• Особливості ренального кровотоку при гострому пошкодженні нирок у недоношених новонароджених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою
ua До змісту Повний текст статті

Особливості ренального кровотоку при гострому пошкодженні нирок у недоношених новонароджених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою

Modern Pediatrics. Ukraine. (2021). 7(119): 14-18. doi 10.15574/SP.2021.119.14
Борисова Т. П.1, Оболонська О. Ю.1,2, Мавропуло Т. К.1, Бадогіна Л. П.1, Волков Д. Г.2
1Дніпровський державний медичний університет, Україна
2КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР», м. Дніпро, Україна

Для цитування: Борисова ТП, Оболонська ОЮ, Мавропуло ТК, Бадогіна ЛП, Волков ДГ. (2021). Особливості ренального кровотоку при гострому пошкодженні нирок у недоношених новонароджених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою. Сучасна педіатрія. Україна. 7(119): 14-18. doi 10.15574/SP.2021.119.14.
Стаття надійшла до редакції 13.08.2021 р., прийнята до друку 09.11.2021 р.

Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) у недоношених новонароджених призводить до гіпоперфузії нирок у зв'язку з феноменом «обкрадання» великого кола кровообігу, що може спричинити розвиток гострого пошкодження нирок (ГПН). Застосування ультразвукової допплерографії судин нирок може надати ефективну допомогу в оцінці ренального кровотоку та ранній діагностиці ГПН.
Мета — оцінити прогностичну значущість стану ренального кровотоку на першу добу життя в недоношених новонароджених із ГЗВАП у ранній діагностиці ГПН.
Матеріали та методи. Обстежено 40 недоношених новонароджених (гестаційний вік — 29–36 тижнів) із ГЗВАП. Розподіл обстежених: група з ГПН — 23 дитини, група без ГПН — 17 дітей. Період спостереження — 10 діб. Пацієнтам проведено ехокардіографію з допплерометрією за допомогою широкосмугового мікроконвексного датчика з частотою 5–8 МГц («TOSHIBA» Nemso XG) на 5–11-ту годину життя. Кольорове ультразвукове допплерівське сканування судин нирок виконано на 1, 3 та 10-ту добу життя. Вивчено параметри кровотоку на магістральній та інтерлобарній ниркових артеріях: пікова систолічна швидкість (PSV) та кінцева діастолічна швидкість (EDV) кровотоку, індекс резистентності (RI). Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН відповідали критеріям неонатальної модифікації KDIGO.
Результати. На 3–5-ту добу життя ГПН діагностовано у 23 (57,5%) дітей, але вже на 1-шу добу в них порівняно з пацієнтами без ГПН відмічено суттєве зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії (20,6±5,87 см/с проти 25,4±6,17 см/с у дітей без ГПН, р>0,02). Крім того, основні зміни на 1-шу добу життя пацієнтів із ГПН виявлено на рівні інтерлобарної ренальної артерії: зниження PSV кровотоку (11,10±3,329 см/с проти 18,48±3,014 см/с у дітей без ГПН, р<0,001) та EDV кровотоку (2,83±2,063 см/с проти 6,16±2,447 см/с у дітей без ГПН, р<0,001), підвищення RI (0,758±0,137 проти 0,666±0,1216 у дітей без ГПН, р<0,02). На 3-тю добу життя при ГПН зберігалися порушення параметрів кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії, які на 10-ту добу життя не відрізнялися від показників дітей без ГПН.
Висновки. У недоношених новонароджених з ГЗВАП, яким на 3–5-ту добу життя діагностовано ГПН, на 1-шу добу виявлено зниження показників PSV кровотоку на магістральній ренальній артерії, зміни кровотоку на інтерлобарній ренальній артерії: зниження PSV та EDV кровотоку, підвищення RI. Отже, оцінка стану кровотоку в інтерлобарній ренальній артерії на 1-шу добу життя в недоношених новонароджених з ГЗВАП має діагностичне значення для своєчасного визначення групи ризику розвитку ГПН.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом усіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей.
Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Ключові слова: недоношені діти, відкрита артеріальна протока, ренальний кровотік, гостре пошкодження нирок.

