Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2022. 4(92): 42-49; doi 10.15574/PP.2022.92.42
Іщенко Г. І.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Іщенко Г.І. (2022). Патологічне прикріплення плаценти: діагностика, тактика ведення та розродження. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(92): 42-49; doi 10.15574/PP.2022.92.42.
Стаття надійшла до редакції 05.10.2022 р.; прийнята до друку 13.12.2022 р.

Частота виявлення передлежання плаценти становить 0,2-0,9%, проте продовжує залишатися одним з найсерйозніших факторів розвитку акушерських кровотеч і перинатальних втрат. Ситуація ускладнюється тим, що передлежання поєднується з різноманітними варіаціями аномального (глибокого) прикріплення плаценти до стінки матки (placenta adhaerens, accreta, increta, percreta). Передлежання плаценти, прирощення плаценти та передлежання судин є вагомими причинами материнської та перинатальної захворюваності та смертності. Зі збільшенням випадків кесаревого розтину та вагітностей із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій ці три стани стають все більш поширеними. Прирощення плаценти залишається основною причиною материнської кровотечі та акушерської гістеректомії, унаслідок чого значно високими залишаються показники материнської захворюваності та смертності. Фактори ризику передлежання плаценти включають кесарів розтин в анамнезі, переривання вагітності, внутрішньоутробне хірургічне втручання, куріння, багатоплідну вагітність, збільшення паритету та вік матері. Досягнення в ділянці ультразвукового обстеження значно полегшили пренатальну діагностику аномальної плацентації, дозволивши розробити міждисциплінарні плани лікування для досягнення найкращих результатів для матері та дитини.
Мета – провести огляд літератури щодо аномальної плацентації, включаючи доказовий підхід до діагностики, менеджменту та лікування; простежити еволюцію цієї акушерської патології за останні роки та ускладнень, які можуть виникнути. Виявлення факторів ризику, правильна антенатальна та передопераційна діагностика, мультидисциплінарне лікування та відповідне консультування дадуть змогу проводити загальне лікування жінок із прирощенням плаценти та знизити рівень материнської захворюваності.
Згідно з проведеним оглядом літератури можна зробити висновки, що жінки зі справжнім передлежанням плаценти або placenta percreta, а також при підозрі на передлежання плаценти (наприклад, у випадках із кесаревим розтином в анамнезі) повинні вестись та розроджуватись шляхом кесаревого розтину в медичному закладі третинного рівня. Плаценту в жодному разі не можна відокремлювати, якщо в ділянці її прикріплення до передньої стінки матки виявлені набряклі кровоносні судини з видимим плацентарним кровотоком після лапаротомії, а також при встановленому діагнозі placenta percreta або placenta increta. Як тактику слід розглядати не тільки первинну гістеректомію, але й консервативну терапію або відстрочену гістеректомію (двоетапну гістеректомію). У ситуації, коли прирощення плаценти або часткове прирощення плаценти не можуть бути точно діагностовані, необхідно добре розбиратися в гемостазі за допомогою балонної катетерної оклюзії, різних методів шовного гемостазу та процедурах тотальної гістеректомії.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: передлежання плаценти, вростання плаценти, прирощення плаценти, жінки, вагітність.
ЛІТЕРАТУРА

1. Baldwin HJ, Patterson JA, Nippita TA, Torvaldsen S, Ibiebele I, Simpson JM, Ford JB. (2018, Feb). Antecedents of Abnormally Invasive Placenta in Primiparous Women: Risk Associated with Gynecologic Procedures. Obstet Gynecol. 131 (2): 227-233. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000002434; PMid:29324602

2. Becker RH, Vonk R, Mende BC, Ragosch V, Entezami M. (2001). The relevance of placental location at 20-23 gestational weeks for prediction of placenta previa at delivery: evaluation of 8650 cases. Ultrasound Obstet Gynecol. 7 (6): 496-501. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2001.00423.x; PMid:11422970

3. Cheung CS, Chan BC. (2012). The sonographic appearance and obstetric management of placenta accreta. Int J Womens Health. 4: 587-594. https://doi.org/10.2147/IJWH.S28853; PMid:23239929 PMCid:PMC3516467

4. Chou MM, Tseng JJ, Ho ES, Hwang JI. (2001). Three-dimensional color power Doppler imaging in the assessment of uteroplacental neovascularization in placenta previa increta / percreta. Am J Obstet Gynecol. 185 (5): 1257-1260. https://doi.org/10.1067/mob.2001.115282; PMid:11717667

