Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 6(118): 25-31. doi 10.15574/SP.2021.118.25
Чумак О. Ю.^1,2, Волоха А. П.^1
1Національний університет охорони здоров'я України імені П.Л. Шупика, м. Київ
²ДЗ «Луганський державний медичний університет», м. Рубіжне, Україна

Для цитування: Чумак ОЮ, Волоха АП. (2021). Патологічні стани у новонароджених дітей на тлі недиференційованої дисплазії сполучної тканини в їхніх матерів. Сучасна педіатрія. Україна. 6(118): 25-31. doi 10.15574/SP.2021.118.25.
Стаття надійшла до редакції 10.07.2021 р., прийнята до друку 09.10.2021 р.

Недиференційована дисплазія сполучної тканини (НДСТ) у вагітних жінок знижує адаптивні можливості їхніх новонароджених дітей та є несприятливим фоном розвитку окремих патологічних станів перинатального періоду. Водночас інформація щодо спектра захворювань у дітей, народжених від матерів із клінічними проявами НДСТ, є вельми суперечливою.
Мета — вивчити характер і спрямованість взаємозв'язку між окремими патологічними станами в новонароджених дітей та клінічними проявами НДСТ в їхніх матерів.
Матеріали та методи. Протягом 2018–2020 рр. обстежено 75 породіль віком від 16 до 44 років та їхніх 75 новонароджених дітей (38 хлопчиків і 37 дівчаток). Кількість дівчаток і хлопчиків була приблизно однаковою, статева відмінність між дітьми на результат дослідження не впливала. Гестаційний вік (ГВ) дітей становив 28–42 тижні, а маса тіла (МТ) при народженні — 1500–4070 г. Серед них доношених було 51 (68%), передчасно народжених — 24 (32%). У матерів та їхніх дітей розраховано антропометричні індекси (АІ), які використовувалися для підтвердження доліхостеномелії як маркера НДСТ. Шляхом сумації стандартизованих значень цих коефіцієнтів для кожної матері та дитини визначено інтегральний показник доліхостеномелії (ІПД). У дітей оцінено наявність неонатальної енцефалопатії, вродженої пневмонії, дефекту міжшлуночкової перетинки (ДМШП), затримки внутрішньоутробного розвитку (ЗВУР), дихальних розладів, асфіксії в пологах, інтравентрикулярних крововиливів (ІВК) І–ІІ ступеня, неонатальної жовтяниці, некротичного ентероколіту. У матерів враховано наявність асоційованих з НДСТ ускладнень вагітності та пологів, а також оцінено гіпермобільність суглобів за шкалою Бейтона. Породіль розподілено на дві групи: І групу (n=45) становили жінки з наявністю >1 антропометричного маркера НДСТ, ІІ групу (n=30) — матері, у яких не виявлено жодного з таких маркерів. Новонароджених дітей розподілено на дві групи відповідно: І група — народжені від матерів із проявами НДСТ, ІІ група — народжені від матерів без ознак НДСТ.
Результати. Установлено, що в матерів із маркерами НДСТ достовірно частіше народжувалися діти з МТ меншою за 2500 г (ϕс=0,251; р=0,029). За результатами аналізу захворюваності з'ясовано, що в дітей, народжених від матерів із проявами НДСТ, частіше реєструвалися вроджена пневмонія (ϕс=0,218; р=0,049), ДМШП (ϕс=0,241; р=0,037) і ЗВУР (ϕс=0,310; р=0,029). За результатами рангового кореляційного аналізу встановлено пряму помірну кореляцію між прогресуванням варикозної хвороби в жінок під час вагітності та ІПД як у них (ρ=0,463; р<0,001), так і в їхніх дітей (ρ=0,369; р=0,001); також виявлено аналогічний за ступенем і спрямованістю зв'язок поєднання >3 асоційованих з НДСТ акушерських ускладнень з ІПД матерів (ρ=0,305; р=0,008) та їхніх дітей (ρ=0,326; р=0,004). Водночас позитивну слабку кореляцію встановлено між ІПД матерів і реєстрацією в них плацентарної дисфункції (ρ=0,231; р=0,046), багатоводдя (ρ=0,234; р=0,043). Щодо новонароджених дітей, то ІПД у них мав прямий помірний зв'язок з ІПД їхніх матерів (ρ=0,364; р=0,001), а слабкіший зв'язок — з гіпермобільністю суглобів в їхніх матерів (ρ=0,258; р=0,025) та акушерськими розривами (ρ=0,230; р=0,047). Водночас не виявлено статистично достовірних відмінностей між групами за статтю дітей, їхнім ГВ, віком матерів і способом розродження.
Висновки. Отже, діти, народжені від матерів із клінічними маркерами НДСТ, частіше мають низьку МТ (р=0,029); у них протягом неонатального періоду частіше реєструються ЗВУР (р=0,029), вроджена пневмонія (р=0,049) і ДМШП (р=0,037). Слід зауважити, що інтегральні антропометричні маркери НДСТ у новонароджених дітей мають найбільш значущу кореляцію з аналогічними маркерами в їхніх матерів (р=0,001), з одного боку, та з прогресуванням варикозної хвороби в жінок під час вагітності (р=0,001) і комбінацією >3 асоційованих з НДСТ акушерських ускладнень (р=0,004), з іншого боку.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: новонароджені діти, породіллі, недиференційована дисплазія сполучної тканини.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аббакумова ЛН, Арсентьев ВГ и др. (2016). Наследственные и многофакторные нарушения соединительной ткани у детей. Алгоритмы диагностики. Тактика ведения. 2 (7): 5–39. https://doi.org/10.17816/PED725-39.

