HEALTH OF WOMAN. 2018.9(135):103–106; doi 10.15574/HW.2018.135.103

Степаненко Т. О.
Національна академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ

Психоемоційні розлади належать до ранніх симптомів клімактеричного синдрому, особливо вираженими вони є на тлі історії депресії.

Мета дослідження: вивчення особливостей рівня ситуативної та особистісної тривожності, а також рівня депресії у жінок з раннім настанням періоду менопаузи.

Матеріали та методи. Обстежено 214 жінок, 74 з яких мали скарги на припинення менструацій у віці до 40 років (I група), 70 жінок у менопаузі, що настала у віці після 45 років (II група), та 70 жінок віком 38–42 роки з непорушеною менструальною функцією (IIІ група). Усім жінкам було запропоновано заповнити шкалу реактивної та особистісної тривожності, результати для кожного виду тривожності оцінено у градаціях: до 30 балів – низька; 31–45 – середня; 46 і більше – висока тривожність. Крім того, усім учасникам було запропоновано заповнити шкалу Цунга, результат оцінено за діапазоном суми балів у градаціях: 25–49 – нормальний стан, 50–59 – легка депресія, 60–69 – помірна депресія, 70 та більше – тяжка депресія. Статистичну вірогідність відмінностей між групами оцінено за методом Колмогорова–Смирнова.

Результати. Незалежно від віку настання періоду менопаузи, не більше 28% пацієнток мали низький рівень ситуативної тривожності, у той час як такий результат є властивим більше ніж половині жінок тої самої вікової категорії зі збереженою репродуктивною функцією. Високий рівень особистісної тривожності виявлено серед пацієнток І групи – 27%, що значно більше, ніж у жінок з настанням періоду менопаузи після 45 років або зі збереженою репродуктивною функцією. У групі раннього завершення репродуктивної функції у 87,8% жінок під час опитування зазначали той чи інший ступінь тяжкості депресії, у групі менопаузи після 45 років – лише половина. Абсолютна більшість пацієнток в обох групах мала легку форму депресивного настрою, проте частота тяжкої депресії майже у 6 разів вища у групі ранньої менопаузи.

Заключення. Отримані результати свідчать, що рання менопауза супроводжується не лише більш тяжкими соматичними проявами (наприклад ураження серцево-судинної системи), але і більш вираженими психологічними розладами – високим рівнем не лише ситуативної, але й особистісної тривожності, а також більшою поширеністю депресії та тяжкої її форми. Такі результати є додатковим аргументом на користь необхідності корекції менопаузальних розладів у даних жінок.

Ключові слова: рання менопауза, депресія, ситуативна та особистісна тривожність.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Колотуша В.Г. Психопатологічні прояви у жінок в перименопаузальний період та можливості їх корекції негормональними методами //Ліки України. – 2014. – № 3–4 (179–180). – С. 16–19.

2. Науменко Г.М., Чабан О.С. Індивідуально-психологічні характеристики стану жінок після перенесених оперативних втручань з приводу лейоміоми матки.//Медицина транспорту України. – 2013. – № 1. – С. 9–14.

3. Потапов В.О., Чугунов В.В., Сюсюка В.Г., Нуба Н.О., Котлова Ю.В. Дослідження психологічного статусу вагітних з урахуванням психосоматичного компоненту. Навчальний посібник. – Дніпро, Запоріжжя, 2017. – 126 с.

4. Стрілецька І.І. Особистісна тривожність як складний полідетермінований психічний процес / І.І. Стрілецька // Інсайт: [зб. наук. праць студентів, аспірантів та молодих вчених / ред. кол. І.В. Шапошникова, О.Є. Блинова та ін.]. – Вип. 13. – Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2016. – С. 299–301.

5. Чайка К.В., Загородня О.С., Шалько М.Н., Степаненко Т.О. Особливості спадкового, соматичного та репродуктивного анамнезу у жінок з ранньою менопаузою//Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – 2018. – Вип. 2. – С. 160–164.

6. Campbell K., Dennerstein L., Finch S., Szoeke C. Impact of menopausal status on negative mood and depressive symptoms in a longitudinal sample spanning 20 years//Menopause – 2017. –  V. 24 I. 5. – Р. 490–496 https://doi.org/10.1097/GME.0000000000000805

7. Kessler RC, McGonagle KA, Zhao S, Nelson CB, Hughes M, Eshleman S, et al. Lifetime and 12-month prevalence of DSM-III-R psychiatric disorders in the United States. Results from the National Comorbidity Survey// Arch Gen Psychiatry. – 1994. – V. 51 (1). – Р. 8–19. https://doi.org/10.1001/archpsyc.1994.03950010008002; PMid:8279933

8. National Institutes of Health. National Institutes of Health State-of-the-Science. Conference statement: management of menopausal-related symptoms// Ann Intern Med. – 2005. – V. 142. – Р. 1003–13. https://doi.org/10.7326/0003-4819-142-12_Part_1-200506210-00117; PMid:15968015

9. Reding K., Schmidt P., Rubinow D. Perimenopausal depression and early menopause: cause or consequence?//Menopause: December. – 2017 – V. 24 I.12. – Р. 1333–1335.

10. Roseske N.C. Hysterectomy and other gynecological surgeries a psychological view//The Woman Patient. – 2007. – Vol. 1. – Р. 172–180. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.2009.04982.x; PMid:19906233 PMCid:PMC2891531

11. Schmidt PJ, Rubinow DR. Sex hormones and mood in the perimenopause// Ann N Y Acad Sci. – 2009. – № 1179. – Р. 70–85.

12. Freeman EW Associations of depression with the transition to menopause//Menopause. – 2010. – V. 17 (4). – Р. 823–7. https://doi.org/10.1097/gme.0b013e3181db9f8b.

13. Freeman EW, Sammel MD, Lin H, Gracia CR, Pien GW, Nelson DB. Symptoms associated in menopause transition and reproductive hormones in mid-life women// Obstet Gynecol. – 2007. – V. 110. – Р. 230–40. https://doi.org/10.1097/01.AOG.0000270153.59102.40; PMid:17666595