5. Committee on Obstetric Practice. (2002, Jan). ACOG committee opinion: placenta accrete. Number 266, January 2002. American College of Obstetricians and Gynecologists. Int J Gynaecol Obstet. 77 (1): 77-78. https://doi.org/10.1016/S0020-7292(02)80003-0; PMid:12053897

6. Dashe JS, McIntire DD, Ramus RM, Santos-Ramos R, Twickler DM. (2002). Persistence of placenta previa according to gestational age at ultrasound detection. Obstet Gynecol. 99 (5 Pt 1): 692-697. https://doi.org/10.1097/00006250-200205000-00005; PMid:11978274

7. Esh-Broder E, Ariel I, Abas-Bashir N, Bdolah Y, Celnikier DH. (2011, Aug). Placenta accreta is associated with IVF pregnancies: a retrospective chart review. BJOG. 118 (9): 1084-1089. https://doi.org/10.1111/j.1471-0528.2011.02976.x; PMid:21585640

8. Finberg HJ, Williams JW. (1992). Placenta accreta: Prospective diagnosis in patients with placenta previa and prior cesarean section. J Ultrasound Med. 11: 333-343. https://doi.org/10.7863/jum.1992.11.7.333; PMid:1522623

9. Hiramatsu Y, Konishi I, Sakuragi N, Takeda S, eds. (2010). Mastering the Essential Surgical Procedures OGS NOW, No.3. Cesarean section. (Japanese). Tokyo: Medical View: 102-115.

10. Jauniaux E RM, Alfirevic Z, Bhide A Get al. (2018). Placenta Praevia and Placenta Accreta: Diagnosis and Management (Green-top Guideline No. 27a). BJOG. 126: e1-e48. URL: https://www.rcog.org.uk/en/guidelines-research-services/guidelines/gtg27a. https://doi.org/10.1111/1471-0528.15306; PMid:30260097

11. Jauniaux E, Bhide A, Kennedy A, Woodward P, Hubinont C, Collins S. (2018). FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: Prenatal diagnosis and screening. Int J Gynaecol Obstet. 140 (3): 281-290. https://doi.org/10.1002/ijgo.12409; PMid:29405317

12. Love CD, Fernando KJ, Sargent L, Hughes RG. (2004). Major placenta praevia should not preclude out-patient management. Eur J Obstet Gynaecol Repr Biol. 117: 24-29. https://doi.org/10.1016/j.ejogrb.2003.10.039; PMid:15474239

13. Makino S, Tanaka T, Yorifuji T, Koshiishi T, Sugimura M, Takeda S. (2012). Double vertical compression sutures: a novel conservative approach to managing post-partum haemorrhage due to placenta praevia and atonic bleeding. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 52 (3): 290-292. https://doi.org/10.1111/j.1479-828X.2012.01422.x; PMid:22413844

14. Mustafá SA, Brizot ML, Carvalho MH, Watanabe L, Kahhale S, Zugaib M. (2002). Transvaginal ultrasonography in predicting placenta previa at delivery: a longitudinal study. Ultrasound Obstet Gynecol. 20: 356-359. https://doi.org/10.1046/j.1469-0705.2002.00814.x; PMid:12383317

15. Neilson JP. (2003). Interventions for suspected placenta praevia. Cochrane Database Syst Rev: 2. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001998; PMCid:PMC8411396

16. Ono Y, Murayama Y, Era S et al. (2018). Study of the utility and problems of common iliac artery balloon occlusion for placenta previa with accreta. J Obstet Gynaecol Res. 44 (3): 456-462. https://doi.org/10.1111/jog.13550; PMid:29297951 PMCid:PMC5873444

17. Oppenheimer L et al. (2007). Diagnosis and management of placenta previa. J Obstet Gynaecol Can. 29 (3): 261-266. https://doi.org/10.1016/S1701-2163(16)32401-X; PMid:17346497

18. Oyelese Y, Smulian JC. (2006, Apr). Placenta previa, placenta accreta, and vasa previa. Obstet Gynecol. 107 (4): 927-941. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000207559.15715.98; PMid:16582134

19. Pelosi MA 3rd, Pelosi MA. (1999, May). Modified cesarean hysterectomy for placenta previa percreta with bladder invasion: retrovesical lower uterine segment bypass. Obstet Gynecol. 93 (5 Pt 2): 830-833. https://doi.org/10.1016/S0029-7844(98)00426-8; PMid:10912411

20. RCOG. (2011). Placenta praevia, placenta praevia accreta and vasa praevia: diagnosis and management. London: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Green-top Guideline No 27.

