- Особливості взаємозв’язків між показниками функціонального стану серцево-судинної системи та біохімічними маркерами ендотеліальної дисфункції у дітей з дисплазією сполучної тканини
Особливості взаємозв’язків між показниками функціонального стану серцево-судинної системи та біохімічними маркерами ендотеліальної дисфункції у дітей з дисплазією сполучної тканини
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2019. 4(80): 39-49; doi 10.15574/PP.2019.80.39
Ошлянська О. А.1, Остапенко Ю. Ю.2, Чайковський І. А.3
1ДУ «Інститут педіатрії акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», м. Київ
2ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України», м. Київ
3Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, м. Київ
Для цитування: Ошлянська ОА, Остапенко ЮЮ, Чайковський ІА. (2019). Особливості взаємозв'язків між показниками функціонального стану серцево-судинної системи та біохімічними маркерами ендотеліальної дисфункції у дітей з дисплазією сполучної тканини. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 4(80): 39–49. doi 10.15574/PP.2019.80.39
Стаття надійшла до редакції 03.08.2019 р.; прийнята до друку 17.12.2019 р.
Мета — проаналізувати взаємозв'язок між окремими показниками функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) і провідними біохімічними показниками в дітей з клінічними ознаками дисплазії сполучної тканини (ДСТ).
Пацієнти та методи. Проведено загальноклінічне, інструментальне обстеження й додаткове біохімічне дослідження у 109 дітей віком 9–17 років із зони підвищеного радіаційного контролю, на базі стаціонару клініки ДУ «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України». Проаналізовано скарги хворих, об'єктивний статус, дані інструментальних методів дослідження: електрокардіографії (ЕКГ), дані, отримані за допомогою інформаційно-вимірювального комплексу пульсокардіологічної діагностики, а також біохімічні показники (L-аргінін, сумарна кількість нітритів і нітратів у крові, показники ліпідного обміну та 25(ОН)D3 у сироватці крові). Проведено математичний аналіз показників із використанням методів статистичного аналізу в пакеті Microsoft Exel та кореляційного аналізу за допомогою програми SPSS.
Результати. Найбільш інформативним серед біохімічних маркерів потенціального ризику розвитку ендотеліальної дисфункції (ЕД) у дітей з ДСТ є вміст NO в сироватці крові. Максимальний вплив ЕД у дітей з ДСТ виявляється у вигляді порушень вегетативної регуляції, що оптимально визначати за показниками вегетативного дисбалансу (LFn і HFn) при оцінці ЕКГ програмно-апаратним комплексом (ПАК) «Кардіо-пульс». Виявлена зворотна залежність між вмістом вітаміну Д у сироватці крові дітей з ДСТ і ступенем вегетативних порушень за даними оцінки ЕКГ ПАК «Кардіо-пульс». ЕД у дітей з клінічними ознаками ДСТ приводить до розвитку кардіометаболічних порушень.
Висновки. ДСТ є незалежним фактором порушень регуляції стану ССС у дітей, що опосередковується ендотелійзалежними механізмами регуляції судинного тонусу та зумовлює вторинні кардіометаболічні зміни. Окремі показники оцінки ЕКГ та ПАК «Кардіо-пульс», зокрема, використання оцінки симетрії зубця Т та його тривалості, можна вважати скринінговими факторами виявлення ранніх ознак ЕД при ДСТ у дітей.
Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: діти, судинні порушення, дисплазія сполучної тканини.
ЛІТЕРАТУРА
1. Доценко НЯ, Боев СС, Шехунова ИА, Дедова ВО. (2014). Взаимосвязь между аритмическим синдромом и дисплазией соединительной ткани. Аритмологія. 40: 39—45.
2. Заремба ЄХ, Рак НО. (2017). Зміни артерій і вен у хворих на артеріальну гіпертензію при недиференційованій дисплазії сполучної тканини. Сімейна медицина. 1: 69—71.
3. Катеренчук ІП, Циганенко ІВ. (2017). Ендотеліальна дисфункція та кардіоваскулярний ризик: причини, механізми розвитку, клінічні прояви, лікування й профілактика. Київ: Медкнига: 255.
4. Коренман ИН. (1975). Фотометрический анализ. Методы определения органическим соединением. Москва: Химия: 80.
5. Кучеренко АГ, Маткеритов ДА, Марков ХМ. (2002). Оксид азота при хроническом гломерулонефрите у детей. Педиатрия. 2: 17—20.
