- Параліч лицевого нерва при Лайм-бореліозі в дитини (випадок із практики)
Параліч лицевого нерва при Лайм-бореліозі в дитини (випадок із практики)
Modern Pediatrics. Ukraine. (2025).1(145): 126-130. doi: 10.15574/SP.2025.1(145).126130
Матейко Г. Б., Матвісів М. В., Глушко У. А.
Івано-Франківський національний медичний університет, Україна
Для цитування: Матейко ГБ, Матвісів МВ, Глушко УА. (2025). Параліч лицевого нерва при Лайм-бореліозі в дитини (випадок із практики). Сучасна педіатрія. Україна. 1(145): 126-130. doi: 10.15574/SP.2025.1(145).126130.
Стаття надійшла до редакції 06.12.2024 р., прийнята до друку 11.02.2025 р.
Хвороба Лайма – інфекційне захворювання, спричинене бактеріями комплексу Borrelia burgdorferi. Ураження шкірних покривів у гострій стадії трапляється в більшості пацієнтів, а ураження нервової системи є другим за частотою в Європі та третім після ураження великих суглобів.
Мета – навести особливості клінічного перебігу, діагностування та лікування нейробореліозу на прикладі випадку паралічу лицевого нерва в 13-річної дівчинки.
Клінічний випадок. Пацієнтка госпіталізована до стаціонару зі скаргами на відчуття тяжкості та оніміння обличчя, труднощі під час жування їжі, на порушення мовлення, утруднену усмішку, неповне заплющення повіки правого ока і сухість у ньому, часткову втрату смаку. Симптоми з’явилися гостро впродовж 2 діб, їм передував біль за вухом. Консультована ЛОР-спеціалістом, який заперечив отит. З епіданамнезу нічого не вдалося з’ясувати. На момент огляду: загальний стан середньої тяжкості за рахунок неврологічної симптоматики – повітря в роті не затримує після тиску ззовні, справа згладжена носогубна складка, кут рота опущений, асиметрія усмішки, опущена повіка там же, неможливість повного заплющення ока. За результатами лабораторних досліджень заперечено герпесвірусну етіологію захворювання, отримано позитивні результати на антитіла до борелій методом імуноферментного аналізу – IgG та IgМ. Встановлено діагноз «Лайм-бореліоз, рання дисемінована стадія, параліч лицевого нерва, середньої тяжкості». Призначено антибіотикотерапію на 28 діб, нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи В, штучні сльози, на тлі застосування яких у дитини спостерігали позитивну клінічну симптоматику.
Висновки. Труднощі діагностування бореліозу в цьому випадку зумовлені запереченням факту укусу кліща, відсутністю клініки в ранній стадії та моносимптомом у вигляді ураження лицевого нерва. Важливо вчасно виявляти хворобу для запобігання ускладненням (спазми, атрофія м’язів, хронічний кон’юнктивіт).
Дослідження виконано за принципами Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: безеритемна форма бореліозу, нейробореліоз, неврит, лицевий нерв, діти.
ЛІТЕРАТУРА
1. AAP News. (2020, Feb 27). When can doxycycline be used in young children? By H. Cody Meissner M.D., FAAP. URL: https://www.aappublications.org/news/aapnewsmag/2020/02/27/idsnapshot022720. full.pdf.
2. Allen NM, Jungbluth H. (2016). Lyme neuroborreliosis: A potentially preventable cause of stroke. The Journal of Pediatrics. 170: 334-e1. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2015.11.077; PMid:26775545
3. CDC. (2021). Lyme Disease Charts and Figures: Historical Data. Lyme disease – Confirmed cases by month of disease onset, United States, 2008-2018. Centers for Disease Control and Prevention. URL: https://www.cdc.gov/lyme/stats/graphs.html.
4. Clark JR, Carlson RD, Sasaki CT et al. (1985). Facial paralysis in Lyme disease. Laryngoscope. 95: 1341. https://doi.org/10.1288/00005537-198511000-00009; PMid:4058212
5. Cohn KA, Thompson AD, Shah SS, Hines EM, Lyons TW et al. (2012). Validation of a clinical prediction rule to distinguish Lyme meningitis from aseptic meningitis. Pediatrics. 129(1): e46-e53. https://doi.org/10.1542/peds.2011-1215; PMid:22184651
6. D'Alessandro M, Loy A, Castagnola E. (2017). Management of Lyme disease in European children: a review for practical purpose. Current Infectious Disease Reports. 19(8): 27. https://doi.org/10.1007/s11908-017-0582-9; PMid:28681315
7. Guet-Revillet H, Levy C, Vallet C, Maghraoui-Slim V, Dommergues MA, Hentgen V et al. (2019). Lyme neuroborreliosis in children: Report of nine cases and a review of the literature. Archives de Pédiatrie. 26 (3): 133-137. https://doi.org/10.1016/j.arcped.2019.02.010; PMid:30885602
8. Knudtzen FC, Andersen NS, Jensen TG, Skarphédinsson S. (2017). Characteristics and Clinical Outcome of Lyme Neuroborreliosis in a High Endemic Area, 1995-2014: A Retrospective Cohort Study in Denmark. Clin Infect Dis. 65: 1489. https://doi.org/10.1093/cid/cix568; PMid:29048514
9. Margos G, Wilske B, Sing A et al. (2013). Borrelia bavariensis sp. nov. is widely distributed in Europe and Asia. Int J Syst Evol Microbiol. 63: 4284. https://doi.org/10.1099/ijs.0.052001-0; PMid:23838444
10. Medscape. (2019). Lyme disease treatment & management. URL: https://emedicine.medscape.com/article/330178-treatment. Updated Aug 01, 2019.
11. Ogrinc K, Lusa L, Lotrič-Furlan S et al. (2016). Course and Outcome of Early European Lyme Neuroborreliosis (Bannwarth Syndrome): Clinical and Laboratory Findings. Clin Infect Dis. 63: 346. https://doi.org/10.1093/cid/ciw299; PMid:27161773
12. Pritt BS, Mead PS, Johnson DK et al. (2016). Identification of a novel pathogenic Borrelia species causing Lyme borreliosis with unusually high spirochaetaemia: a descriptive study. Lancet Infect Dis. 16: 556. https://doi.org/10.1016/S1473-3099(15)00464-8; PMid:26856777
13. Södermark L, Sigurdsson V, Näs W, Wall P, Trollfors B. (2017). Neuroborreliosis in Swedish Children: A Population-based Study on Incidence and Clinical Characteristics. Pediatr. Infect. Dis. J. 36(11): 1052-1056. https://doi.org/10.1097/INF.0000000000001653; PMid:28654563
14. Stanek G, Strle F. (2018). Lyme borreliosis-from tick bite to diagnosis and treatment. FEMS Microbiol Rev. 42: 233. https://doi.org/10.1093/femsre/fux047; PMid:29893904
15. Zomer TP, Bruinsma R, van Samkar A et al. (2023). Lyme neuroborreliosis with antibodies in cerebrospinal fluid but not in serum. Eur J Neurol. 30: 741. https://doi.org/10.1111/ene.15631; PMid:36371644