Ukrainian Journal of Perinatology and Pediatrics. 2024. 2(98): 99-106; doi: 10.15574/PP.2024.98.99
Куріліна Т. В., Лазаренко І. Ф.
Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Для цитування: Куріліна ТВ, Лазаренко ІФ. (2024). Особливості соматометричних показників, формування складу тіла та прихильність до медико-дієтичних рекомендацій в українських педіатричних пацієнтів із муковісцидозом. Український журнал Перинатологія і Педіатрія. 2(98): 99-106; doi: 10.15574/PP.2024.98.99.
Стаття надійшла до редакції 28.02.2024 р.; прийнята до друку 15.06.2024 р.

Пацієнти з муковісцидозом (МВ) схильні до порушення нутритивного стану через мальабсорбцію, асоційовану з хворобою. Систематичне оцінювання нутритивного стану та організація медичної дієтичної терапії є інтегральною складовою ведення пацієнтів із МВ.
Мета – визначити особливості соматометричних показників, формування складу тіла та харчової поведінки в українських педіатричних пацієнтів із МВ.
Матеріали та методи. Ретроспективно проаналізовано 203 історії хвороб дітей із МВ з 2012 р., проспективно обстежено 68 дітей. Оцінено масу тіла на вік (Wa), зросту на вік (На) та індекс маси тіла (ІМТ). Склад тіла визначено за формулою Слотера-Ломана на підставі вимірювання товщини 3 жирових складок. Оцінено клінічний перебіг, показники спірометрії та динамометрії. Для встановлення причин порушення дієтичних рекомендацій використано опитувальник Eating attitude test 26 (ЕАТ-26). Для аналізу даних застосовано загальноприйняті методи медичної статистики.
Результати. З віком у педіатричних українських пацієнтів наростають явища одночасного відставання Wa і На, ізольована низька маса тіла виявляється в третини дітей. З 10-річного віку відзначається великий прошарок дітей із надмірною масою тіла, після 15 років кожний п’ятий пацієнт має ожиріння. Не виявлено відповідних змін ІМТ. З віком підвищується відсоток жирової маси тіла (%ЖМ) у хлопчиків, хоча в третини хлопчиків до 10 років він знижений, ще в третини спостерігається дефіцитний стан. У дівчат в усіх вікових когортах відзначається дефіцит %ЖМ. У хлопчиків із МВ абсолютна жирова маса тіла (АЖМТ) підвищується, а абсолютна пісна маса тіла (АПМТ) знижується з віком. У дівчат спостерігається дефіцит АЖМТ та %ЖМ, АПМТ знаходиться в межах 25-50‰. Виявлено сильний прямий зв’язок між показником АЖМТ, %ЖМ та АПМТ із ключовими показниками спірометрії та динамометрії. За даними опитувальника ЕАТ-26, діти з МВ відчувають щоденний «тягар хвороби» і ставляться до дієтичних рекомендацій через призму власного сприйняття діагнозу.
Висновки. ІМТ як скринінговий інструмент є не достатньо чутливим показником щодо реальної наявності дефіцитних і профіцитних станів. Визначення складу тіла за рівнянням Слотера-Ломана є інформативним інструментом оцінювання трофологічного стану дітей із МВ на амбулаторному етапі. Виявлені зміни складу тіла в українських пацієнтів характеризуються зниженням пісної і підвищенням %ЖМ, що корелює з гіршими показниками респіраторної функції. Застосування опитувальника ЕАТ-26 дає змогу своєчасно розпочати корекцію харчової поведінки.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: муковісцидоз, діти, антропометричні показники, склад тіла, спірометрія, динамометрія, опитувальник ЕАТ-26.
ЛІТЕРАТУРА

1. Bass RM, Tindall A, Sheikh S. (2022). Utilization of the Healthy Eating Index in Cystic Fibrosis. Nutrients. 14(4): 834. https://doi.org/10.3390/nu14040834; PMid:35215485 PMCid:PMC8875613

2. Becker P, Carney LN, Corkins MR et al. (2015). Consensus statement of the academy of nutrition and dietetics/American society for parenteral and enteral nutrition: indicators recommended for the identification and documentation of pediatric malnutrition. Nutr Clin Pract. 30(1): 147-161. https://doi.org/10.1177/0884533614557642; PMid:25422273

3. Bouma S. (2017). Diagnosing pediatric malnutrition: paradigm shifts of etiology-related definitions and appraisal of the indicators. Nutr Clin Pract. 32(1): 52-67. https://doi.org/10.1177/0884533616671861

