Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2023. 2(94): 35-40; doi 10.15574/PP.2023.94.35
Давидова Ю. В., Мар’ясова О. В., Лиманська А. Ю., Кравець О. М.
ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені О.М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Для цитування: Давидова ЮВ, Мар’ясова ОВ, Лиманська АЮ, Кравець ОМ. (2023). Особливості управління болем у вагітних та породіль. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(94): 35-40; doi 10.15574/PP.2023.94.35.
Стаття надійшла до редакції 15.03.2022 р.; прийнята до друку 30.05.2023 р.

Мета – оцінити ефективність і несприятливі побічні ефекти (якщо такі є) внутрішньовенної інфузії 1000 мг парацетамолу як методу полегшення болю породіллям під час активної фази пологів та в післяопераційному періоді після кесаревого розтину.
Матеріали та методи. Досліджено 43 вагітні жінки в І періоді пологів з активною пологовою діяльністю. Критерії вибору: здорові першонароджені породіллі низького ризику, що вперше народжували,  віком 18-35 років; спонтанний початок пологів у терміні 37-40 тижнів вагітності; перший період пологів із розкриттям шийки матки на 3-5 см; один живий плід; головне передлежання. Препаратом парацетамолу обрано Інфулган розчин д/інф. 10 мг/мл по 100 мл.
Показник інтенсивності болю визначено за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ) – метод суб’єктивної оцінки болю. Пацієнтка відмічала на неградуйованій лінійці довжиною 10 см точку, яка відповідає ступеню вираженості болю. Під час оцінювання динаміки, зміни інтенсивності болю вважали об’єктивними й істотними, якщо справжнє значення ВАШ відрізнялося від попереднього більше ніж на 1,3 см. Групу порівняння склали 20 вагітних у І періоді пологів, яким не проводилось знеболення за власним бажанням. Також проводилось дослідження ефективності комплексної мультимодальної анестезії (Інфулган (парацетамол) та Кейдекс (декскетопрофен)) у 5 (11,6%) породіль після розродження шляхом кесаревого розтину.
Результати. Використання внутрішньовенної ін’єкції парацетамолу для знеболювання під час пологів є ефективною аналгезією. Відмічено початкове, але значуще зниження оцінки ВАШ через 30 хвилин після введення Інфулгану та статистично значуще зменшення болю через 2, 3 і 4 години порівняно з оцінкою болю за ВАШ до лікування.
У групі жінок, яким не проводили знеболювання, інтенсивність больового синдрому невпинно зростала. У післяопераційному періоді, після кесаревого розтину, жінкам проводили комбіноване знеболювання із застосуванням Інфулгану (парацетамол) як базового компонента мультимодальної аналгезії та Кейдексу (декскетопрофен) як необхідного кроку мультимодального знеболювання. Вищезазначена комбінація препаратів дала змогу проводити Step-Up-аналгезію – покрокову терапію болю. Інфулган призначали по 1 флакону (1000 мг) кожні 6 годин внутрішньовенного введення, Кейдекс – по 1 ампулі кожні 8 годин внутрішньом’язово. Додавання до аналгезії Кейдексу (декскетопрофену) забезпечило адекватний ефект знеболювання і не потребувало введення опіоїдних анальгетиків у післяопераційному періоді.
Висновки. Парацетамол для внутрішньовенного введення є ефективним неопіоїдним препаратом для полегшення болю при пологах без будь-яких істотних побічних ефектів для матері та плода. Відсутність будь-яких побічних ефектів у матері (седація, пригнічення дихання, затримка випорожнення шлунка, нудота та блювання) або неонатальних побічних ефектів (пригнічення дихання та зниження балів за шкалою Апгар), пов’язаних з опіоїдами, дозволяє рекомендувати Інфулган для полегшення болю при пологах. Покрокова терапія болю Step-Up у післяопераційному періоді дає змогу зменшити дозування кожного з анальгетиків та частоту й прояви побічної дії препаратів. Застосування Інфулгану та Кейдексу, як методу управління болем шляхом Step-Up-аналгезії в післяопераційному періоді в породіль, має високу ефективність, належну переносимість і задоволеність пацієнток.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: знеболювання пологів, мультимодальна анестезія, неопіоїдні анальгетики, породіллі.

