Paediatric surgery.Ukraine.2020.2(67):36-42; doi 10.15574/PS.2020.67.36
Притула В. П.^1,2, Кривченя Д. Ю.¹, Кузик А. С.³, Хуссейні С. Ф.¹, Сільченко М. І.^2
1Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
²Національна дитяча спеціалізована лікарня «Охматдит», м. Київ, Україна
³Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна

Для цитування: Притула ВП, Кривченя ДЮ, Кузик АС, Хуссейні СФ, Сільченко МІ. (2020). Парціальна цистектомія при хірургічному лікуванні кіст селезінки у дітей. Хірургія дитячого віку. 2(67): 36-42; doi 10.15574/PS.2020.67.36
Стаття надійшла до редакції 03.02.2020 р., прийнята до друку 10.06.2020 р.

Різного виду методи органозберігаючої хірургії селезінки при її кістозному ураженні як при лапаротомному, так і при лапароскопічному доступі, широко пропонуються та дискутується в літературі. Обговорюються покази, протипокази, переваги та недоліки щодо травматичності та надійності кожного з методів хірургічного втручання при кістах селезінки (КС) у дітей.
Мета: розробити показання та оцінити ефективність парціальної цистектомії при хірургічному лікуванні КС у дітей.
Матеріали та методи. За період від 1998 до 2019 р.р. прооперовано 175 (66,04%) із 265 досліджуваних дітей з КС. Решта – 90 (33,96%) пацієнтів знаходились під динамічним спостереженням. Проведений детальний аналіз щодо визначення показань та оцінки ефективності парціальної цистектомії з капітонажем і без капітонажу при хірургічному лікуванні КС у дітей лапароскопічним і відкритим (лапаротомним) способом.
Результати та обговорення. Проведено 119 (68,00%) лапаротомних і 56 (32,00%) лапароскопічних втручань у дітей з різною посегментною локалізацією кіст. Лапаротомну парціальну цистектомію виконано у 12 пацієнтів з КС, парціальну цистектомію із капітонажем – у 35. Лапароскопічну парціальну цистектомію виконано у 30 пацієнтів з КС, парціальну цистектомію із капітонажем – у 21. Рецидиви після відкритої корекції КС в ділянці воріт методом парціальної цистектомії із капітонажем відмічено у 2 (1,68%) дітей, який корегували повторною лапаротомною парціальною цистектомією із капітонажем. У 3 (5,36%) пацієнтів після лапароскопічної парціальної резекції кіст без капітонажу (n=2) та після парціальної резекції кісти із заповненням порожнини кісти пасмом чепця (n=1) відмічені рецидиви кіст, які повторно корегували лапароскопічно (n=1) та лапаротомно (n=2). У 9 (7,56%) після лапаротомії та у 7 (12,50%) після лапароскопії зберігалися мінімальні залишкові порожнини кіст, які самостійно зникали в динаміці протягом 1–2 років.
Висновки. У залежності від локалізації, розмірів, характеру ураження паренхіми у дітей з КС доцільне використання парціальної цистектомії. З метою закриття або максимального зменшення об’єму залишкової порожнини кісти парціальну цистектомію слід доповнити капітонажем. Парціальна цистектомія з капітонажем або без капітонажу з урахуванням її сегментарного кровопостачання лапароскопічним чи відкритим способом є раціональним методом лікування КС, що радикально корегує патологію та зберігає всі важливі функції ураженого органу.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: кіста селезінки, діти, лікування, лапароскопія, лапаротомія, результати.

ЛІТЕРАТУРА

1. Akkoyun I, Akbiyik F, Altunkeser A. (2011). Laparoscopic cystectomy for splenic hydatid cyst: a case report. J Pediatr Surg. 46: E1-E3. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2011.07.005; PMid:22075364

2. Belekar D, Desai A, Dewoolkar A, Dewoolkar V, Bhutala U. (2010). Splenic epithelial cyst: A rare entity. Int J Surg. 22: 1-18. https://doi.org/10.5580/bbb

3. Boybeyi O, Karnak I, Tanyel FC, Ciftci AO, Senocak ME. (2010). The management of primary nonparasitic splenic cysts. Turk. J. Pediatr. 52: 500-504.