4. Bregnballe V, Schiotz PO, Boisen KA et al. (2011). Barriers to adherence in adolescents and young adults with cystic fibrosis: a questionnaire study in young patients and their parents. Patient Prefer Adherence. 5: 507-515. https://doi.org/10.2147/PPA.S25308; PMid:22114464 PMCid:PMC3218111

5. Cooper BG, Stocks J, Hall GL et al. (2017). The Global Lung Function Initiative (GLI) Network: bringing the world's respiratory reference values together. Breathe (Sheff). 13(3): 56-64. https://doi.org/10.1183/20734735.012717; PMid:28955406 PMCid:PMC5607614

6. Garner D. et al. (1982). The Eating Attitudes Test: Psychometric features and clinical correlates. Psychological Medicine. 12: 871-878. The EAT-26 has been reproduced with kind permission of the author. https://doi.org/10.1017/S0033291700049163; PMid:6961471

7. Konstan MW, Pasta DJ, Wagener JS et al. (2017). BMI fails to identify poor nutritional status in stunted children with CF. Journal of cystic fibrosis. 16(1): 158-160. https://doi.org/10.1016/j.jcf.2016.11.005; PMid:27916550

8. Mariotti ZE, Grandinetti R, Cunico D et al. (2023). Nutritional Care in Children with Cystic Fibrosis. Nutrients. 15(3): 479. https://doi.org/10.3390/nu15030479; PMid:36771186 PMCid:PMC9921127

9. Modi AC, Quittner AL. (2006). Barriers to treatment adherence for children with cystic fibrosis and asthma: what gets in the way? J Pediatr Psychol. 31: 846-858. https://doi.org/10.1093/jpepsy/jsj096; PMid:16401680

10. Mouzaki M, Dupuis A, Avolio J et al. (2023). Weight increase in people with cystic fibrosis on CFTR modulator therapy is mainly due to increase in fat mass. Frontiers in pharmacology. 14: 1157459. https://doi.org/10.3389/fphar.2023.1157459; PMid:37521467 PMCid:PMC10372433

11. Nicolais CJ, Bernstein R, Saez-Flores E et al. (2019). Identifying Factors that Facilitate Treatm ent Adherence in Cystic Fibrosis: Qualitative Analyses of Interviews with Parents and Adolescents. JCPMS. 26(4): 530-540. https://doi.org/10.1007/s10880-018-9598-z; PMid:30790101

12. Norton K. (2018). Chapter 4. Standards for Anthropometry Assessment. In: K. Norton, R. Eston. Kinanthropometry and Exercise Physiology. 4th ed. London. Routledge: 578. https://doi.org/10.4324/9781315385662-4; PMid:29630957 PMCid:PMC5975111

13. Slaughter MH, Lohman TG, Boileau R et al. (1988). Skinfold equations for estimation of body fatness in children and youth. Hum. Biol. 60: 709-723.

14. Snowball JE, Flight WG, Heath L, Koutoukidis DA. (2023). A paradigm shift in cystic fibrosis nutritional care: Clinicians' views on the management of patients with overweight and obesity. Journal of cystic fibrosis. 22(5): 836-842. https://doi.org/10.1016/j.jcf.2023.03.011; PMid:36966039

15. Sousa-Santos AR, Amaral TF. (2017). Differences in handgrip strength protocols to identify sarcopenia and frailty – a systematic review. BMC geriatrics. 17(1): 238. https://doi.org/10.1186/s12877-017-0625-y; PMid:29037155 PMCid:PMC5644254

16. Szentpetery SE. (2023). Evolving nutritional needs, obesity, and overweight status in cystic fibrosis. Curr Opin Pulm Med. 29(6): 610-614. https://doi.org/10.1097/MCP.0000000000001013; PMid:37694679

17. Turck D, Braegger CP, Colombo C et al. (2016). ESPEN-ESPGHAN-ECFS guidelines on nutrition care for infants, children, and adults with cystic fibrosis. Clinical nutrition. 35(3): 557-577. https://doi.org/10.1016/j.clnu.2016.03.004; PMid:27068495

18. Uslu NZ, Kocakaya D, Olgun YŞ et al. (2022). Relationship of muscle thickness, strength, and diaphragm function in adults with cystic fibrosis. Turkish journal of physical medicine and rehabilitation. 69(2): 200-206. https://doi.org/10.5606/tftrd.2023.10361; PMid:37671376 PMCid:PMC10475901

19. Zheng Y, Mostamand S. (2023). Nutrition in children with exocrine pancreatic insufficiency. Front Pediatr. 11: 943649. https://doi.org/10.3389/fped.2023.943649; PMid:37215591 PMCid:PMC10196508