Modern Pediatrics. Ukraine. 2021. 2(114): 83-87. doi 10.15574/SP.2021.114.83
Хапченкова Д. С., Дубина С. О., Єна К. Ю.
Донецький національний медичний університет, м. Лиман, Україна

Для цитування: Хапченкова ДС, Дубина СО, Єна КЮ. (2021). Параліч Белла: літературна довідка та власний клінічний випадок. Сучасна педіатрія. Україна. 2(114): 83-87. doi 10.15574/SP.2021.114.83
Стаття надійшла до редакції 09.12.2020 р., прийнята до друку 09.03.2021 р.

Параліч Белла — це гострий периферичний параліч лицевого нерва невідомої етіології. Лицевий нерв — VII пара черепних нервів. Однією частиною лицевого нерва є рухові волокна, які іннервують мімічні м'язи. Лицевий нерв виходить із мозку між заднім краєм моста і оливою довгастого мозку двома корінцями. Більший корінець являє собою власне лицевий нерв, він утворений руховими волокнами. Виділяють центральний і периферичний парез лицевого нерва. Центральний парез виникає при інсультах на протилежному боці від ураження. Периферичний парез (однобічна слабкість м'язів усієї половини обличчя) розвивається на рівні лицевого нерва від рухового ядра до місця виходу з шилососкоподібного отвору на боці ураження. Серед різних локалізацій пошкодження периферичного відділу лицевого нерва найчастіше зустрічається параліч Белла внаслідок набряку і компресії нерва в кістковому каналі. Клінічна симптоматика невропатії лицевого нерва характеризується гостро розвинутим паралічем або парезом мімічної мускулатури: згладжена шкірна складка на ураженому боці обличчя; здуття щоки; неповне закриття ока на хворому боці, симптом Белла; лицева м'язова слабкість. Ступінь ураження визначають за шкалою Хауса—Бракмана. Лікування проводять глюкокортикостероїдами і противірусними препаратами, включають фізіотерапевтичні процедури.
Мета — висвітлити клінічний випадок паралічу Белла як приклад відстроченої діагностики, розпочатого лікування і, як наслідок, довготривалого відновлення функцій мімічних м'язів.
Клінічний випадок. Хлопець після перенесеного грипу почав скаржитися на різкий завушний біль, блювання, відсутність рухів у правій половині обличчя, а також на запаморочення і безсоння. Під час огляду констатовано асиметрію обличчя, відсутність рухів правого боку обличчя, неможливість повністю заплющити праве око, симптом «вітрила» праворуч, м'язову слабкість. На тлі гормональної, метаболічної терапії, фізіотерапевтичних процедур поліпшився загальний стан пацієнта, відновилася міміка й нормалізувався сон.
Висновки. Описано випадок розвитку запалення лицевого нерва, або паралічу Белла, у підлітка на тлі перенесеного грипу. Своєчасна діагностика та розпочата терапія вищеописаної патології є запорукою задовільного прогнозу для відновлення міміки, попередження розвитку негативних наслідків цього захворювання.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дитини.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: лицевий нерв, параліч Белла, грип, запалення.

ЛІТЕРАТУРА

1. Baugh RF, Basura GJ, Ishii LE, Schwartz SR, Drumheller CM, Burkholder R, Deckard NA, Dawson C, Driscoll C, Gillespie MB, Gurgel RK, Halperin J, Khalid AN, Kumar KA, Micco A, Munsell D, Rosenbaum S, Vaughan W. (2013). Clinical practice guideline: Bell's palsy. Otolaryngol Head Neck Surg. 149 (3):S1-27. https://doi.org/10.1177/0194599813505967; PMid:24189771

2. Gronseth GS, Paduga R. (2012). American Academy of Neurology Evidence-based guideline update: steroids and antivirals for Bell palsy: report of the Guideline Development Subcommittee of the American Academy of Neurology. Neurology. 79: 2209-2213. https://doi.org/10.1212/WNL.0b013e318275978c; PMid:23136264

3. Ho ML, Juliano A, Eisenberg RL, Moonis G. (2015). Anatomy and pathology of the facial nerve. AJR Am J Roentgenol. 204 (6): 612-619. https://doi.org/10.2214/AJR.14.13444; PMid:26001250

4. House JW, Brackmann DE. (1985). Facial nerve grading system. Otolaryngol. Head Neck Surg. 93: 146-147. https://doi.org/10.1177/019459988509300202; PMid:3921901

5. Ковешніков ВГ. (2008). Анатомія людини. В трьох томах. Луганськ: вид-во «Шико» ТОВ «Віртуальна реальність». 3: 400.

6. Madhok VB, Gagyor I, Daly F, Somasundara D, Sullivan M, Gammie F et al. (2016). Corticosteroids for Bell's palsy (idiopathic facial paralysis). Cochrane Database Syst Rev. 7: CD001942. https://doi.org/10.1002/14651858.CD001942.pub5; PMid:27428352 PMCid:PMC6457861

7. Маркин СП. (2017). Поражения лицевого нерва (патогенез, терапия). Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. 5 (1): 65–70.

8. National Health and Medical Research Council. (2020). Bell's palsy in children (BellPIC). Research Data Australia. Australian National Data Service. URL: https://researchdata.ands.org.au/bells-palsy-childrenbellpic/518554.

9. Reich SG. (2017). Bell's Palsy Continuum (Minneap Minn). 23 (2): 447-466. https://doi.org/10.1212/CON.0000000000000447; PMid:28375913

10. Somasundara D, Sullivan F, Gordon F. (2017). Management of Bell's palsy. Aust Prescr. 40 (3): 94-97. https://doi.org/10.18773/austprescr.2017.030; PMid:28798513 PMCid:PMC5478391