2. Dale J Cooper, Brigitte E Scammell et al. (2018). Development and validation of self-reported line drawings of the modified Beighton score for the assessment of generalised joint hypermobility. BMC Medical Research Methodology. 18 (11). https://doi.org/10.1186/s12874-017-0464-8; PMid:29343224 PMCid:PMC5772709

3. Доценко НЯ, Герасименко ЛВ, Боєв СС, Шехунова ИА, Дєдова ВО. (2012). Прояви некласифікованої дисплазії сполучної тканини залежно від віку. Прогноз. Український ревматологічний журнал. 47 (1): 19–23.

4. Дубосcарская ЗМ, Дубоссарская ЮА, Нагорнюк ВТ. (2014). Дискуссионные вопросы патологического течения беременности и родов при дисплазии соединительной ткани (обзорная статья). Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. 1/2 (33/34): 125–129]. URL: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/521.

5. Костюк АЛ. (2017). Особливості акушерської та перинатальної патології у жінок з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Здоровье женщины. 7 (123): 96–98. https://doi.org/10.15574/HW.2017.123.96

6. Лук'яненко НС, Петріца НА, Кенс КА. (2015). Місце недиференційованої дисплазії сполучної тканини в патології дитячого віку (огляд літератури). Здоровье ребенка. 2 (61): 177–182. https://doi.org/10.22141/2224-0551.2.61.2015.75141.

7. Макарчук ОМ, Римарчук ОМ. (2015). Недиференційована дисплазія сполучної тканини як фактор імовірних гестаційних ускладнень. Акушерство. Гінекологія. Генетика. 2: 18–19.

8. Назаренко ЛГ. (2013). Недиференційована дисплазія сполучної тканини: погляд акушера (оглядова стаття). Здоровье женщины. 1 (77): 12–19.

9. Pacey V, Tofts L, Wesley A, Collins F, Singh-Grewal D. (2015). Joint hypermobility syndrome: a review for clinicians. J Pediatr Child Health. 51 (4): 373-380. https://doi.org/10.1111/jpc.12731; PMid:25290912

10. Rebekah J, Rohan D, Naomi B et al. (2014). The Collagenopathies: Review of Clinical Phenotypes and Molecular Correlations. Current Rheumatology Reports. 16 (1): 1-13. https://doi.org/10.1007/s11926-013-0394-3; PMid:24338780

11. Spinillo A, Beneventi F, Caporali R et al. (2017). Undifferentiated connective tissue diseases and adverse pregnancy outcomes. An undervalued association? American J Reproductive Immunology. 78 (6): e12762. https://doi.org/10.1111/aji.12762; PMid:28921728

12. Веселова ТВ. (2017). Недиференційована дисплазія сполучної тканини — проблема та шляхи вирішення. Дитячий лікар 3 (54): 26–32.

13. Волошин OM, Марушко ЮВ, Гнилицька ІП, Маснєва ЛП. (2020). Рекурентні респіраторні інфекції та макробіоелементний баланс у дітей віком 1–6 років. Вісник проблем біології і медицини. 1 (155): 329–333. https://doi.org/10.29254/2077-4214-2020-1-155-329-333.

14. Вовк ВМ. (2019). Ефективність профілактики захворювань, що викликаються Streptococcus pneumoniae у дітей з недиференційованою дисплазією сполучної тканини. Дис. на здобуття наук. ступеня канд мед наук: спец. Педіатрія: 72–87.

15. Zucchi D, Tani C, Monacci F et al. (2020). Pregnancy and undifferentiated connective tissue disease: outcome and risk of flare in 100 pregnancies. Rheumatology 59 (6): 1335-1339. https://doi.org/10.1093/rheumatology/kez440; PMid:31593595