INTERNATIONAL JOURNAL REHABILITATION AND PALLIATIVE MEDICINE.2015.2(2):111-117; doi 10.15574/IJRPM.2015.01.111 
 

Паліативне лікування в контексті гідності та недоторканості людського життя 
 

Терешкевич Г.Т. (с. Діогена)

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Україна 
 

Висвітлено недоторканість та найвищу цінність людського життя на всіх його етапах та гідність людини як особистості, у її духовній, душевній і тілесній цілісності. Проаналізовано значення терпіння (болю) у житті християнина як спосіб єднання з терпіннями Христа. Розкрито традиційну концепцію смерті як перехід до потойбічного життя. Наголошено на етичній неприпустимості евтаназії як акту вбивства та небезпеці її інтервенції в людську спільноту, а також запропоновано замість евтаназії впровадження паліативного лікування як пом’якшення страждань невиліковно хворих. Висвітлено засади і цінності біоетики, якими повинні керуватися лікарі у наданні допомоги невиліковно хворим. Ці питання не можуть залишитись поза увагою органів державного управління. 
 

Ключові слова: недоторканість людського життя, гідність людини, страждання, паліативне лікування, принципи біоетики, евтаназія, ставлення до смерті, органи державного управління, госпіс, капеланство, групи взаємної підтримки, випереджувальне співчуття, співпереживання. 
 

Література: 
1. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Київ, Велес. 2005: 48. Серія видань «Офіційний документ».

2. Кюблер-Росс Э. 2001. О смерти и умирании. Киев, София: 320.

3. Нищук МІ. 1999. Евтаназія право та безправ’я вибору смерті. Практична медицина. 1–2: 114.

4. Основи законодавства України про охорону здоров’я. Закон України від від 19.11.1992 № 2801-XII. http://www.zakon.rada.gov.ua/go/2801-12.

5. Принс Д. 2006. Встречая смерть (Разделяя победу Христа над смертью). Таллин, Дерек Принс министрис: 150.

6. о. Хоменко І. 2008. Святе Письмо Старого та Нового Заповіту. Повний переклад, здійснений за єврейськими, арамійськими та грецькими текстами. Львів, Місіонер: 1460.

7. Соціально-філософські та етичні проблеми медицини. Навч посібн. За заг ред АП Алексєєнко, ВМ Лісового. Харків, Колегіум. 2010: 340.

8. Терешкевич ГТ. 2014. Основи біоетики та біобезпеки. Підручник. Тернопіль, ТДМУ: 400.

9. Франкл В. 1997. Доктор и душа. Пер з англ А Бореев. СПб, Ювента: 287.

10. Хартія працівників охорони здоров’я. Папська Рада до справ душпастирства в охороні здоров’я. Львів, Медицина і право. 2010: 111.

11. Giovanni Paolo II. 1995. Lettera Enciclica Evangelium Vitae, 25 marzo 1995. Cittа del Vaticano, Libreria Editrice Vaticana: 192.

12. Pio XII. Discorsi ai medici. A cura di F Angelini. Roma, Orissonte Medico. 1960: 725.

13. Salvino L. 2000. Śmiertelnie chory. Krаkуw, WAM: 108.