4. Calisti A, Perotta ML, Molle P et al. (2003). Epithelial splenic cysts in children: surgical treatment by cyst wall «peeling». Pediatr Surg Int. 19: 300-302. https://doi.org/10.1007/s00383-002-0879-z; PMid:12682748

5. Dan D, Bascombe N, Harnanan D, Hariharan S, Naraynsingh V. (2010). Laparoscopic management of a massive splenic cyst. Asian J Surg. 33 (2): 103-106. https://doi.org/10.1016/S1015-9584(10)60018-8

6. Delforge X, Chaussy Y, Borrego P, Abbo O, Sauvat F, Ballouhey Q, Irtan S, Arnaud A, Panait N, Rodesch G, Steyaert H, Schneider A, Dubois R, Mesureur S, Haraux E, Buisson P. (2017). Management of nonparasitic splenic cysts in children: A French multicenter review of 100 cases. J. Pediatr. Surg. 52 (9): 1465-1470. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2017.01.054; PMid:28185630

7. Farhangi B, Farhangi A, Firouzjahi A, Jahed B. (2016). Huge epithelial nonparasitic splenic cyst: a case report and a review of treatment methods. Caspian J.Intern. Med. 7:146-149.

8. Fisher JC, Gurung B, Cowles RA. (2008). Recurrence after laparoscopic excision of nonparasitic splenic cysts. J Pediatr Surg. 43: 1644-1648. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.12.052; PMid:18779000

9. Golmohammadzadeh H, Maddah G, Hojjati YS, Abdollahi A, Shabahang H. (2016). Splenic cysts: analysis of 16 cases. Caspian J. Intern. Med. 7:217-221.

10. Hassoun J, Ortega G, Burkhalter LS, Josephs S, Qureshi FG. (2018). Management of nonparasitic splenic cysts in children. J. Surg. Research. 223: 142-148. https://doi.org/10.1016/j.jss.2017.09.036; PMid:29433866

11. Ingle SB, Hinge CR, Patrike S. (2014). Epithelial cysts of the spleen: A minireview. World J Gastroenterol. 20 (38): 13899-13903. https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i38.13899; PMid:25320525 PMCid:PMC4194571

12. Kenney CD, Hoeger YE, Yetasook AK, Linn JG et al. (2014). Management of non-parasitic splenic cysts: does size really matter? J. Gastrointest. Surg. 18:1658-1663. https://doi.org/10.1007/s11605-014-2545-x; PMid:24871081.

13. MacKenzie R, Youngson G, Mahomed A. (2004). Laparoscopic decapsulation of congenital splenic cysts: a step forward in splenic preservation. J Pediatr Surg. 39: 88-90. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2003.09.031; PMid:14694379.

14. Mertens J, Penninckx F, De Wever I et al. (2007). Long-term outcome after surgical treatment of nonparasitic splenic cysts. Surg Endosc. 21: 206-208. https://doi.org/10.1007/s00464-005-0039-3; PMid:17131049

15. Schier F, Waag K-L, Ure B. (2007). Laparoscopic unroofing of splenic cysts results in a high rate of recurrences. J Pediatr Surg 42: 1860-1863. https://doi.org/10.1016/j.jpedsurg.2007.07.012; PMid:18022436.

16. Shabtaie SA, Hogan AR, Slidell MB. (2016). Splenic Cysts. Pediatr. Ann. 45: 251-256. https://doi.org/10.3928/00904481-20160523-01; PMid:27403673.

17. Till H, Schaarschmidt K. (2004). Partial laparoscopic decapsulation of congenital splenic cysts. A medium-term evaluation proves the efficiency in children. Surg Endosc. 18: 626-628. https://doi.org/10.1007/s00464-003-9046-4; PMid:15026897.