6. Ланг ТА. (2011). Как описывать статистику в медицине. Аннотированное руководство для авторов, редакторов и рецензентов. Москва: Практическая медицина: 480.
7. Мартынов АИ, Гудилин ВА, Дрокина ОВ, Калинина ИЮ, Нечаева ГИ, Цикунова ЮС. (2015). Дисфункция эндотелия у пациентов с дисплазиями соединительной ткани. Лечащий врач. 2: 18.
8. Ошлянська ОА, Гиндич ЮЮ, Крижановська ВВ, Олепір ОВ, Чайковський ІА, Дегтярук ВІ.
(2018). Оцінювання стану серцево-судинної системи в дітей з дисплазією сполучної тканини за допомогою інноваційного інформаційно-вимірювального комплексу. Кардиология: от науки к практике. 5—6 (34): 28—49.
9. Стрелков НС, Кильдиярова РР, Мингазова ДФ, Лаптева РФ. (2009). Соединительная ткань у детей в норме и при патологии. Кубан. науч. мед. вестн. (6): 74—75.
10. Чайковский ИА. (2013). Анализ электрокардиограммы в одном, шести и двенадцати отведениях с точки зренияинформационной ценности: электрокардиографический каскад. Клин. информатика и телемедицина. 9 (10): 20—31.
11. Чемоданов ВВ, Краснова ЕЕ. (2009). Особенности течения заболеваний у детей с дисплазией соединительной ткани. Иваново: ИвГМА Росздрава. 140.
12. Iudici M, Irace R, Riccardi A, Cuomo G, Vettori S, Valentini G. (2017, Feb 2). Longitudinal analysis of quality of life in patients with undifferentiated connective tissue diseases. Patient Relat Outcome Meas. 8: 7—13. https://doi.org/10.2147/PROM.S117767; PMid:28203114 PMCid:PMC5295807.
13. Tomczyk M, Nowak W, Jaźwa A. (2013). Endothelium in physiology and pathogenesis of diseases. Postepy Biochem. 59 (4): 357—364.
14. Frueh J, Maimari N, Homma T, Bovens SM, Pedrigi RM, Towhidi L, et al. (2013, Jul 15). Systems biology of the functional and dysfunctional endothelium. Cardiovasc Res. 99 (2): 334—341. https://doi.org/10.1093/cvr/cvt108; PMid:23650287.
15. Tomczyk M, Nowak W, Jaźwa A. (2013). Endothelium in physiology and pathogenesis of diseases. Postepy Biochem. 59 (4): 357—364.
16. Quintana DS, Guastella AJ, Outhred T et al. (2012). Heart rate variability is associated with emotion recognition: direct evidence for a relationship between the autonomic nervous system and social cognition. Int. J. Psychophysiol. 86 (2): 168—172. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho.2012.08.012; PMid:22940643
17. Holick MF. (2007). Vitamin D deficiency. N Engl J Med. 357: 266—281. https://doi.org/10.1056/NEJMra070553; PMid:17634462
18. Higashi Y, Maruhashi T, Noma K, Kihara Y. (2014, May). Oxidative stress and endothelial dysfunction: clinical evidence and therapeutic implications. Trends Cardiovasc Med. 24 (4): 165—169. https://doi.org/10.1016/j.tcm.2013.12.001; PMid:24373981.
19. Gunnarsson R, Hetlevik SO, Lilleby V, Molberg ?. (2016, Feb). Mixed connective tissue disease. Best Pract Res Clin Rheumatol. 30 (1): 95—111. https://doi.org/10.1016/j.berh.2016.03.002; PMid:27421219.
20. O'Sullivan M, Bruce IN, Symmons DP. (2016, Feb). Cardiovascular risk and its modification in patients with connective tissue diseases. Best Pract Res Clin Rheumatol. 30 (1): 81—94. https://doi.org/10.1016/j.berh.2016.03.003; PMid:27421218
21. Pepmueller PH. (2016, Mar-Apr). Undifferentiated connective tissue disease, mixed connective tissue disease, and overlap syndromes in rheumatology. Mo Med. 113 (2): 136—140.
22. Weiner SM. (2018, Jan). Renal involvement in connective tissue diseases. Dutsch Med Wochenschr. 143 (2): 89—100. https://doi.org/10.1055/s-0043-106563; PMid:29359289