- Особливості статевого розвитку дівчат із загальним і генітальним інфантилізмом у ранньому репродуктивному періоді
Особливості статевого розвитку дівчат із загальним і генітальним інфантилізмом у ранньому репродуктивному періоді
Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2021.1(85): 17-21; doi 10.15574/PP.2021.85.17
Гасанли Г. Г.
Азербайджанський медичний університет, м. Баку
Для цитування: Гасанли ГГ. (2021). Особливості статевого розвитку дівчат із загальним і генітальним інфантилізмом у ранньому репродуктивному періоді. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 1(85): 17-21; doi 10.15574/PP.2021.85.17
Стаття надійшла до редакції 13.10.2020 р.; прийнята до друку 07.03.2021 р.
Мета — вивчити виразність вторинних статевих ознак дівчат із загальним і генітальним інфантилізмом у ранньому репродуктивному періоді.
Матеріали та методи. Обстежено 150 дівчат із загальним і генітальним інфантилізмом. Усім обстежуваним дівчаткам проведено клінічні, функціональні, гормональні, біохімічні, радіологічні, генетичні і лабораторні дослідження. Середній вік дівчат становив 19,56±0,13 (17–22) року. Середня вага обстежуваних – 55,37±1,56 (32–98) кг, зріст – 1,57±0,13 (1,36–1,71) м. Масо-ростовий індекс дорівнював 22,5±0,48 (15–48). Виразність вторинних статевих ознак визначено за шкалою J.Tanner.
Результати та висновки. Встановлено, що в дівчат із загальним інфантилізмом (гіпогонадотропним гіпогонадизмом) відзначається істотне відставання в розвитку вторинних статевих ознак на тлі легкого гірсутизму. При генітальному інфантилізмі (гіпергонадотропному гіпогонадизмі) спостерігається виразність пахвового і надлобкового оволосіння на тлі відставання в розвитку молочних залоз. Відмічається також високий показник гірсутного числа, що відбиває середній ступінь гірсутизму. При нормогонадотропному гіпогонадизмі розвиток вторинних статевих ознак відповідає аналогічним показникам практично здорових дівчат.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дівчат.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: загальний інфантилізм, генітальний інфантилізм, гіпогонадотропний гіпогонадизм, нормогонадотропний гіпогонадизм, гіпергонадотропний гіпогонадизм, гірсутизм.
ЛІТЕРАТУРА
1. Bozzola M, Bozzola E, Montalbano C, Stamati FA. (2018). Delayed puberty versus hypogonadism: a challenge for the pediatrician. Annals of Pediatric Endocrinology and Metabolism. 23: 57-61. https://doi.org/10.6065/apem.2018.23.2.57; PMid:29969875 PMCid:PMC6057016
2. Charania JS, Salaskar VV. (2014). Disorder of sexual development in menstrual dysfunction. J Obstet Gynaecol India. 63 (3): 190-195. https://doi.org/10.1007/s13224-012-0303-0; PMid:24431636 PMCid:PMC3696142
3. Данькова ИВ, Гончарова СВ. (2013). Прогнозирование репродуктивного потенциала у девочек, родившихся с задержкой внутриутробного развития. Репродуктивное здоровье детей и подростков. 5: 32–39.
4. Əkbərli KR, Əliyeva EM, Qaraşova MA. (2014). Erkən reproduktiv dövrdə amenoreyalı qızlarda cinsi inkişafın xüsusiyyətləri. Azərbaycan təbabətin müasir nailiyyətləri. 3: 203‑206.
5. Фаталиева ЛМ, Алиева ЭМ. (2005). Особенности физического и полового развития девочек в периоде полового развития в условиях г. Баку. J. Sağlamlıq. 7: 14–17.
6. Филатова ОВ, Харченко ЕВ. (2015). Особенности взаимосвязи параметров физического и полового развития подростков Барнаула. Acta Biologica Sibirica. 3 4: 7–23.
7. Mustafayeva İR, Əliyeva EM, Səfərəliyeva AR, Poladova NM. (2008). Naxçıvan şəhəri şəraitində cinsi yetişkənlik dövründə 16‑17 yaşlı qızlarda II-li cinsi əlamətlərin formalaşmasının və ultrasəs müayinəsinin xüsusiyyətləri. 4: 41–44.
8. Наджи ЛА, Алиева ЭМ, Эфендиева АГ. (2010). Особенности развития вторичных половых признаков и становления менструальной функции девочек в динамике периода полового созревания. Саьламлыг. 7: 68–73.
9. Palmert MR, Dunkel L. (2012). Clinical practice. Delayed puberty. N Engl J Med. 366: 443-453. https://doi.org/10.1056/NEJMcp1109290; PMid:22296078
10. Пузикова ОЗ, Московкина АВ, Беженарь ВФ. (2018). Синдром гиперандрогении у девочек-подростков: особенности клинических проявлений и ранней диагностики. Педиатрия. Журнал им. Г.Н. Сперанского. 97 (6): 187–191. https://doi.org/10.24110/0031-403X-2018-97-6-187-191
11. Rusyn LP, Malyar VA, Malyar V. (2014). Reproductive health in adolescent girls in puberty, born with underweight. Lik Sprava. 12: 65–68.
12. Жуковец ИВ, Быстрицкая ТС. (2012). Особенности формирования репродуктивной системы у девочек с дисфункцией гипоталамуса. Доктор Ру. 1 (69): 52–55.