21. Royal College of Obstetricians and Gynaecologists Royal College of Midwives National Patient Safety Agency. Safer Practice in Intrapartum Care Project Care Bundles. (2010). Placenta praevia after previous lower-section caesarean segment care bundle. London: 23-31.

22. Sentilhes L, Kayem G, Silver RM. (2018). Conservative management of placenta accreta spectrum. Clin Obstet Gynecol. 61 (4): 783-794. https://doi.org/10.1097/GRF.0000000000000395; PMid:30222610

23. Shih JC, Palacios JM, Su YN, Shyu MK, Lin CH, Lin SY. (2009). Role of three-dimensional power Doppler in the antenatal diagnosis of placenta accreta: comparison with gray-scale and color Doppler techniques. Ultrasound Obstet Gynecol. 33: 193-203. https://doi.org/10.1002/uog.6284; PMid:19173239

24. Silver RM, Landon MB, Rouse DJ, Leveno KJ, Spong CY et al. (2006, Jun). Maternal morbidity associated with multiple repeat cesarean deliveries. Obstet Gynecol. 107 (6): 1226-1232. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000219750.79480.84; PMid:16738145

25. Sone M, Nakajima Y, Woodhams R et al. (2015). Interventional radiology for critical hemorrhage in obstetrics: Japanese Society of Interventional Radiology (JSIR) procedural guidelines. Jpn J Radiol. 33 (4): 233-240. https://doi.org/10.1007/s11604-015-0399-0; PMid:25694338

26. Sumigama S, Itakura A, Ota T et al. (2007). Placenta previa increta / percreta in Japan: a retrospective study of ultrasound findings, management and clinical course. J Obstet Gynaecol Res. 33 (5): 606-611. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2007.00619.x; PMid:17845316

27. Takeda J, Makino S, Takeda S. (2019). Hemostasis for massive hemorrhage during cesarean section. Intech Open. In press. https://doi.org/10.5772/intechopen.86394

28. Takeda J, Makino S. (2018). Temporary arterial balloon occlusion for obstetrical field. Singapore: Springer: 33-39. https://doi.org/10.1007/978-981-10-8833-9_5; PMCid:PMC6364622

29. Takeda J, Takeda S. (2019). Management of disseminated intravascular coagulation associated with placental abruption and measures to improve outcomes. Obstet Gynecol Sci. 62 (5): 299-306. https://doi.org/10.5468/ogs.2019.62.5.299; PMid:31538072 PMCid:PMC6737058

30. Takeda S, Makino S, Takeda J et al. (2017). Japanese clinical practice guide for critical obstetrical hemorrhage (2017 revision). J Obstet Gynaecol Res. 43 (10): 1517-1521. https://doi.org/10.1111/jog.13417; PMid:28737252

31. Takeda S, Murayama Y. (2012). Cesarean hysterectomy for placenta previa accrete spectrum. Tokyo: Medical View: 122-133.

32. Takeda S, Takeda J, Makino S. (2019). A minimally invasive hemostatic strategy in obstetrics aiming to preserve uterine function and enhance the safety of subsequent pregnancies. Hypertens Res Pregnancy. 7 (1): 9-15. https://doi.org/10.14390/jsshp.HRP2018-013

33. Takeda S. (2010). Cesarean section for placenta previa and placenta previa accrete spectrum. Tokyo: Medical View: 102-115.

34. Ueda Y, Kondoh E, Kakui K et al. (2013). Serial magnetic resonance imaging of placenta percreta with bladder involvement during pregnancy and postpartum: a case report. J Obstet Gynaecol Res. 39 (1): 359-363. https://doi.org/10.1111/j.1447-0756.2012.01899.x; PMid:22672446

35. Wing DA, Paul RH, Millar LK. (1996, Oct). Management of the symptomatic placenta previa: a randomized, controlled trial of inpatient versus outpatient expectant management. Am J Obstet Gynecol. 175 (4 Pt 1): 806-811. https://doi.org/10.1016/S0002-9378(96)80003-2; PMid:8885726