ЛІТЕРАТУРА

1. Bumelburg T, Jorch G. (1989, Jun). Abnormal blood flow patterns in renal arteries of small preterm infants with patent ductus arteriosus detected by Doppler ultrasonography. Eur J Pediatr. 148(7): 660-664. https://doi.org/10.1007/BF00441528; PMid:2526019

2. Бойченко АД, Гончарь МО, Кондратова ІЮ, Сенаторова АВ. (2015). Критерії діагностики гемодинамічно значущої відкритої артеріальної протоки у недоношених новонароджених. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 1(5): 24–27. https://doi.org/10.24061/2413-4260.V.1.15.2015.4.

3. Capozzi G, Santoro G. (2011, Oct). Patent ductus arteriosus: patho-physiology, hemodynamic effects and clinical complications. J Matern Fetal Neonatal Med. 24(1): 15-16. https://doi.org/10.3109/14767058.2011.607564; PMid:21892883

4. Hsu KH, Nguyen J, Dekom S, Ramanathan R, Noori S. (2020, Jan). Effects of Patent Ductus Arteriosus on Organ Blood Flow in Infants Born Very Preterm: A Prospective Study with Serial Echocardiography. J Pediatr. 216: 95-100. https://doi.org/10.1016/j.jpeds.2019.08.057; PMid:31610928

5. Jetton JG, Boohaker LJ, Sethi SK et al. (2017, Nov). Incidence and out-comes of neonatal acute kidney injury (AWAKEN): a multicentre, multinational, observational cohort study. Lancet Child Adolesc Health. 1(3): 184-194. https://doi.org/10.1016/S2352-4642(17)30069-X

6. Kusuda S, Kim TJ, Miyagi N et al. (1999). Postnatal change of renal artery blood flow velocity and its relationship with urine volume in very low birth weight infants during the first month of life. J Perinat Med. 27(2): 107-111. https://doi.org/10.1515/JPM.1999.013; PMid:10379499

7. Majed B, Bateman DA, Uy N, Lin F. (2019, Jun). Patent ductus arteriosus is associated with acute kidney injury in the preterm infant. Pediatr Nephrol. 34(6): 1129-1139. https://doi.org/10.1007/s00467-019-4194-5; PMid:30706125

8. МОЗ України. (2006). Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тіла при народженні. Наказ від 29.08.2006 №584. URL: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0584282-06#Text.

9. МОЗ України. (2014). Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги з початкової, реанімаційної і післяреанімаційної допомоги новонародженим в Україні. Наказ від 28.03.2014 № 225. URL: https://z-l.com.ua/upload//moz%20docs/225-1.pdf.

10. Obolonskyi A, Snisar V, Surkov D, Obolonska O. (2019, Jun). Management of patent ductus arteriosus in premature infants. Med perspekt. 18; 24(2): 33-40. https://doi.org/10.26641/2307-0404.2019.2.170125

11. Pokharel RP, Uetani Y, Tsuneishi S, Nakamura H. (1997, Feb). Neonatal renal artery blood flow velocities using color Doppler ultrasonography. Kobe J Med Sci. 43(1): 1-12. PMID: 9232953.

12. Selewski DT, Charlton JR, Jetton JG et al. (2015, Aug). Neonatal Acute Kidney Injury. Pediatrics. 136(2): e463-473. https://doi.org/10.1542/peds.2014-3819; PMid:26169430

13. Stojanovic V, Barisic N, Milanovic B, Doronjski A. (2014). Acute kidney injury in preterm infants admitted to a neonatal intensive care unit. Pediatr. Nephrol. 29: 2213-2220. https://doi.org/10.1007/s00467-014-2837-0; PMid:24839217

14. Torigoe T, Sato S, Nagayama Y, Sato T, Yamazaki H. (2015, Jul). Influence of patent ductus arteriosus and ventilators on electrical velocimetry for measuring cardiac output in very-low/low birth weight infants. J Perinatol. 35(7): 485-489. https://doi.org/10.1038/jp.2014.245; PMid:25634518