елементів у зразках видалених апендиксів та фрагментах очеревини порівняно з ІІ групою (p˂0,001), наявність гіалінозу та потовщення судинної стінки з частковою облітерацією судин дрібного калібру. У II групі (пацієнти без ЦД І типу) через 48 годин у парієтальній та вісцеральній очеревині відмічалася значна кількість запальноклітинних елементів, визначалася поява макрофагальних елементів на тлі нормальної гістологічної структури судин мікроциркуляторного русла.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: гострий апендицит, очеревина, цукровий діабет І типу, діти, апендикс, патоморфологічні зміни.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bilinskyi I. (2020). Morphological Characteristics of Changes in the Duodenal Wall Within 14-56 Days of the Development of Streptozotocin-Induced Experimental Diabetes Mellitus. Galician Medical Journal. 27(4): E2020413. https://doi.org/10.21802/gmj.2020.4.13

2. Del Chierico F, Rapini N, Deodati A, Matteoli MC, Cianfarani S, Putignani L. (2022). Pathophysiology of Type 1 Diabetes and Gut Microbiota Role. International Journal of Molecular Sciences. 23(23): 14650. https://doi.org/10.3390/ijms232314650; PMid:36498975 PMCid:PMC9737253

3. Miller SM, Narasimhan RA, Schmalz PF, Soffer EE, Walsh RM, Krishnamurthi V et al. (2008). Distribution of interstitial cells of Cajal and nitrergic neurons in normal and diabetic human appendix. Neurogastroenterology & Motility. 20: 349-357. https://doi.org/10.1111/j.1365-2982.2007.01040.x; PMid:18069951

4. Panahi A, Bangla VG, Divino CM. (2023). Diabetes as a Risk Factor for Perforated Appendicitis: A National Analysis. The American surgeon. 89(2): 204-209. https://doi.org/10.1177/00031348221124334; PMid:36047489

5. Roupakias S, Apostolou MI, Anastasiou A. (2021). Acute Appendicitis in a Diabetic Child with Salmonella Infection. Prague medical report. 122(1): 34-38. https://doi.org/10.14712/23362936.2021.4; PMid:33646940

6. Searle AR, Ismail KA, Macgregor D, Hutson JM. (2013). Changes in the length and diameter of the normal appendix throughout childhood. Journal of pediatric surgery. 48(7): 1535-1539. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2013.02.035; PMid:23895968

7. Selbuz S, Buluş AD. (2020). Gastrointestinal symptoms in pediatric patients with type 1 diabetes mellitus. Journal of pediatric endocrinology & metabolism: JPEM. 33(2): 185-190. https://doi.org/10.1515/jpem-2019-0350; PMid:31846427

8. Stewart CL, Wood CL, Bealer JF. (2014). Characterization of acute appendicitis in diabetic children. Journal of pediatric surgery. 49(12): 1719-1722. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2014.09.003; PMid:25487468

9. Trout AT, Towbin AJ, Zhang B. (2014). Journal club: The pediatric appendix: defining normal. AJR. American journal of roentgenology. 202(5): 936-945. https://doi.org/10.2214/AJR.13.11030; PMid:24758645

10. Yakymenko O, Suchok S, Lukiianets O, Havryliuk A. (2022). Macroscopic and histopathological features of acute peritoneal infection in diabetic and euglycemic Wistar rats. Makroskopowe i histopatologiczne cechy ostrego zakażenia otrzewnej u szczurów Wistar z cukrzycą i euglikemią. Pediatric endocrinology, diabetes, and metabolism. 28(1): 30-34. https://doi.org/10.5114/pedm.2022.112497; PMid:35112558 PMCid:PMC10226368