ЛІТЕРАТУРА

1. ACOG. (2019, May). American College of Obstetricians and Gynecologists' Presidential Task Force on Pregnancy and Heart Disease and Committee on Practice Bulletins – Obstetrics. ACOG Practice Bulletin No.212: Pregnancy and Heart Disease. Obstet Gynecol. 133 (5): e320-e356. https://doi.org/10.1097/AOG.0000000000003243; PMid:31022123

2. Aronoff DM, Oates JA, Boutaud O, Arbor A. (2006). New insights into the mechanism of action of acetaminophen: Its clinical pharmacologic characteristics reflect its inhibition of the two prostaglandin H2 synthases. Clinical Pharmacology and Therapeutics. 79 (1): 9-19. https://doi.org/10.1016/j.clpt.2005.09.009; PMid:16413237

3. Cuomo A, Bimonte S, Forte CA, Botti G, Cascella M. (2019). Multimodal approaches and tailored therapies for pain management: the trolley analgesic model. J Pain Res. 12: 711-714. https://doi.org/10.2147/JPR.S178910; PMid:30863143 PMCid:PMC6388734

4. Graham GG, Scott KF, Day RO. (2005). Tolerability of paracetamol. Drug Saf. 28 (3): 227-240. https://doi.org/10.2165/00002018-200528030-00004; PMid:15733027

5. Inoue S, Miyoshi H, Hayashi T. Tsutsumi YM, Teishima J. (2021, Mar 4). Postoperative around-the-clock administration of intravenous acetaminophen for pain control following robot-assisted radical prostatectomy. Sci Rep. 11 (1): 5174. https://doi.org/10.1038/s41598-021-84866-7; PMid:33664398 PMCid:PMC7933238

6. Lowe NK. (2002). The nature of labour pain. American Obstetric Gynaecology. 186 (5): S16-S24. https://doi.org/10.1067/mob.2002.121427; PMid:12011870

7. Makkar JK, Jain K, Bhatia N, Jain V, Mithrawal SM. (2015). Comparison of analgesic efficacy of paracetamol and tramadol for pain relief in active labour. Journal of Clinical Anesthesia. 27: 159-163. https://doi.org/10.1016/j.jclinane.2014.08.008; PMid:25434500

8. Martinez L, Ekman E, Nakhla N. (2019, Dec). Perioperative Opioid-sparing Strategies: Utility of Conventional NSAIDs in Adults/Clin Ther. 41 (12): 2612-2628. https://doi.org/10.1016/j.clinthera.2019.10.002; PMid:31733939

9. Nilsson U, Gruen R, Myles PS. (2020). Postoperative recovery: the importance of the team. Anaesthesia. 75 (S1): e158-164. https://doi.org/10.1111/anae.14869; PMid:31903575

10. Ong CK, Seymour RA, Lirk P, Merry AF. (2010). Combining paracetamol (acetaminophen) with nonsteroidal antiinflammatory drugs: a qualitative systematic review of analgesic efficacy for acute postoperative pain. Anesth Analg. 110 (4): 1170-1179. https://doi.org/10.1213/ANE.0b013e3181cf9281; PMid:20142348

11. Pandya ST. (2010). Labour analgesia: Recent advances. Indian Journal of Anaesthesiology. 54 (5): 400-408. https://doi.org/10.4103/0019-5049.71033; PMid:21189877 PMCid:PMC2991649

12. Smith HS. (2009). Potential analgesic mechanisms of acetaminophen. Pain Physician. 12(1): 269-280. https://doi.org/10.36076/ppj.2009/12/269; PMid:19165309

13. Soltani G, Molkizadeh A, Amini S. (2015). Effect of intravenous acetaminophen (paracetamol) on hemodynamic parameters following endotracheal tube intubation and postoperative pain in caesarean section surgeries. Anesth Pain Med. 5 (6): e30062. https://doi.org/10.5812/aapm.30062; PMid:26705524 PMCid:PMC4688817

14. Stoudenmire LG, Norman CM, Latif EZ. (2016, Oct). Impact of postoperative intravenous acetaminophen on opioid requirements and pain scores following gynaecologic procedures. J Pharm Pract. 29 (5): 475-479. https://doi.org/10.1177/0897190014568384; PMid:25660585