HEALTH OF WOMAN. 2015.9(105):85–87 

Патоморфологічні особливості плацент у породілей з групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції 

Заболотна А. В.

ПВНЗ «Київський медичний університет Української асоціації народної медицини» 

У статті продемонстровано актуальність плацентарної дисфункції (ПД) в акушерській та перинатальній патології. Виявлено вплив екстрагенітальної та акушерської патології матері під час вагітності на матково-плацентарний, а в подальшому і на фетоплацентарний кровообіг, що призводить до незворотних морфологічних процесів у плаценті. Серед найважливіших чинників ризику є хронічний сальпінгоофорит та ускладнення вагітності залізодефіцитною анемією та пізнім гестозом. У результаті дослідження було вивчено морфологічні особливості плацент у породілей з групи високого ризику розвитку ПД. Виявлені морфологічні зміни плацент у вагітних з групи ризику розвитку ПД відображають тенденцію до розвитку компенсаторно-пристосувальних реакцій з наступним їх напруженням та виснаженням. За наявності у вагітної хронічного сальпінгоофориту та ускладнення вагітності анемією дані морфологічного дослідження свідчать про активацію компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти, серед яких переважають зміни, характерні для компенсованої ПД. Компенсаторні зміни плацент у жінок з пізнім гестозом мають нерівномірний характер та свідчать про високу частоту розвитку ПД у вагітних з такими факторами ризику, як хронічний сальпінгоофорит, анемія та пізній гестоз. Наші результати свідчать про необхідність проведення профілактичних заходів щодо розвитку ПД у цієї категорії вагітних. Виявлення чинників ризику та своєчасна їхня корекція буде підставою для неускладненого перебігу вагітності та народження здорових дітей. 

Ключові слова: вагітність, фетоплацентарний комплекс, плацентарна дисфункція, хронічний сальпінгоофорит, пізній гестоз, анемія вагітних. 

Література

1. Аржанова ОН, Кошелева НГ, Громыко ГЛ и др. 2001. Плацентарная недостаточность: Диагностика и лечение: Учеб. пособие. СПб:32.

2. Колгушкина ТН, Шилова СД. 2000. Диагностика состояния фетоплацентарной системы: Метод. рекомендации. Минск:25.

3. Шаповаленко СА. 2001. Комплексная диагностика и лечение плацентарной недостаточности у беременных на разных стадиях гестации. Вестник Росс. ассоциации акушеров-гинекологов: 43–47.

4. Евсеенко ДА, Цирельников НИ. 2000. Морфологические изменения в плаценте при осложненном течении беременности и состояние здоровья новорожденного. Педиатрия 3:11–13.

5. Ольшевська ОВ. 2003. Значення і оцінка адаптаційних можливостей плаценти при хронічному пієлонефриті та прееклампсії на тлі хронічного пієлонефриту. Збірник наук. праць Асоціації акуш.-гінек. України. К, «Інтермед»:504–508.